Рішення № 16921769, 25.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа № 32/5009/1810/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Жовтневого району ( юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема 79-а)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69063, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення загальної суми боргу за спожиту теплову енергію в сумі 1319грн. 68коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники учасників:

від позивача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 04/27 від 04.01.2011р.

від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.04.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1198грн. 80коп., основного боргу, 39 грн. 12 коп. пені, 59 грн. 88 коп. суми інфляції, 21 грн.88 коп. 3% річних, державного мита 102грн.00коп. та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі №12/5009/1810/11, судове засідання призначене на 25.05.2011 р.

19.05.2011р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог в розмірі 1198,80грн. та проведення судового засідання, призначеного на 25.05.2011р., без участі відповідача.

Судом заява про визнання позовних вимог в частині стягнення 1198,80грн. та проведення судового засідання без участі відповідача прийнята. Встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні 25.05.2011 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»та умовами Договору № 600682 від 01.03.2008 року.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008 року між позивачем (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач) був укладений Договір № 600682 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір).

У відповідності із п.1.1 договору позивач взяв на себе зобовязання відпускати теплову енергію в гарячій воді відповідачеві, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п.6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.п. 6.3, 6.4. договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Позивач на виконання умов договору з листопада 2009 року по лютий 2011 року поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 1198 грн. 80 коп., при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на травень 2011 року, має заборгованість в сумі 1198 грн. 80 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 39 грн. 12 коп. пені на суму заборгованості.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 договору визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем теплової енергії відповідно до терміну, встановленого у п.6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обгрунтованим, таким, що складений із дотриманням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 39 грн. 12 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 21 грн. 88 коп. (за період порушення грошових зобовязань за договором) та втрат від інфляції у сумі 59 грн. 88 коп. за період з листопада 2009р. по лютий 2011р.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 69063, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1198 (одна тисяча сто девяносто вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 39 (тридцять девять ) грн. 12 коп. пені, 21 (двадцять одна) грн. 88 коп. 3% річних, 59 (пятдесят девять) грн. 88 коп. інфляційних витрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 30.05.2011р.

Суддя Н.А. Колодій