Рішення № 16928222, 15.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.11 р. Справа № 33/48

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Український державний центр радіочастот” в особі Донецької філії Українського державного центру радіочастот, м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 1920грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 юрисконсульт (за довіреністю №10/6-2 від 01.02.2011р.)

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Український державний центр радіочастот” в особі Донецької філії Українського державного центру радіочастот, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення 1920грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором 935 від 12.01.2010р. в частині сплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1920грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №935 від 12.01.2010р., рахунків-фактури №6610 від 03.06.2010р., №7334 від 12.07.2010р., №7620 від 05.08.2010р., №8072 від 06.09.2010р., реєстрів від 07.04.2011р., від 13.07.2010р., від 09.08.2010р., від 08.09.2010р., від 25.10.2010р., претензії №47 від 25.10.2010р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, які надсилались на адресу, зазначену у довідці з ЄДРПОУ, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

12.01.2010р. між Державним підприємством „Український державний центр радіочастот” в особі Донецької філії Українського державного центру радіочастот (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) укладено договір №935, предметом якого є проведення виконавцем робіт, повязаних з користуванням радіочастотним ресурсом (РЧР) України (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено істотні умови за вищевказаним договором.

За умовами Договору виконавець зобовязується протягом всього терміну дії цього договору здійснювати радіочастотний моніторинг у смугах частот, що використовує замовник (п. 2.1. Договору).

Замовник зобовязується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт (п.2.2.2. Договору).

Відповідно п.3.3. Договору оплата робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється на підставі виставлених рахунків щомісячно.

Так, позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури №6610 від 03.06.2010р., №7334 від 12.07.2010р., №7620 від 05.08.2010р., №8072 від 06.09.2010р. на загальну суму 1920грн.00коп., про що свідчать реєстри відправленої кореспонденції від 07.04.2011р., від 13.07.2010р., від 09.08.2010р., від 08.09.2010р., від 25.10.2010р.

Договором строк оплати зазначених послуг сторонами не встановлений.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем направлена відповідачу претензія №47 від 25.10.2010р. щодо погашення заборгованості у розмірі 1920грн.00коп. у місячний термін. Докази направлення зазначеної претензії містяться в матеріалах справи.

Факт виставлення зазначених рахунків відповідачем не спростований.

Таким чином, у відповідача виник обовязок щодо оплати наданих послуг.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач виконав покладені на нього зобовязання в повному обсязі.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам договору відповідач не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 1920грн.00коп.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії банківських виписок, відповідно за якими відповідача сплатив 13.05.2011р. 200грн.00коп., 17.05.2011р. 280грн.00коп.

Таким чином, суд вважає, що суму заборгованості за Договором відповідачем сплачено частково у розмірі 480грн.00коп. після подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до чого, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 480грн.00коп.

Таким чином, не сплачена сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1440грн.00коп. та підлягає стягненню.

Та на теперішній час відповідачем не надано доказів сплати зазначеної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1440грн.00коп. доведеними, обґрунтованими належними доказами, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 77, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства „Український державний центр радіочастот” в особі Донецької філії Українського державного центру радіочастот, м.Донецьк до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення 1920грн.00коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ „АКБ „Капітал” м.Донецьк, МФО 334828) на користь Державного підприємства „Український державний центр радіочастот” в особі Донецької філії Українського державного центру радіочастот (83001, м.Донецьк, пр-т Театральний, 21, код ЄДРПОУ 23774862, р/р 2600445 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) заборгованості у розмірі 1440грн.00коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 480грн.00коп. у звязку з відсутністю предмету спору.

5. У судовому засіданні 15.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.

Суддя Сич Ю.В.