Рішення № 16932328, 01.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2011 р.Справа № 35/17-1840-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до відповідача Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації

про визнання недійсним договору банківського вкладу

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №100909/4від 10.09.09р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №09-89/2080 від 31.05.11р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.11р. порушено провадження у справі №35/17-1840-2011.

Поряд з цим, позивач подав заяву(вх.№14997/2011 від 13.05.11р.) про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив до розгляду спору по суті призупинити дії з виконання договору банківського вкладу №61 („Стандарт +”) від 25.12.08р. укладеною між АТ "ІМЕКСБАНК" та Одеським головним фінансовим управлінням обласної державної адміністрації, у зв'язку із чим: заборонити позивачу по справі - АТ "ІМЕКСБАНК", відповідачу по справі - Одеському головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації та органу, що здійснює стягнення - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, здійснювати будь-які дії направлені на відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, грошових коштів та/або майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "ІМЕКСБАНК" (Акціонерному комерційному банку "ІМЕКСБАНК"), за договором банківського вкладу №61 („Стандарті +”) від 25.12.08р.; набуття, передання майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на зазначеному вкладному (депозитному) рахунку, в тому числі права господарського відання, оперативного управління, дії з примусового вилучення (опису), так само дії третіх осіб щодо грошових коштів та/або майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на зазначеному вкладному (депозитному) рахунку, в тому числі шляхом накладання арешту, стягнення (примусового стягнення) тощо, а також заборонити Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" здійснювати виплату процентів та прийняття грошових коштів від Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обовязковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги незаконними і такими, що викладені з порушенням норм цивільного права України, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву(вх№17931/2011 від 02.06.11р.). У відзиві відповідач зазначає про те, що рішенням Одеської обласної ради від 23.02.07р. №179-У «Про розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету Одеської області»зі змінами, внесеними рішенням Одеської обласної ради від 22.12.08р. №707-У «Про внесення змін до рішення обласної ради від 23.02.07р. №179-У»та розпорядженням Одеської обласної ради від 23.12.08р. №627/2008-ОР «Про розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету Одеської області»Одеська обласна рада надала Одеській обласній державній адміністрації повноваження розмістити на вклад (депозит) в акціонерному комерційному банку (АКБ) "ІМЕКСБАНК") тимчасово вільні кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 1193600грн., кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва - 15344200грн., гастрольного збору - 258900грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів автозаправними станціями, заправними пунктами) -5 079500грн. На виконання зазначених актів головою Одеської обласної державної адміністрації розпорядженням від 25.12.08р. розміщення на вклад тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету»доручено Одеському головному фінансовому управлінню облдержадміністрації укласти угоду з акціонерним комерційним банком (АКБ) "ІМЕКСБАНК" щодо розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 1193600грн., кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 15344200грн., гастрольного збору - 258900грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів автозаправними станціями, заправними пунктами) - 5079500грн. Відповідно до виписки ГУДКУ в Одеській області від 31.05.2011р. №06-04/33-10384 згідно договору №61 нараховувалися відсотки за період з 2009 року по 30 травня 2011 року., а тому Спостережній Раді було відомо про нараховані відсотки по договору банківського вкладу №61 на протязі більш двох років.

Відповідачем надана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011р. по справі №6/77-10-2294, якою встановлено, що після закінчення строку дії оскарженого договору банківського вкладу 28.12.09р. ПАТ "ІМЕКСБАНК" не повернув вклад Головному фінансовому управлінню, чим порушив договірні зобовязання, продовжував ним користуватися. Крім того в своїй апеляційній скарзі на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2010р. по справі №6/77-10-2294 ПАТ "ІМЕКСБАНК" чітко визнає Договір №61 та зазначає: "За період дії депозитного договору банк своєчасно сплачував відсотки за депозитом,...". Також, листами від 04.06.10р. №3220, 15.01.10р. №166, 25.12.09р. №10364 ПАТ "ІМЕКСБАНК" підтверджує виконання Договору і наміри виконувати в подальшому.

21.06.11р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача(вх.№19961/2011), згідно якого Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" просив суд перенести розгляд справи на іншу дату, у звязку з участю представника банку у судовому засіданні у м. Києві.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.11р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

01.07.11р. позивач подав клопотання (вх.№21000/2011) про залучення у справу співвідповідача, згідно якого в порядку ст. 24 ГПК України просив суд залучити до участі у справі №35/17-1840-2011 в якості другого відповідача Одеську обласну раду, оскільки розміщені на депозитному вкладі кошти є коштами спеціальних фондів обласного бюджету Одеської області, а відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування" прийняття рішень про долю зазначених коштів віднесено до компетенції Одеської обласної ради, яка є власником та розпорядником коштів спеціальних фондів. На думку позивача оспорений договір банківського вкладу повинен бути укладений від імені Одеської обласної ради або в договорі повинно бути зазначено на якій підставі він укладається Одеським головним фінансовим управлінням обласної державної адміністрації.

Судом клопотання розглянуто та не задоволено оскільки воно є безпідставним. Крім того в договорі зазначено що договір банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р. укладений Одеським головним фінансовим управлінням обласної державної адміністрації, в особі В.о. начальника Лопушан Анастасії Сергіївни, діючої на підставі Наказу Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації №226 від 15.09.08р. та Положення, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації №394/А-2005 від 18.08.05р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

25.12.2008р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" (Банк) та Одеським головним фінансовим управлінням обласної державної адміністрації (Вкладник) було укладено договір банківського вкладу №61(„Стандарт +”), відповідно до умов якого згідно розпорядження Голови обласної державної адміністрації №1189/А-2008 від 25.12.08р. Вкладник передає у користування Банку вільні грошові кошти у сумі 21876200грн.(Номінал депозиту), шляхом їх перерахування із спеціальних поточних рахунків на депозитний рахунок №25468031664001, відкритий у АКБ „ІМЕКСБАНК”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 33720875.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає про те, що зі сторони АКБ "ІМЕКСБАНК" оскаржений договір був підписаний Першим заступником Голови Правління ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності №120208/2 від 12.02.2008р., а відповідно до п. 12.2 статуту АКБ "ІМЕКСБАНК", який діяв у 2008 році, для підписання договорів на таку суму необхідно було отримати згоду Спостережної ради Банку, якої не було надано ОСОБА_3 на укладення договору банківського вкладу №61 від 25.12.08р.

В позовній заяві позивач посилається на те, що оспорений договір підписаний не уповноваженою особою, а в силу положень ч. 2 ст. 9 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 ЦК України бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Акціонерний комерційний банк "ІМЕКСБАНК" в серпні 2009р. відповідно до вимог Закону України ”Про акціонерні товариства” був перейменований в Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", який є правонаступником по всіх правах та зобовязаннях Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК".

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернувся до суду з позовною заявою до Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації, згідно якої просить суд визнати недійсним договір банківського вкладу №61(„Стандарт +”) укладений 25.12.08р. між позивачем та відповідачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін дійшов висновків що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Як встановлено, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон повязує визнання угоди недійсною є обовязковою умовою визнання його недійсним.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Посилання позивача у позовній заяві на підписання договору банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р. не уповноваженою особою Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" судом відхиляються, оскільки позивач посилається на ч.2 п. 9 роз'яснень ВАСУ від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», але пунктом 9.2. тих же роз'яснень передбачено: „Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.”.

В свою чергу, рішенням Одеської обласної ради від 23.02.07р. №179-V „Про розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету Одеської області” зі змінами, внесеними рішенням Одеської обласної ради від 22.12.08р. №707-V „Про внесення змін до рішення обласної ради від 23.02.07р. №179-V„ та розпорядженням Одеської обласної ради від 22.12.08р. №627/2008-ОР „Про розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету Одеської області” Одеська обласна рада надала Одеській обласній державній адміністрації повноваження розмістити на вклад (депозит) в акціонерному комерційному банку (АКБ) „ІМЕКСБАНК” тимчасово вільні кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 1193600грн., кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 15344200грн., гастрольного збору 258900грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів автозаправними станціями, заправними пунктами - 5079500грн.

На виконання зазначених актів головою Одеської обласної державної адміністрації розпорядженням від 25.12.2008р. №1189/А-2008 „Про розміщення на вклад тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету” доручено Одеському головному фінансовому управлінню облдержадміністрації укласти угоду з акціонерним комерційним банком (АКБ) „ІМЕКСБАНК” щодо розміщення на вклад (депозит) тимчасово вільних коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 1193600грн., кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва - 15344200грн., гастрольного збору -258900грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів автозаправними станціями, заправними пунктами - 5079500грн.

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 25.12.2008р. №1189/А-2008 „Про розміщення на вклад тимчасово вільних коштів спеціального фонду обласного бюджету” 25.12.09р. Одеське головне фінансове управління уклало угоду банківського вкладу №61 з акціонерним комерційним банком (АКБ) „ІМЕКСБАНК”.

Викладене свідчить про необґрунтованість доводів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Перший заступник Голови Правління ОСОБА_3., який діяв на підставі довіреності №120208/2 від 12.02.2008р., діяв в межах своїх повноважень, а отже судом встановлено, що він мав право на підписання договору банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р.

Таким чином договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи позивачем не було надано доказів, правового обґрунтування, які б могли слугувати підставою для визнання договору недійсним чи задоволення його вимог, а отже посилання позивача на недійсність договору на думку суду є безпідставні, тому не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним договору банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до Одеського головного фінансового управління обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору банківського вкладу №61(„Стандарт +”) від 25.12.08р. не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 05.07.2011р.