Рішення № 16923622, 05.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11 Справа № 25/22/2011

Суддя Іноземцева Л.В., розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства "Агромакс Трейд", м. Житомир,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ "Лугань", м. Луганськ,

про стягнення 119660 грн. 00 коп.

секретар судового засідання Опренко М.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.07.2011;

від відповідача не прибув

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50900 грн. 00 коп., пені в розмірі 1% від суми боргу за період з 21.12.2010 по 21.04.2011 в сумі 61080 грн. 00 коп., штрафні санкції в розмірі 15% від суми боргу в сумі 7680 грн. 00 коп.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 551, 612, 662, 692, Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем зобов"язань з оплати одержаного товару у строк, встановлений договором купівлі-продажу №78 від 03.11.2010, що укладений сторонами даної справи.

У судове засідання 05.07.2011 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої зменшив заявлену до стягнення суму на 7680 грн. 00 коп. і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50900 грн. 00 коп., пеню за період з 21.12.2010 по 21.04.2011 в сумі 61080 грн. 00 коп. у зв"язку з простроченням виконання відповідачем зобов"язань з оплати одержання товару по договору № 78 від 03.11.2010.

Заява позивача не суперечить вимогам статті 22 ГПК України і приймаються судом до розгляду.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач був попереджений ухвалою суду від 31.05.2011 (а. с. 40-41).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, подані докази в підтвердження заявлених вимог, суд

в с т а н о в и в:

03.11.2010 між сторонами даної справи укладено договір купівлі-продажу №78, з додаткової угодою до договору від 18.11.2010, за умовами якого Приватне підприємство "Агромакс Трейд" (ПП "Агромакс Трейд") позивач у справі, за договором продавець, зобов"язалося передати у власність товар (рис ваговий в асортименті), а Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЦ "Лугань" (ТОВ "РТЦ "Лугань") відповідач у справі, за договором покупець, прийняти товар і оплатити його вартість (а. с. 9-12).

Згідно розділу 2 договору ціна за одиницю та одиниця виміру товару, загальна кількість та найменування товару, вартість поставленої партії визначаються підписаною обома сторонами видатковою накладною, яка є невід"ємною частиною договору. На поставку товару також надається податкова накладна.

Поставка товару здійснюється за заявкою покупця на партію товару, яка може бути заявлена по телефону.

Відповідно до розділу 3 договору загальну вартість товару складає сума фактично відвантажених покупцю партій товару. Вартість кожної партії зазначається в видатковій накладній.

Згідно пункту 4.1 договору датою поставки товару вважається вказана в накладній дата передачі товару. Витрати по транспортуванню несе покупець.

Договором встановлена відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов"язань.

Так, згідно пункту 9.2 договору у разі прострочки оплати товару покупець сплачує штраф у розмірі 15% від суми заборгованості та пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки до повного погашення заборгованості.

Згідно додаткової угоди від 18.11.2010 до договору № 78 від 03.11.2010 розрахунки за товар проводяться шляхом проведення оплати на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів від дати відвантаження товару, яка зазначається у видатковій накладній (а. с. 12).

Договір прийнятий сторонами до виконання.

В підтвердження виконання договору купівлі-продажу № 78 позивачем подані видаткові накладні № АМ-0000325 від 01.11.2010 на суму 6000 грн. 00 коп., № АМ-0000276 від 04.11.2010 на суму 29750 грн. 00 коп., № АМ-0000372 від 18.11.2010 на суму 30000 грн. 00 коп., № АМ-0000422 від 14.12.2010 на суму 52500 грн. 00 коп. згідно яких відповідач, через свого представника, який діяв на підставі довіреностей №2 від 01.11.2010, № 4 від 03.11.2010, №7 від 18.11.2010, №10 від 14.12.2010 одержав від позивача товар (рис ваговий в асортименті) на загальну суму 118250 грн. 00 коп. В видаткових накладних у якості підстави поставки товару вказано договір № 67 від 20.10.2010 (а. с. 16 - 23).

Згідно письмових пояснень позивача, в накладних помилково здійснено посилання на договір № 67, що підтверджується документами складеними сторонами у подальшому, зокрема, актом звірення розрахунків і гарантійним листом (а. с. 44).

Згідно виписок банку відповідач частково в сумі 67050 грн. 00 коп. розрахувався з позивачем за придбаний товар по договору № 78 від 03.11.2010, перерахувавши позивачу 29.10.2010 - 6000 грн. 00 коп., 03.11.2010 14875 грн. 00 коп., 17.11.2010 - 14875 грн. 00 коп., 14.12.2010 30000 грн. 00 коп., 25.01.2011 - 500 грн. 00 коп., 27.01.2011 300 грн. 00 коп., 07.02.11 500 грн. 00 коп. (а. с. 24-29, 59).

23.02.2011 сторони у справі склали акт звірення розрахунків, яким відповідач визнав заборгованість у сумі 51200 грн. 00 коп. (а. с. 14 ).

Згідно виписки банку від 06.04.2011 відповідач перерахував позивачу 300 грн. 00 коп. в рахунок оплати товару за договором №78 від 03.11.2010 (а. с. 30).

Загальна сума, перерахована відповідачем в рахунок оплати одержаного товару по договору № 78 від 03.11.2010 67350 грн. 00 коп.

12.04.2011 відповідач направив позивачу гарантійний лист, яким визнав заборгованість за договором №78 від 03.11.2011 в сумі 50900 грн. 00 коп. і зобов"язався повернути її до 01.08.2011 (а. с. 15).

Доказів погашення заборгованості в сумі 50900 грн. 00 коп. за одержаний товар по договору № 78 відповідач суду не подав.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Спір між сторонами даної справи виник у зв"язку з простроченням виконання відповідачем зобов"язань з оплати одержаного товару по договору № 78.

Договір від 03.11.2010 № 78, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просторення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджений і не спростований відповідачем факт прострочення виконання грошових зобов"язань з оплати одержаного товару в сумі 50900 грн. 00 коп.

Відповідач порушив вимоги пункту 3.2 договору, в редакції додаткової угоди, щодо оплати товару протягом 14 календарних днів від дати поставки товару, а тому він вважається з 29.12.2010 таким, що прострочив виконання зобов"язань з оплати товару з останньої поставки по накладній № АМ-0000422.

За цих обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 50900 грн. 00 коп. визнаються судом обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором сторони узгодили нарахування неустойки у вигляді пені за несвоєчасну плату поставленого товару за кожний день прострочення в розмірі 1% від суми неоплаченого товару, яка заявлена до стягнення за період з 21.12.2010 по 21.04.2011 в сумі 61080 грн. 00 коп. Заявлена до стягнення пеня підлягає задоволенню частково за період з 29.12.2010 по 21.04.2011 в сумі 2464 грн. 12 коп. з урахуванням вимог Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, виходячи з положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов"язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "Агромакс Трейд" до ТОВ "РТЦ "Лугань" підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 50900 грн. 00 коп., пеня в сумі 2464 грн. 12 коп., решті позову слід відмовити.

Відповідно до статтей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню державне мито в сумі 533 грн. 64 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 26 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов Приватного підприємства "Агромакс Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ "Лугань" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЦ "Лугань", яке знаходиться за адресою: кв. Димитрова, б. 33-А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 35080116:

- на користь Приватного підприємства "Агромакс Трейд", яке знаходиться за адресою: вул. Чапаєва, буд. 7, оф. 106, м. Житомир, ідентифікаційний код 32411974, заборгованість в сумі 50900 грн. 00 коп., пеню в сумі 2464 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 533 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 26 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повний текст рішення складено 11.07.2011.

СуддяЛ.В. Іноземцева