Рішення № 16932619, 23.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2011 р. Справа № 5023/1296/11

вх. № 1296/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, відповідача - ОСОБА_1, особисто,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Сент Айленд", м. Одеса

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 165637,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення отриманого на відповідальне зберігання товару, відповідно до накладних.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

23.06.2011 року до господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд віднести судові витрати по оплаті експертного дослідження на позивача по справі. До заяви надав платіжне доручення № 10 від 04.05.2011 року по оплату витрат на експертне дослідження № 3296 в сумі 5640,00 грн.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.06.2011 року відповідача проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, з мотивів його безпідставності та необґрунтованості.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 165637,00 грн. боргу, обґрунтовуючи позов тим, що в період з 03.08.2010 року по 06.09.2010 року, на підставі накладних №№ ХРС-3/8/10 від 03.08.2010 року, ХРС-10/8/07 від 10.08.2010 року, ХРС-16/8/03 від 13.08.2010 року, ХРС- 17/8/07 від 17.08.2010 року, ХРС-25/8/04 від 25.08.2010 року, ХРС-1/9/07 від 01.09.2010 року, ХРС-6/9/17 від 06.09.2010 року, ним було передано відповідачу на відповідальне зберігання отовар, який на вимогу позивача відповідач не повернув.

Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що товар за спірними накладними від позивача не отримував.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2011 року було задоволено клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На розгляд експерта поставлені наступні питання:

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-3/8/10 від 03.08.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-10/8/07 від 10.08.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-16/8/03 від 13.08.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-17/8/07 від 17.08.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС25/8/04 від 25.08.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-1/9/07 від 01.09.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

- чи виконано підписи на накладній на відповідальне зберігання № ХРС-6/9/17 від 06.09.2010 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме ОСОБА_1 або іншою особою?

31.05.2011 року до господарського суду від ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 3296 від 18.05.2011 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 (відповідач) в накладних на відповідальне зберігання №№ ХРС-3/8/10 від 03.08.2010 року, ХРС-10/8/07 від 10.08.2010 року, ХРС-16/8/03 від 13.08.2010 року, ХРС- 17/8/07 від 17.08.2010 року, ХРС-25/8/04 від 25.08.2010 року, ХРС-1/9/07 від 01.09.2010 року, ХРС-6/9/17 від 06.09.2010 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Зважаючи на викладене, за переконанням суду, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивача, що вказує на відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки накладні, на які посилається позивач як на підставу отримання товару відповідачем, підписані невідомою особою та не підтверджують факту отримання відповідачем товару.

За таких обставин господарський суд, дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 173, 174, 179, 181 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "СЕНТ АЙЛЕНД" (65029, м. Одеса, вул. Кінні, 22, код ЄДРПОУ 36110083, р/р 26009000127533 в банку ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 5640,00 грн. судових витрат за проведення експертного дослідження.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.06.2011 року