Рішення № 16922370, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 32/5009/2681/11

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

до відповідача ЖБК «Будівельник 3» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 53; 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 53, кв. 30)

про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 39711грн. 10коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 18/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: 1) Рудаменко С.В. на підставі Витягу з протоколу № 3 від 02.07.2009р. засідання правління ЖБК «Будівельник-3»; 2) ОСОБА_2. на підставі довіреності № 17 від 15.06.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.05.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ЖБК «Будівельник 3»про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 39711грн. 10коп., 397грн.11коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.05.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/2681/11, судове засідання призначено на 15.06.2011р., сторони зобовязано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

15.06.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 15.06.2011р. представником позивача надано заяву про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 19711,10 грн., що виник в період з січня 2010р. по лютий 2011р. позивач позов підтримав. Вимоги обґрунтовано посиланням на ст. ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2 ГПК України, а також умовами договору

№ 200347 від 01.09.2006 року «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді».

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 39711,10грн. та підтвердив часткову сплату суми боргу в розмірі 20000,00грн.

У позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, вказавши на існування між сторонами договірних відносин, згідно яких, позивач постачав відповідачу теплову енергію, а відповідач не в повному обсязі оплатив отриману теплову енергію, внаслідок чого, за останнім на час розгляду справи в суді виникла заборгованість в сумі 39711грн.10коп. за період з січня 2010р. по лютий 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 року між ЖБК «Будівельник 3» (споживачем, відповідачем у справі) та Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (теплопостачальною організацією, позивачем у справі) був укладений договір № 200347 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно п. 1.1 договору, позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 6.6 договору, відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ); акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання (п. 6.6.1 договору).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2).

Згідно п. 3.2.6 договору, відповідач зобовязувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом (ст.ст.15,16 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За період з січня 2010 року по лютий 2011 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 39711грн.10коп., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії та матеріалами справи.

В судовому засіданні 15.06.2011р. позивачем надана до суду заява про уточнення позовних вимог № 531 від 15.06.2011р. В заяві позивач зазначає, що до подачі позову до суду 14.04.2011р. відповідачем було сплачено 20000,00грн. заборгованості за використану теплову енергію. У звязку з цим позивач просить суд, прийняти відмову від позову в частині стягнення 20000,00грн. та стягнути з відповідача 19711,10грн. заборгованості за використану теплову енергію.

Заява про відмову від позову в частині стягнення суми 20000,00грн. підписана представником позивача ОСОБА_1., що був присутній в судовому засіданні 15.06.2011р., який має відповідний обсяг повноважень для цього, про що свідчить зміст довіреності № 18/27 від 04.01.2011р. Оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, враховуючи, що наслідки відмови від позову позивачу відомі та розяснені судом, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення суми 20000,00грн., провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України припинити.

В частині стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 39711грн. 10коп. суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 197грн. 11коп. витрат на державне мито (пропорційно розміру задоволених вимог) та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 33, 22, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ЖБК «Будівельник 3» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 53,

п/р 26009301303493 у Філії Орджонікідзевського відділення ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313333, код ЄДРПОУ 20512096) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091,

м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 19711 (девятнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 30коп. основного боргу, суму 197 (сто девяносто сім) грн. 11коп. та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Прийняти відмову Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району від позову в частині стягнення суми 20000,00грн.

4. Провадження у справі №32/5009/2681/11в частині стягнення суми 20000,00грн. припинити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «20»червня 2011 року.