Рішення № 16927730, 07.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2011Справа №5002-25/1940-2011 за позовом Приватного підприємства «Харвест 40», Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 41, кв 5; м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 115, кв 46

до відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Гвардієць», Нижньогірський район, с. Охотське, вул. Леніна, 108

про стягнення 55070,17 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, угода від 13.01.2011, адвокат

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство «Харвест 40» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 55070,17 грн., у тому числі: 41 200,00 грн. основного боргу за поставлений товар, пені та штрафу 11225,72 грн., 3% річних 595,25 грн., індекс інфляції 2049,20 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за надані позивачем послуги, відповідно договору № 217/2.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07 червня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у звязку із хворобою представника.

Однак, заявлене клопотання не містить належних доказів неможливості забезпечення уповноваженого представника у судове засідання.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розглянувши заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, суд виходить з того, що задоволення клопотання, значно затягне судовий процес, тим самим порушить права іншого учасника судового процесу що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Також, оскільки матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між Приватним підприємством «Харвест 40» (далі виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гвардієць» (далі замовник) був укладений договір №217/2 на надання сільськогосподарських послуг по зібранню вражаю 2010 року, (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що виконавець використовуючи належну йому техніку (комбайн), зобовязується надавати послуги по зібранню рису вражаю 2010 року на полях замовника, а замовник проводити своєчасну оплату за виконані роботи на умовах, по передбачені Договором. Загальна кількість гектар що надані для зібрання виконавцю 68 га.

Згідно пункту 2.1.8. Договору замовник зобовязується прийняти від виконавця якісно виконані роботи та підписати акти здачі-приймання виконаних робіт. Підписання акту приймання виконаних робіт представниками замовника свідчать про відсутність претензій з їх боку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем (замовником) взяті на себе обовязки за договором №217/2 виконані в повному обсязі, у звязку із чим, 25 листопада 2010 року сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт, (а.с. 9).

Також, 25 листопада 2010 року позивачем виставлений відповідачу рахунок №21 на оплату наданих послуг по зібранню рису вражаю 2010 року на 68 га, на загальну суму 61 200,00 грн., (а.с. 8).

Відповідно до пункту 2.1.10. Договору, замовник зобовязується своєчасно проводити розрахунок відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт з моменту підписання обома сторонами протягом трьох банківських днів.

Згідно пункту 3.3. Договору, оплата робіт виконаних виконавцем проводиться замовником своєчасно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку, відповідно акту здачі-приймання виконаних робіт не пізніше трьох банківських днів з моменту його підписання, або іншим способом, який не суперечить законодавству.

Однак, відповідач своєчасну оплату наданих позивачем послуг не забезпечив.

13 грудня 2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензійна вимога по оплаті заборгованості за надані послуги, відповідно до якої, Приватне підприємство «Харвест 40» зобовязує відповідача сплатити суму заборгованості.

Відповідно до поштового повідомлення №9712300003683, відповідач отримав претензійну вимогу 15 грудня 2010 року, (а.с. 7).

Однак, належного реагування з боку відповідача на претензійну вимогу не відбулось.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідачем взяті не себе обовязки за договором №217/2 на надання сільськогосподарських послуг по зібранню вражаю 2010 року в частині оплати наданих позивачем послуг виконані частково, на суму 20000,00 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку за 17 січня 2011 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, (а.с. 10).

У звязку із чим, за відповідачем сформувалась заборгованість за договором №217/2 в сумі 41200,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 41200,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 11225,72 грн., 3% річних 595,25 грн., індекс інфляції 2049,20 грн.

Згідно пункту 2.1.10. Договору, у випадку затримки оплати замовник несе відповідальність та зобовязується оплатити за кожен день прострочення штраф в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми.

Відповідно до частини 2 статті 549 Господарського процесуального кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені та штрафу зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць», (Нижньогірський район, с. Охотське, вул. Леніна, 108, ідентифікаційний код 30889192, п/р 26008026200742 у ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983) на користь Приватного підприємства «Харвест 40», (Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 41, кв 5; м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 115, кв 46, ідентифікаційний код 36435014, МФО 351005, п/р 26006238679400 в АКІБ «УкрСіббанк») заборгованість в сумі 55070,17 грн., у тому числі: 41 200,00 грн. основного боргу за поставлений товар, пені та штрафу 11225,72 грн., 3% річних 595,25 грн., індекс інфляції 2049,20 грн.

3.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць», (Нижньогірський район, с. Охотське, вул. Леніна, 108, ідентифікаційний код 30889192, п/р 26008026200742 у ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983) на користь Приватного підприємства «Харвест 40», (Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 41, кв 5; м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 115, кв 46, ідентифікаційний код 36435014, МФО 351005, п/р 26006238679400 в АКІБ «УкрСіббанк») 550,70 грн. державного мита.

4.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць», (Нижньогірський район, с. Охотське, вул. Леніна, 108, ідентифікаційний код 30889192, п/р 26008026200742 у ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983) на користь Приватного підприємства «Харвест 40», (Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, 41, кв 5; м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 115, кв 46, ідентифікаційний код 36435014, МФО 351005, п/р 26006238679400 в АКІБ «УкрСіббанк») 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

рішення оформлене 11 липня 2011 року