Рішення № 16923090, 05.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2011 р.Справа № 5013/518/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/518/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Айко", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 5 975,59 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 55 від 30.03.11 р.,

від відповідача - участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство "Інвестиційна компанія "Айко" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 5975,59 грн., з яких 4466,93 грн. - грошова сума згідно п. 2.1. Договору, 594,49 грн. - грошова сума згідно п. 2.5. Договору, 527,27 грн. - пеня, 285,86 грн. - інфляційні збитки та 101,04 грн. - 3% річних.

Відповідач у судовому засіданні 05.05.11 р. участі не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або-будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Разом з цим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, господарський суд встановив наступне.

25.12.09 р. між відкритим акціонерним товариством "Інвестиційна компанія "Айко" (далі- Сторона 1) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Сторона 2) укладено договір про спільне використання приміщень (далі - Договір, а.с. 9-11).

Відповідно до умов Договору, сторони домовились про спільне, платне використання нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п. 2.1. Договору, Сторона 2 сплачує Стороні 1 щомісячно грошову суму у розмірі 1415,00 грн. для подальшого розрахунку з третіми особами та компенсації витрат по утриманню нежитлового приміщення.

Згідно п. 2.2. Договору, Сторона 2 сплачує суму визначену в п. 2.1. даного Договору не пізніше 02 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Пунктами 2.4.-2.6. Договору встановлено, що плата за комунальні послуги (теплову енергію і вивіз сміття) та строки її здійснення встановлюються на підставі договорів на обслуговування Сторони 2, укладених з комунальними підприємствами, що вказані у п. 1.2. цього Договору.

Оплата за електроенергію та спожиту воду здійснюється пропорційно установлений потужності електроспоживачів та чисельності працівників Сторони 2 за показниками загальних лічильників. Розрахунки за електроенергію та спожиту воду Сторона 2 здійснює з Стороною 1 у відповідності до наданих рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Плату за електроенергію та воду Сторона 2 здійснює на протязі 3-х днів з моменту надання Стороною 1 рахунку.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами цього Договору та діє до 30.12.2010 року (п. 5.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

18.06.10 р. сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої Стороною 1 та Стороною 2 доповнено розділ 4 Договору пунктами 4.3., 4.4. та 4.5., а також викладено п. 5.1. Договору в наступній редакції: "Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 23.09.2010 року. Дію Договору може бути продовжено шляхом підписання додаткової угоди до Договору.".

Також сторони обумовили, що невід'ємною частиною Договору є Додаток "Графік погашення заборгованості" (а.с. 12).

Згідно підписаного сторонами графіку погашення заборгованості приватним підприємцем ОСОБА_1, станом на 18.06.10 р. заборгованість останнього по спільному використанню приміщення, електроенергії та воді складає 4565,87 грн., пеня - 56,54 грн., всього - 4622,41 грн.

При цьому, відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість трьома рівними платежами в сумі 1540,80 грн. у строк до 15.07.10 р., до 15.08.10 р. та до 15.09.10 р. (а.с. 13).

На виконання умов Договору, позивачем виставлялись відповідні рахунки на здійснення відповідачем передбачених Договором платежів на компенсацію витрат по утриманню нежитлового приміщення на загальну суму 12735,00 грн., а також на відшкодування витрат на електроенергію, воду та стоки на загальну суму 8268,07 грн.(а.с. 16-35).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, компенсацію витрат по утриманню нежитлового приміщення та компенсацію витрат на оплату електроенергії та спожитої води здійснив лише частково.

Вказане підтверджується відповідними банківськими виписками з особового рахунку позивача, а також розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем (а.с. 36-38, 46).

Так, із зазначеного вище розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача в частині компенсації витрат по утриманню нежитлового приміщення становить 4466,93 грн., в тому числі:

- за червень 2010 року - 221,93 грн.;

- за липень 2001 року - 1415,00 грн.;

- за серпень 2010 року - 1415,00 грн.;

- за вересень 2010 року - 1415,00 грн.

Заборгованість відповідача в частині компенсації витрат на оплату електроенергії та спожитої води становить 594,49 грн., в тому числі:

- за березень 2010 року - 138,62 грн.;

- за квітень 2010 року - 225,95 грн.;

- за травень 2010 року - 216,98 грн.;

- за червень 2010 року - 12,94 грн.

Оскільки відповідач вказану заборгованість не сплатив, позивач звернулося до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з даним позовом.

Доказів сплати суми боргу за утримання нежитлового приміщення в розмірі 4466,93 грн., а також заборгованості за компенсацію витрат на оплату електроенергії та спожитої води в сумі 594,49 грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 527,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 285,86 грн. та 3% річних в розмірі 101,04 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. Договору, за невиконання або несвоєчасне виконання п. 2.1., 2.2. даного Договору Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за увесь період прострочення, від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведені вище правові норми та умови Договору, позивачем цілком обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 527,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 285,86 грн. та 3% річних в розмірі 101,04 грн. (а.с. 14-15).

Таким чином, вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах Договору і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в відділенні № 16 філії "Придніпровське регіональне управління Банку Фінанси та Кредит" м. Кіровоград, МФО 331561) на користь відкритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Айко"(25006, м. Кіровоград, вул. К.Маркса, буд. 31/36, код 13751877, р/р № 26501301330520 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді", МФО 323301) заборгованість в сумі 5 975,59 грн., з яких: 4 466,93 грн. - основний борг, 594,49 грн. - комунальні послуги, 527, 27 грн. - пеня, 285,86 грн. - інфляційні втрати, 101,04 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 10.05.2011 р.