Рішення № 16923095, 05.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2011 р.Справа № 5013/536/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали № 5013/536/11

за позовом: аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

про стягнення 8154,96 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 350 від 28.09.10 ;

від відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № 46 від 01.01.11 ;

У судовому засіданні оголошувалась перерва 28.04.2011 року до 12 год 05.05.2011року, в порядку, визначеному ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління МНС України в Кіровоградській області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" основного боргу в с умі 7600,00 грн, пені в сумі 162,56 грн, втрат від інфляції в сумі 305,88 грн, трьох відсотків річних в сумі 86,52 грн, всього 8154,96 грн, відповідно договору № 247/07 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 01.07.2007 року.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме на суму основного боргу - 7600,00 грн, щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій відповідач позовні вимоги заперечив. У своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій допущено помилку в розрахунках та не враховано що відповідачем було здійснено оплату за отримані послуги на суму 2000,00 грн, відповідно до платіжних доручень № 595 від 06.01.2011 року на суму 1000,00 грн за травень-червень 2010 року та № 1783 від 21.03.2011 року на суму 1000,00 грн за липень-серпень 2010 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 року між аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУМНС України в Кіровоградській області (виконавець, "Аварійно-рятувальна служба") та ДП "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (замовник, "Об'єкт"), укладено договір № 247/07 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі Договір).

Розділом 1 Договору визначено, що предметом договору є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об'єкті" надзвичайної ситуації. Організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" відбувається відповідно до Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Розділом 4 Договору сторони узгодили, що вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 17,7 % від загальної вартості постійного та обов'язково обслуговування об'єкта (4500,92 грн), а саме 800,00 грн на місяць за шість об'єктів згідно Додатку.

Частиною 3 пункту 4.1 Договору передбачено, що оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей робочого часу тощо).

В пункті 4.2 Договору, сторони домовились, що плата за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, у період з 20 по 25 число поточного місяця, згідно з отриманим рахунком.

Згідно розділу 5 Договору, за порушення терміну оплати "Об'єкт" сплачує "Аварійно-рятувальній службі" пеню в розмірі 1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, відповідно до вимог чинного законодавства, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період за який нараховано пеню.

Договір вступає в законну силу з 01.07.2007 року і діє постійно (п. 6.1 Договору).

В порушення вимог зазначеного Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, зокрема не оплатив надані послуги на суму 7600,00 грн за період з червня 2010 року по березень 2011 року.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості, господарський суд враховує положення статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим Господарським кодексом України.

В п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до поданих позивачем матеріалів (копії актів виконання умов договору № 247/07 від 01.07.2007 року), в період з травня 2010 року по березень 2011 року, на виконання умов Договору на "Об'єкті" здійснювалося функціонування структурного підрозділу "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт, організовувалося технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, підтримувалися у відповідному стані матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Факт надсилання рахунків для оплати обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою", відповідачем не заперечуються, оскільки вказані рахунки було направлено на адресу відповідача разом із претензіями про оплату заборгованості: від 03.02.2011 року № 50/01, від 14.03.2011 року № 22 та актами виконаних робіт за період з травень 2010 року по березень 2011 року.

Акти виконання умов договору № 247/07 від 01.07.2007 року за період травень 2010 року - березень 2011 року підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За розрахунками позивача сума заборгованості відповідача за надані, але не оплачені послуги станом на 30.04.2011 року складає 7600,00 грн, що підтверджується також, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2011 року на суму 7600,00 грн, який підписано та не заперечено сторонами.

Доказів проведення розрахунків за виконану роботу в сумі 7600,00 грн відповідач господарському суду не подав.

Крім того, у своєму відзиві на позовну заяву від 21.04.2011 року відповідач не заперечив вимогу позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 7600,00 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7600,00 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.3 Договору в сумі 162,56 грн за період з 01.10.2010 року по 04.04.2011 року.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд виходить з того, що відповідачем було здійснено оплату за отримані послуги в період з червня 2010 року по березень 2011 року на суму 2000,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями № 595 від 06.01.2011 року на суму 1000,00 грн та № 1783 від 21.03.2011 року на суму 1000,00 грн. Однак, позивач при розрахунку пені не врахував вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 01.10.2010 по 04.04.2011 в сумі 162,56 грн не відповідає зазначеним вище правовим нормам.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 92,05 грн за період з 26.10.2010 по 26.03.2011 на суму 51,29 грн та з 26.11.2010 по 26.04.2011 на суму 40,76 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 305,88 грн за період з червня 2010 року по березень 2011 року та 3 % річних в сумі 86,52 грн за вказаний період.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, господарський суд враховує рекомендації Верховного суду України відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, що відображенні в листі № 62-97р від 03.04.1997 року, відповідно до яких індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням відповідного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи те, що оплату за червень 2010 року мала бути здійснена у період з 20 по 25 число поточного місяця (проплочено відповідачем у січні 2011 року, що підтверджено платіжним дорученням № 595 від 06.01.2011 року), то розрахунок індексу інфляції починається з наступного місяця, тобто з липня 2010 року.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитки від інфляції за період з червня 2010 року по березень 2011 року частково, а саме стягує з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" 272,82 грн втрат від інфляції за період з липня 2010 року по березень 2011 року.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних, господарський суд задовольняє згідно розрахунку позивача та стягує з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" три відсотка річних в сумі 86,52 грн за період з 26.06.2010 року по 04.04.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог, господарський суд відмовляє.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", 25030, м. Кіровоград, вул.Кутузова,23/16, код 33142568 на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Кіровоградській області, м.Кіровоград, вул.Шевченка,3, код ЄДРПОУ 08588791 заборгованість в сумі 8 051,39 грн., з яких: основний борг 7 600,00 грн., пеня в сумі 92,05 грн, втрати від інфляції в сумі 272,82 грн, 3% в сумі 86,52 грн, а також державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спору в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 10.05.2011 року.