Рішення № 16932520, 05.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" липня 2011 р. Справа № 5019/1297/11

За позовом Товариства з обмеженою відовідальністю «Інтех-Груп» м.Рівне,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» м.Рівне

про стягнення 167 638 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача -ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 04.07.201р.);

від відповідача - ОСОБА_2, представник (довіреність б/н від 24.05.201р.).

Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 167 638 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар згідно укладеного договору поставки №27/08-2010 від 27.08.2010р.

В судовому засіданні 05.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2011р. позовні вимоги визнав, при цьому просить суд при прийнятті рішення застосувати відстрочку, розстрочку виконання рішення суду відповідно до поданого клопотання б/н від 05.07.2011р.

Представник позивача вказане клопотання заперечив.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Інтех-Груп»- постачальник та ВАТ «Завод залізобетонних виробів»- покупець 27.08.2010р. уклали договір поставки №27/08-2010 (надалі в тексті Договір). Згідно з п.1.1 Договору постачальник зобовязувався передати у власність покупця виробниче обладнання, а саме: металоформу ОГ-33 вартістю 7400 грн. 00 коп., металоформу МБ-8 вартістю 4200 грн. 00 коп., металоформу Л7-8 вартістю 7400 грн. 00 коп., форму V11-66 ф2000 колодязні кільця вартістю 5750 грн. 00 коп., форму V11-76 стаціонарна для виготовлення призм вартістю 78250 грн., форму металеву БР-100 вартістю 1100 грн. 00 коп., металоформу ПД-2-95 вартістю 32800 грн. 00 коп. та металеву форму ОГ-28 вартістю 27550 грн. 00 коп., що далі іменується товар, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар за ціною, визначеною договором. Загальна вартість договору становить 197340 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ-32890 грн. 00 коп. (п.1.2). Розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі, визначеному в п.1.2.договору або іншим незабороненим способом у разі досягнення взаємної згоди про це сторін, до 31 грудня 2010р. (п.2 .1 Договору). Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2011р. Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплений відбитками печаток сторін (а.с.8).

Фактично, на виконання умов вищезазначеного Договору згідно видаткової накладної №РН-0000019 від 27.08.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 197 340 грн. 00 коп., що стверджується підписами представника позивача та відповідача на вищевказаній накладній та відбитками печаток сторін. При цьому, відповідач в обумовлені Договором строки отриманий товар не оплатив (а.с.9).

У зв'язку з відсутністю можливості розрахуватися за поставлений позивачем товар в грошовій формі, сторони, керуючись п.2.1 Договору обумовили здійснення розрахунків шляхом поставки позивачу - ТзОВ «Інтех Груп»бетону М-100 та плит перекриття ПК 63.15.8-А т Y. Так, на виконання вказаної домовленості ВАТ «Завод залізобетонних виробів»на підставі видаткових накладних №РН-0001283 від 28.10.2010р. на суму 3177 грн. 00 коп., №РН-0001364 від 08.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., № РН0001400 на суму 980 грн. 00 коп.,№РН-0001376 від 10.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп.,№РН-0001408 від 12.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001421 від 15.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., № РН-0001333 від 03.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001343 від 04.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., №РН-0001139 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001188 від 11.10.2010р. на суму 5295 грн. 00 коп., №РН-0001318 від 02.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп., № РН№-0001145 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001131 від 05.10.2010р. на суму 3810 грн. 00 коп., №РН-0001426 від 16.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп. №РН-0001434 від 17.11.2010р. на суму 980 грн. 00 коп. поставив ТзОВ «Інтех-Груп»товар бетон М-100 на загальну суму 21230 грн.00коп. та плит перекриття ПК 63,15,8- А т Y на загальну суму 8 472 грн. 00 коп. (а.с.10-17).

Проте, сума заборгованості 167638 грн. 00 коп. станом на час розгляду справи залишилась відповідачем не оплаченою, що стверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Враховуючи зазначене, вбачається, що вимога позивача, а саме 167 638 грн. 00 коп. боргу стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочку, відстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України, які свідчили б про обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, підтверджували важкий фінансовий стан підприємства, відсутність необхідних коштів на особовому рахунку підприємства та неможливість виконання рішення суду.

До клопотання про розстрочку, відстрочку виконання рішення суду відповідачем подано докази на підтвердження кредиторських вимог до останнього, однак не подано жодного доказу про залишок вільних власних коштів на рахунках ВАТ "Завод залізобетонних виробів".

Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ВАТ "Завод залізобетонних виробів" про відстрочку та розстрочку виконання рішення з огляду на те, що таке клопотання не мотивоване і документально не обґрунтоване, доводи, викладені в клопотанні про розстрочку та відстрочку не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 167 638 грн. 00 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити .

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Київська,92 (код ЄДРПОУ 01033591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех-Груп», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Данила Галицького,25 (код ЄДРПОУ 34847453) 167 638 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 1 676 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "05" липня 2011 р.