Рішення № 16922375, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 32/5009/2713/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району ( юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя,

бул. Гвардійський 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова,4)

до відповідача Запорізької обласної організації “Партія Зелених України” (69005,

м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64)

про стягнення основного боргу за використану теплову енергію в сумі 14475грн. 91коп. та пені 231грн. 89коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 18/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.05.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької обласної організації “Партія Зелених України” про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 14475грн. 91коп., пені в розмірі 231грн. 89коп., державного мита 147грн.08коп. та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/2713/11 з призначенням судового засідання на 15.06.2011р.

15.06.2011р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України та умовами Договору «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді»

№ 202250 від 01.11.2008 року. Зокрема позивач зауважує, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2008р. № 202250 щодо оплати спожитої теплової енергії у відповідача в

період з січня 2009р. по березень 2011р. утворилась заборгованість в розмірі 14475,91грн. а саме:

2009 рік: січень - 731,24грн., лютий - 568,21грн., березень - 917,86грн., квітень - 185,87грн., травень 88,60грн., червень - 108,02грн., липень - 106,06грн., серпень - 106,27грн., вересень 102,18грн., жовтень - 107,32грн., листопад - 851,11грн., грудень - 1072,61грн.;

2010 рік: січень 1128,65грн., лютий - 1003,55грн., березень 889,46грн., квітень 123,41грн., травень - 107,05грн., червень 118,08грн., липень - 117,55грн., серпень 112,09грн., вересень 118,74грн., жовтень - 696,82грн., листопад 673,02грн., рудень 986,83грн.;

2011 рік: січень - 1253,99грн., лютий - 1281,00грн., березень 920,32грн.

Цю суму позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 року між позивачем (теплопостачальна організація) та Запорізькою обласною організацією «Партія зелених України»(надалі за текстом - Відповідач), був укладений договір № 202250 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом - Договір) на приміщення, що знаходиться за адресою:

м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64.

У відповідності із п.1.1 договору позивач взяв на себе зобовязання відпускати теплову енергію в гарячій воді відповідачеві, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п.6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.п. 6.3, 6.4. договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Позивач на виконання умов договору з січня 2009 року по березень 2011 року поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 14475 грн. 91 коп., при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової

енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідачем в свою чергу не проведено оплату за спожиту теплову енергію на загальну суму 14475,91грн. з січня 2009р. по березень 2011р.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на травень 2011 року, має заборгованість в сумі 14475грн. 91коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 231грн. 89коп. пені на суму заборгованості.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 договору визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем теплової енергії відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обгрунтованим, таким, що складений із дотриманням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 231грн. 89коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Запорізької обласної організації “Партія Зелених України” (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64, п/р 2600094026, «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313849, ЄДРПОУ 25474489) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091 м.Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, р/р

№ 26004045320001, в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 14475 ( чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят пять ) грн. 91 ( девяносто одна ) коп. основного боргу, 231 ( двісті тридцять одна ) грн. 89 ( вісімдесят девять ) коп. пені, 147 ( сто сорок сім ) грн. 08 ( вісім ) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 20.06.2011р.