Рішення № 16927778, 07.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2011Справа №5002-15/1923-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, 41, кв. 19, ідентифікаційний код 32440591)

До відповідача Приватного підприємства «Савол» (95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 1-ої Кінної Армії, 74а, кв. 212, ідентифікаційний код 33849388)

Про стягнення 60820,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 17.05.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Савол», в якому просить суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. помилково перерахованих коштів за платіжним дорученням №353 від 12.10.2010, 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами та 820,00 грн. 3% річних.

07.07.2011 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 315,70 грн. 3% річних, 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами та просить суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. помилково перерахованих коштів та 504,30 грн. 3% річних.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 315,70 грн. 3% річних, 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач до судового засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не представив, надіслав до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Від сторін до суду не надходило клопотань про продовження строку розгляду спору.

Отже, строк даної справи обмежений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України та закінчується 11.07.2011, у звязку з чим у суду відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З наданої позивачем виписки банку відправлених документів системи клієнт-банк через АРМ-НБУ за 12.10.2010 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» були перераховані Приватному підприємству «Савол» кошти на суму 50000,00 грн. за НУТ згідно рахунку №0097 від 11.10.2010 (а.с.13).

Позивач у позові вказує, що дані кошти були перераховані помилково.

Позивач звертався до відповідача з претензією №69 від 24.12.2010 про повернення помилково сплачених коштів (а.с.14-15).

У відповідь на претензію, листом №03/01 від 25.01.2011 відповідач повідомив, що 14.12.2010 представнику позивача Куликову М.В. по довіреності ЯАІ №457904 від 12.10.2010 згідно кошторисної накладної №198 від 12.10.2010 на підставі договору купівлі-продажу №01/10 від 08.10.2010 був переданий НУТ вагою 10,9 тон на суму 50000,00 грн. (а.с.17).

Позивач вказує, що у жодних договірних відносинах з відповідачем не знаходиться, а копії договору купівлі-продажу №01/10 від 08.10.2010, кошторисної накладної №198 від 12.10.2010 та довіреності ЯАІ №457904 від 12.10.2010 підроблені відповідачем, у звязку з чим позивач звертався з повідомленням про злочин №07 від 25.02.2011 до Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим (а.с.58-59).

Договір купівлі-продажу №01/10 від 08.10.2010 судом до уваги не приймається, оскільки сторонами не представлено суду його оригінал, а його копія завірена позивачем з копії відповідача, у звязку із чим, суд був позбавлений можливості призначення судової експертизи. (а.с.12).

Кошторисна накладна №198 від 12.10.2010 та довіреність ЯАІ №457904 від 12.10.2010 не представлені суду взагалі.

Також, позивачем надана суду довідка №25 від 04.07.2011, в якій вказано, що жодних довіреностей жодній особі на право отримання товарно-матеріальних цінностей для Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від Приватного підприємства «Савол», Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» не видавалося. Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» за весь час свого існування не мало трудових відносин з Куліковим Миколою Вікторовичем, довіреностей на його ім'я не видавало. До заяви позивачем був доданий реєстр довіреностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» за 2010 рік.

Отже, матеріалами справи доведено факт перерахування позивачем відповідачу без достатньої правової підстави грошової суми у розмірі 50000,00 грн.

Особа, яка набула майно або вберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Доказів повернення відповідачем на користь позивача 50000,00 грн. суду не надано.

Частина 2 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами чинним законодавством не встановлений, до вказаних правовідносин слід застосувати за аналогією статтю 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених приписів Цивільного кодексу України, позивачем здійснене нарахування відповідачу на суму 50000,00 грн. 3% річних у розмірі 504,30 грн. за період з 29.12.2010 по 30.04.2011.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 315,70 грн. 3% річних та 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від заявлених вимог.

Враховуючи наведене, господарський суд знаходить позовні вимоги щодо стягнення безпідставно набутої суми в розмірі 50000,00 грн. та 504,30 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Савол» (95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 1-ої Кінної Армії, 74а, кв. 212, ідентифікаційний код 33849388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, 41, кв. 19, ідентифікаційний код 32440591) 50000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 504,30 грн. 3% річних, 505,04 грн. державного мита та 195,97 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 315,70 грн. 3% річних та 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статі 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 11.07.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.