Рішення № 16922145, 08.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11 Справа № 31/5009/2326/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №18/27 від 4.01.11 р.; від відповідача представник не зявився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/2326/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя (скорочено Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»);

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ПП ОСОБА_2.);

про стягнення 11917,33 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/2326/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 08.06.2011 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_2 про стягнення 11917,33 грн. заборгованості за договором №202868 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді, з якої 10614,48 грн. - основний борг, 151 грн. пеня, 321,42 грн. 3% річних та 830,43 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №202868 від 01.10.2006 р. відповідач отримав теплової енергії за період з січня 2009 р. по лютий 2011 р. на загальну суму 10614,48 грн., за яку не розрахувався. В обґрунтування вимог Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»посилається на ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст. ст. 193, 276 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд, -ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 202868 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №202868).

Відповідно до звернення доручення (додаток №1а до Договору №202868) постачання теплової енергії має здійснюватись на обєкт за адресою: АДРЕСА_1 з опалювальною площею 71,71 кв. м.

Згідно п. 1.1 Договору №202868, Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

За умовами п. 2.1 Договору №202868, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

-підігрів води протягом року;

-кондиціювання по замовленню Споживача;

-інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Додатком №1 до договору №202868 визначено обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу.

Згідно п. 2 Додатку №1 до договору №202868, орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 1815,18 грн. (урахуванням ПДВ).

Додатком №2 до Договору №202868 сторони визначили схему межі поділу теплової мережі. Умови припинення постачання теплової енергії сторони узгоджено додатком №3 до договору №202868.

Відповідно до п. 1 додатку №5 «Тарифи на теплову енергію»до договору №202868, розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №362/4 від 28.09.2006 р., за кожну відпущену Гігакалорію (з урахуванням ПДВ):

- на опалення 190,67 грн. з ПДВ;

- на підігрів води - 190,67 грн. з ПДВ;

Споживач теплової енергії зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №202868).

Відповідно до п. 6.2 Договору №202868, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п. 6.3 Договору № 202868, оплата за теплову енергії проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену теплову енергію у розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі акту приймання передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно до п. 6.6 договору №202868, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отримання нарочно дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області - - 5 днів, по Україні 7 днів) (п. 6.6.1 Договору №202868).

У разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2 Договору №202868).

Відповідно до п. 7.2.8 договору №202868, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати, Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Цей договір набуває чинності з 01.10.2006 року і діє до 01.10.2007 р. На момент подання позову Договір №202868 є діючим, оскільки п. 10.4 цього договору, встановлено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання договору.

На момент подання позову до суду заборгованість відповідачем в сумі 10614,48 грн. не сплачено, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення основного боргу в сумі 10614,48 грн., 151 грн. пені, 321,42 грн. 3 % річних та 830,43 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно до п. 6.3 Договору № 202868, оплата за теплову енергії проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену теплову енергію у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач за період з січня 2009 р. по грудень 2009 р., з січня 2010 р. по грудень 2010 р. та з січня 2011 р. по лютий 2011 р. поставив теплової енергії на загальну суму 10614,48 грн., що підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії (а. 62 - 87 с.) та рахунками (а. 36 61 с.).

Акти приймання-передачі теплової енергії оформлені з дотриманням вимог п. 6.6.2 Договору №2028687, тому вони є належними доказами, що підтверджують факт постачання теплової енергії та її вартість.

Вимоги позивача №05/764-юр від 14.07.2009 р., №05/67-юр від 14.01.2010 р., №05/1041-юр від 19.10.2010 р., №05/232-юр від 14.02.2011 р. та №09/461 від 14.04.2011 р. погасити заборгованість по тепловій енергії відповідачем залишено без відповіді.

За даними бухгалтерського обліку (акт звірки взаємних розрахунків від 13.04.2011 р.) позивача, заборгованість відповідача на дату звернення до суду з позовом, становить 10614,48 грн. Відповідачем даний факт не спростовано.

Отже, відповідачем порушено умови договору щодо оплати наданої теплової енергії на вказану суму.

Позивачем заявлено до стягнення 151 грн. пені за період з 21.06.2009 р. по 11.04.2011 р., 321,42 грн. 3 % річних за період з 21.02.2009 р. по 15.04.2011 р. та 830,43 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009 р. по квітень 2011 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі, передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції в розмірі 830,43 грн. за період за період з березня 2009 р. по квітень 2011 р. та 3% річних в розмірі 321,42 грн. за період з 21.02.2009 р. по 15.04.2011 р. на основну заборгованість, заявлені позивачем обґрунтовано.

Пеня позивачем нарахована за період з 21 травня 2010 р. по 21 березня 2011 року у відповідності із п. 7.2.8 договору №202868.

Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 ЦК України (Предмет неустойки) встановлено: «п. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.».

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більш ніж подвійна облікова ставка Національного банку України. Розмір пені за період з 21 травня 2010 р. по 21 березня 2011 року складає 151 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69063, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі», в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, рахунок №26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДР 32121458) суму основного боргу 10614,48 грн., 151 грн. пені, 321,42 грн. 3% річних, 830,43 грн. втрат від інфляції, 119,17 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 10.06.2011 р.