Рішення № 16928188, 29.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 11/17

за позовом Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів, код ЄДРПОУ 01056362, с.м.т. Панютине Харківської області

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш”, код ЄДРПОУ 25328954, м. Маріуполь

за участю третьї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургтранс”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 94784 грн. 46 коп.

Суддя Соболєва С.М.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю №ЦВСВ-1/2006 від 13.04.2011р.;

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю №10 від 04.01.2011р.;

від третьої особи не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Державним підприємством „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”, смт. Панютине Харківської області до Закритого акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш”, м.Маріуполь про стягнення збитків за поставку неякісного товару у розмірі 85001,82грн. та штрафу в сумі 9785,64грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що, у звязку із отриманням від відповідача неякісних деталей, позивач зазнав збитків на суму 85001,82грн. шляхом компенсації витрат ТОВ „Металургтранс” на ремонт вагону №55139737, виробником якого був саме позивач. Крім того позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір № 678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р., Специфікацію № 1 до договору № 678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р., Додаткову угоду № 1 від 07.11.2008р. до договору №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю, видаткову накладну №РН-000001 від 08.01.2009р., сертифікати якості №29/115-9 від 06.01.2009р., №28/115-09 від 06.01.2009р., претензію №7850 від 15.12.2010р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.05.2011р. (вх. №02-41/18175) проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що документи, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, не відповідають вимогам Інструкції №П-7, а саме позивачем порушено порядок приймання продукції за якістю. Крім того відповідач зазначає, що надані позивачем документи, які підтверджують понесені ним збитки, а саме відшкодування ТОВ „Металургнтранс” ремонт вагону №55139737, включають в себе інші роботи, окрім заміни бокових рам та надресорних балок.

Ухвалою від 01.06.2011р. господарський суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Металургтранс”, м. Дніпропетровськ.

В письмових поясненнях від 29.06.2011р. (вх. №02-41/29018) третя особа зазначила, що спірний вагон №55139737, який підлягав ремонту із-за неякісних деталей, виробником якого є позивач неодноразово був предметом договорів поставки останнім покупцем якого є саме третя особа - ТОВ „Металургтранс”. За умовами укладених договорів передбачено, що у разі виникнення несправностей товару, його окремих вузлів та деталей у гарантійний та післягарантійний період всі претензії вирішуються покупцем із заводом-виробником без участі постачальника. Тобто всі претензії щодо якості товару або його окремих частин ТОВ „Металургтранс” повинно предявляти безпосередньо заводу-виробнику ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”. У звязку із цим, всі витрати, які були понесені третьою особою на ремонт вагону №55139737 були предявленні для оплати саме позивачу. Щодо ЗАТ „Торговий дім „Азовзагальмаш” та ЗАТ „АзовЕлектроСталь” третя особа зазначає, що жодних договірних відносин щодо поставки вузлів та деталей вагонів у спірний період із цими підприємствами не мало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив :

06.11.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Торговий Дім Азовзагальмаш" (Покупець) та Державним підприємством „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” смт. Панютине (Постачальник) був укладений договір поставки № 678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю, за умовами якого Постачальник зобовязується виготовити та передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору напіввагони мод. 12-9745, ТУ У 35.2-001124454-032-2004, у кількості 100 одиниць виробництва ДП „Укрспецвагон”, іменовані надалі „продукція”.

Відповідно до п. 6.1. договору сторони дійшли згоди щодо форми оплати: 100% оплата за узгоджену в специфікації партію продукції відповідно до виставленого рахунку протягом 15 банківських днів з дати поставки продукції згідно п. 4.7 даного договору.

Термін дії договору до 31.12.2009р. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору поставки між сторонами було підписано Специфікацію №1, у якій сторони визначили умови, обсяг, строк поставки, ціну товару. Специфікація укладена 06.11.2008р. як додаток до договору і є невідємною його частиною.

Між тими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 07.11.2008р., якою сторони внесли зміни до розділу 3 договору поставки та виклали його у наступній редакції: покупець зобовязується поставити постачальнику в якості оплати за продукцію сталеве литво, а саме: раму бокову (кресл. № 100.00.020-4СБ), балку надресорну (кресл.100.00.010-4СБ). Ціна сталевого литва становить: рама бокова (кресл. № 100.00.020-4СБ) 13023грн. без ПДВ; балка надресорна (кресл.100.00.010-4СБ) 14715грн. без ПДВ. Відповідно до п. 1.3 угоди інші умови договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобовязання. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання і є невідємною частиною договору № 678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р.

На виконання умов договору поставки №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. та підписаної до нього додаткової угоди позивачем було отримано від відповідача - Закритого акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш” раму бокову 100.00.020-4 СБ у кількості 210.000шт., загальною вартістю 2734830,00грн. та балку надресорну у кількості 105.000шт., загальною вартістю 1545075,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН 0000001 від 08.01.2009р.

В матеріалах справи міститься сертифікати якості №28/115-09 від 06.01.2009р., за яким рама бокова клеймо „1291” виготовлена ЗАТ „АЕС”, 87535, Маріуполь, пл. Машинобудівників,1., зазначено, що якість рам бокових черт. 100.00.002-4 гарантується їх виготовлювачем ЗАТ „АЕС” та сертифікат якості №29/115-09 від 06.01.2009р. за яким балка надресорна клеймо „1291” виготовлена ЗАТ „АЕС”, 87535, Маріуполь, пл. Машинобудівників,1, зазначено, що якість рам бокових черт. 100.00.002-4 гарантується їх виготовлювачем ЗАТ „АЕС”.

Позивач посилається на те, що вищевказана продукція використана ДП „Укрспецвагон” для виготовлення вагонів, зокрема вагону №55139737.

12.02.2009р. ТОВ „Компанія „Дінекс” придбала, зокрема, вагон №55139737 у ДП „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів” на підставі договору №71П/ЦВСВ(ОРВ-09.59)ю. В подальшому даний вагон №55139737 було придбано ТОВ „Магніт-Компані” на підставі договору поставки №03кп/09 від 02.03.2009р., укладеного із ТОВ „Компанія „Дінекс”, який потім за договором поставки №63кп/08 від 19.09.2008р. був придбаний ТОВ „Металургтранс”.

Згідно умов вищезазначених договорів, строк гарантії продукції складає 24 місяці з дати вводу в експлуатацію або з дати передачі товару постачальнику.

Позивач посилається на той факт, що на станції Семипалатинськ АТ «НК «Казахстан Темір Жоли» вагон №55139737 заводу виробника ДП „Укрспецвагон” був визнаний несправним, підстава тріщина рами бокового візка.

Відповідно до акту огляду вказаного вагону від 16.04.2010р., складеного у вагонному депо Семипалатинська за участю комісії, зокрема, представника заводу ЗАТ „АзовЕлектроСталь” провідного інженера за якістю, виявлені несправності бокової рами №48550, №47293 та надресорної балки №23485 причиною браку є неякісне виготовлення литих деталей візка, характери дефектів раковини ливарного виробництва, тріщина, зварні шви, про що комісією складено акт-рекламацію №5.

Власник вагону ТОВ „Металургтранс” м. Дніпропетровськ здійснив ремонт вагону №55139737 через ТОВ „RTA-invetstment” на підставі договору №99-1к/09 від 18.12.2009р. на суму 85001,82грн.

ТОВ «Металургтранс», м. Дніпропетровськ направило на адресу позивача претензію №7850 від 15.12.2010р. з вимогою відшкодувати витрати понесені у зв'язку з ремонтом вагону №55139737 на суму 85001,82грн. та виставлено рахунок № 1000 від 15.12.2010р на суму 85001,82грн.

Оскільки позивач є виробник вагону та несе гарантійні зобов'язання за виготовлену продукцію, платіжним дорученням №486 від 26.01.2011р. він перерахував зазначену суму на рахунок ТОВ „Металургтранс”.

Вищевказаний вагон був збудований позивачем 16.01.2009р., на який було встановлено бокова рама №47293, клеймо 1291 виписку 2008р., бокова рама №48550, клеймо 1291, випуску 2008року та надресорна балка №23485, клеймо 1291 виписку 2008року, всі деталі виробництва ЗАТ «АзовЕлектроСталь». У звязку із тим, що дані деталі були придбані позивачем за договором №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. у ЗАТ «Торговий дім «Азовзашальмаш» позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1/763 від 08.02.2011р. з вимогою відшкодувати витрати повязані з ремонтом вагону в сумі 85001,82грн. та сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, що складає 9782,64грн.

Відповідачем претензія залишена без відповіді, що примусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Позивач, вважаючи винною стороною у поставці неякісної продукції відповідача, стверджує що саме ЗАТ „Торговий дім Азовзагальмаш” повинно відшкодувати позивачу збитки понесені у результаті ремонту вагону, що і призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1192 зазначеного кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, ушкодженого або знищеного майна, визначена у відповідності з вимогами законодавства; не отриманий прибуток (втрачена вигода), на яку сторона, що понесла збитки, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною (ст. 225 ГК України ).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема, на договір №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р., Специфікацію №1 та Додаткову угоду № 1 від 07.11.2008р. до зазначеного договору. Так відповідно до п. 7.1. даного договору приймання продукції по якості і кількості проводиться Покупцем відповідно до Інструкцій про порядок приймання за кількістю та якістю продукції виробничо-технічного призначення №П-6, №П-7.

Однак за висновками суду вимоги зазначених Інструкцій не можуть застосовувати в даному випадку, оскільки відповідно до Додаткової угоди № 1 від 07.11.2008р. поставка рами бокової та балки надресорної була здійснена у якості оплати за «продукцію», а саме вагони мод. 12-9745. Тобто питання якості були врегульовані сторонами саме для поставки вагонів, а не рами бокової №47293 клеймо 1291, рами бокової №48550 клеймо 1291 та надресорної балки №23485 клеймо 1291. Відтак даним договором поставки сторонами не була передбачена відповідальність відповідача за недоліки продукції, яка була поставлена у якості оплати товару за договором №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р.

Також у Додатковій угоді № 1 від 07.11.2008р. до договору №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р сторони ніяким чином не обумовили порядок прийняття продукції за якістю, в тому числі при виявленні скритих дефектів у період гарантійного строку бокової рами та надресорної балки.

Як на правове обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 268 Господарського кодексу України відповідно до п.6 якої постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу та на ст. 268 цього ж кодексу, якою передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Однак зазначені правові норми не можуть застосовуватися в даному випадку, оскільки вони передбачають відповідальність саме постачальника (виробника). Як вбачається з матеріалів справи відповідно до договору поставки №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. постачальником товару є саме позивач, у той час як відповідач зазначений як покупець. Також відповідач не відноситься і до категорії „виробник”, оскільки відповідно до сертифікатів якості №28/115-09 та №29/115-09 виробником несправних деталей є ТОВ „АзовЕлектроСталь”.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування наявності обовязку у відповідача відшкодувати витрати понесені у звязку із ремонту вагону позивач також посилається на Акт-рекламацію №5 від 16.04.2010р. Однак даний Акт-рекламацію суд не може прийняти як належний доказ, оскільки складений він був без участі представника відповідача. Більш того за Додатковою угодою №1 від 07.11.2008р. відповідач брав на себе зобовязання тільки здійснити оплату за отриманий від позивача товар шляхом поставки в якості оплати продукцію сталеве литво, а саме раму бокову (кресл. №100.00.020-4СБ) та балку надресорну (кресл.100.00.010-4СБ). Обовязок гарантувати якість рам бокових черт.100.00.002-4 СБ та балки надресорної 100.00.001-6 взяв на себе їх виробником - ЗАТ „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь, що відображено у сертифікаті якості №29/115-09 від 06.012009р. та №28/115-09 від 06.01.2009р. Відтак, слід розуміти, що саме виробник ЗАТ „АзовелЕктроСталь” гарантував якість даних деталей.

Крім того позивачем як доказ понесених ним збитків на суму 85001,82грн. було надане платіжне доручення №486 від 26.01.2011р. на суму 85001,82грн., яка була перерахована на рахунок ТОВ „Металургтранс” власнику вагону №55139737 та документи, які підтверджують витрати понесені ТОВ „Металургтранс” по виконанню ремонту даного вагону, а саме: договір №99-1к/09 від 18.12.2009р. укладений між ТОВ „Металургтранс” та ТОО „RTA-investment”, звіти про понесені витрати, акти виконаних робіт, відомості подачі і збирання вагонів, інше.

Однак надані документи, якими позивач підтверджує понесення витрат на ремонт вагону містять не тільки заміну бокових рам та надресорних балок. Так у дефектній відомості зазначені види робіт, які не відносяться до заміни бокових рам та надресорних балок, а саме ремонт ресорного підвішування, а в акті вибірки деталей та вузлів, які непридатні для подальшого використання також зазначені інші деталі, наприклад, кран рукав Р36. Крім того рахунок-фактура №9 від 21.06.2010р., рахунок-фактура №00000000024 від 04.06.2010р., акт виконаних робіт №00000000024 від 04.06.2010р., рахунок №00000000016 від 01.06.2010р., калькуляція містять посилання на „поточний ремонт вагону №55139737”, однак що саме було включено в цей ремонт не зазначено.

Відтак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували понесені ТОВ „Металургтранс” витрат в сумі 85001,82грн. внаслідок неякісних бокових рам та надресорної балки.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Отже наявність шкоди є обовязковою підставою деліктної відповідальності.

Позивачем не надано жодного доказу того, який би підтверджував понесені ним збитків в сумі 85001,82грн. саме з вини відповідача.

Відповідно до приписів ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведений розмір заявлених вимог та не надано жодного доказу того, який би підтверджував, що понесені ним збитків в сумі 85001,82грн. виникли внаслідок невиконання своїх зобов”язань саме відповідачем.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми шкоди у розмірі 85001,82грн., оскільки ці витрати не підтверджуються належними та допустимими доказами. Позивачем не доведено, що наслідком понесених ним витрат є вина саме відповідача. Відтак вимоги позивача про стягнення збитків за поставку неякісного товару у розмірі 85001,82грн. та штрафу в сумі 9785,64грн. задоволенню не підлягають.

Відповідачем також було заявлено клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи. Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав його задоволення, у звязку із недоведеністю та у звязку із тим, що відповідно до договору №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. відповідач не є постачальником продукції та даним договором не передбачена відповідальність відповідача за поставку продукції у якості оплати предмету договору.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові Державного підприємства „Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів”, с.м.т. Панютине Харківської області до Закритого акціонерного товариства „Торговий дім Азовзагальмаш”, м. Маріуполь про стягнення збитків за поставку неякісного товару у розмірі 85001,82грн. та штрафу в сумі 9785,64грн., відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.06.2011р. оголошену вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.