Рішення № 16921766, 25.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа № 32/5009/1805/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Заводського району ( юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 2312грн. 39коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 на підставі довіреності № 08/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_4 на підставі паспорту № СА НОМЕР_2 виданого Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 18.03.1997р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.04.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 3213грн. 39коп., державного мита 102грн.00коп. та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/1805/11 з призначенням судового засідання на 25.05.2011р.

25.05.2011р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 66, 67, 82 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 ГК України та умовами Договору «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді»№ 704229 від 01.01.2007 року. Зокрема позивач зауважує, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р. № 704229 щодо оплати спожитої теплової енергії у відповідача в період травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2010 року, січня, лютого 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 2312,39грн.

Цю суму позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що на протязі спірного періоду позивач порушив умови договору, оскільки не забезпечував належно опалення приміщень. В період опалюваного сезону, температура в приміщеннях була значно меншою, ніж вимагають відповідні нормативи. Відтак, відповідач вважає, що сума оплати повинна бути меншою, ніж стягує позивач.

У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Концерном «Міські теплові мережі»(енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді

№ 704229, згідно з п. 1.1 якого, Теплопостачальна організація взяла на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно п. 3.2.1. договору, споживач зобовязаний виконувати умови договору. Дотримуватися вимог актів цивільного законодавства України, нормативно-правових актів, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Згідно п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.6. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання.

У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Так, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії (копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідачем в свою чергу не проведено оплату за спожиту теплову енергію на загальну суму 2312,39грн. з травня 2010р. по лютий 2011р.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на 11.04.2011 року, має заборгованість в сумі 2312,39 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення заборгованості в такому розмірі підлягає задоволенню.

Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки будь-якого документального обґрунтування своєї позиції відповідач не надав. Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, перерахунок спожитої теплової енергії відповідачу не проводився і сума боргу не коригувалась.

За таких обставин, підстав для зменшення розміру боргу суд не вбачає.

Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: 69000, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Свідоцтво платника ПДВ № НОМЕР_3) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091 м.Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 2312 ( дві тисячі триста дванадцять ) грн. 39 ( тридцять девять ) коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 30.05.2011р.