Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 202
РІШЕННЯ
Іменем України
08.07.2011Справа №5002-26/2504-2011 За позовом Комунального підприємства «Фармація» (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б),
до відповідача Дочірнього підприємства «Центральний аптечний склад» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим Фармація», (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 137), про стягнення 105818,18грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, представник, дов. №60, від 04.07.2011 року,
від відповідача не зявився.
Суть спору: позивач, Комунальне підприємство «Фармація» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Центральний аптечний склад» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим Фармація» про стягнення з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 576061,87грн., 10% річних з простроченої суми в розмірі 2840,85грн., пеню в розмірі 4147,65грн..
В ході розгляду справи, позивачем представлена заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 90161,87грн., пеню в розмірі 9263,58грн., 10% річних з простроченої суми в розмірі 5672,06грн., інфляційне збільшення простроченої суми в розмірі 721,29грн..
Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.06.2011 року заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязання за договором постачання, щодо повної оплати поставленого товару, у звязку з чим, за ним утворилася заборгованість, а як наслідок, за порушення відповідачем своїх зобовязань позивачем нараховано санкції передбачені як договором так і законом.
Представник відповідача явку свого представника не забезпечив, про причини не явки не повідомив, відзив по справі не представив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
12.03.2011 року між Дочірнім підприємством «Центральний аптечний склад» Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Крим Фармація» - Покупцем та Комунальним підприємством «Фармація» - Постачальником укладений договір постачання №1-7.
Відповідно до розділу 1. даного договору, постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує за препарати лікарські, предмети медичного призначення та інший товар. Асортимент товару, його кількість та ціна зазначаються у видаткових накладних.
Згідно з розділом 2 договору, ціна товару кожного найменування зазначається у видаткових накладних. Сума договору визначається загальною сумою накладних за поставлений товар.
Позивач вказує, що він належним чином виконав умови договору, передав відповідачу товар на загальну суму 1893061,87грн., однак останній лише частково здійснив оплату на загальну суму 1802900грн., внаслідок чого, у відповідача, станом на 29.06.2011 року, утворилася заборгованість у сумі 90161,87грн., у звязку з чим просить стягнути її на свою користь.
Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.
Ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 вказаного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже відповідач, уклавши договір постачання лікарських препаратів, предметів медичного призначення та інший товар, а також прийнявши від позивача вказаний товар, прийняв на себе зобовязання щодо їх оплати.
Факт отримання відповідачем товару за спірним договором підтверджується видатковими накладними, (т.1, а.с. 11-117), та довіреністю видану та особу щодо прийняття даного товару, (т.1, а.с.118).
Пунктом 4.1. договору постачання №1-7 від 12.03.2011 року, передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу до 45 календарних днів з моменту отримання товару.
Однак, відповідачем зобовязання щодо оплати послуг з перевезення вантажу були виконані частково на суму 1802900грн., що підтверджується розрахунком основної суми заборгованості (т.1, а.с. 128) та актом звірки розрахунків, (т.1, а.с.131-132).
Доказів оплати зазначеної суми боргу, на дату розгляду справи, суду не надавалось.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 7.2. договору постачання, за порушення умов оплати, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також 10 процентів річних від простроченої суми.
Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 9263,58грн. також підлягають задоволенню.
Ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Між тим, п. 7.2. договору, встановлено інший розмір процентів, який боржник повинен сплатити у звязку із прострочення виконання грошового зобовязання, а саме 10%.
Оскільки ДП Центральний аптечний склад» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим Фармація» не виконало зобовязання щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору постачання від 12.03.2011 року, вимоги про стягнення: інфляційних витрат у сумі 721,29грн.; 10% річних у сумі 5672,06грн. також підлягають задоволенню.
Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідача.
Однак, треба зазначити, що при поданні позову, позивачем було сплачено державне мито виходячи з первинних позовних вимог про стягнення 583050,37грн., та яке склало, 5830,50грн..
У звязку із прийняттям ухвалою господарського суду АР Крим від 29.06.2011 року заяву про зменшення позовних вимог, сума позову, відповідно, зменшилася, та складає 105818,80грн., а отже державне мито підлягає стягненню з відповідача у сумі 1058,18грн., та різниця яка складає 4772,32грн. поверненню позивачу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Повернення державного мита проводиться згідно Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 08 серпня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Центральний аптечний склад» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим Фармація» (95001, м. Сімферополь, вул. Крилова, 137, п/р2600616716 в КРД ПАТ «Райфейзен банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 01978245) на користь Комунального підприємства «Фармація» (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, р/р260050099701 в КБ «Хрехатик» м. Києва, МФО 300670, ЄДРПОУ 05415852) суму основної заборгованості в розмірі 90161,87грн., пеню в розмірі 9263,58грн., 10% річних з простроченої суми в розмірі 5672,06грн., інфляційне збільшення простроченої суми в розмірі 721,29грн., 1058,18грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Повернути Комунальному підприємству «Фармація» (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, р/р260050099701 в КБ «Хрехатик» м. Києва, МФО 300670, ЄДРПОУ 05415852) надмірно сплачене державне мито у розмірі 4772,32грн..
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.
Судове рішення № 16927765, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 08.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2504-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: