Рішення № 16927776, 07.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2011Справа №5002-15/1983-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» (95023, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12; ЄДРПОУ 32100548)

До відповідача Ленінської районної державної адміністрації (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Пушкіна, 22; ЄДРПОУ 04055481)

Про стягнення 1821,98 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №02/04-153 від 07.06.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Ленінської районної державної адміністрації про стягнення 1333,62 грн. інфляційних втрат та 488,36 грн. 3% річних.

07.07.2011 (вх.№24443) від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 156,06 грн. інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 1177,56 грн. інфляційних втрат та 488,36 грн. 3% річних.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 156,06 грн. інфляційних втрат, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача до судового засідання жодного разу не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надіслав, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009 господарським судом АР Крим прийнято рішення по справі №2-24/4101-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» до Ленінської районної державної адміністрації та Головного управління державного казначейства України в АР Крим, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» задоволені частково, стягнуто з Ленінської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» 14187,28 грн. основного боргу, 6001,31 грн. інфляційних втрат, 862,90 грн. 3 % річних, 210,50 грн. державного мита та 117,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.12-15).

Вказане рішення було прийнято у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору купівлі-продажу нафтопродуктів №37 від 22.06.2006.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим по виконанню рішення господарського суду АР Крим від 12.10.2009 по справі №2-24/4101-2009 були перераховані позивачу 439,58 грн. 09.04.2010, 1181,82 грн. 18.05.2010 та 19758,09 грн. 05.08.2010, що підтверджується виписками банку за відповідні періоди (а.с.10-11).

Враховуючи, що вищевказане рішення набрало законної сили 30.10.2009, а повністю виконано було лише 05.08.2010, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1 333,62 грн. інфляційних втрат та 488,36 грн. 3% річних за період з 11.06.2009 по 05.08.2010, що нараховувались щомісячно на суму платежу за рішенням господарського суду АР Крим від 12.10.2009 по справі №2-24/4101-2009.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 1 та 2 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявою про зменшення позовних вимог від 07.07.2011 (вх.№24443), позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 156,06 грн. інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 488,36 грн. 3% річних та 1177,56 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2009 року по березень 2010 року.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 156,06 грн. інфляційних втрат, підлягає припиненню в звязку з відмовою позивача від заявлених вимог.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати 1177,56 грн. інфляційних втрат та 488,36 грн. 3% річних.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1177,56 грн. інфляційних втрат та 488,36 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Пушкіна, 22; ЄДРПОУ 04055481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбут» (95023, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12; ЄДРПОУ 32100548) 1177,56 грн. інфляційних втрат, 488,36 грн. 3% річних, 93,26 грн. державного мита та 215,78 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 156,06 грн. інфляційних втрат провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 11.07.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.