Рішення № 16921140, 30.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.11 р. Справа № 11/81

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕТРАС”,

ЄДРПОУ 36592100, м.Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

код НОМЕР_1, м.Моспіне

про стягнення 2089 грн. 80 коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕТРАС”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 2089,80грн.

Заявою від 16.06.2011р. (вх. №02-41/24080) позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2089,80грн. та пеню в сумі 75,43грн. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №6000381/105 від 10.06.2010р., накладну №ДОН-070677 від 12.11.2010р., розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 16.05.2011р. та від 07.06.2011р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 10.06.2010р. між сторонами був підписаний договір поставки продукції №6000381/105, згідно з умовами якого позивач зобовязався продати та поставити, а відповідач взяв на себе зобовязання купити та оплатити на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невідємними частинами цього договору.

Сторони застосовують до даного договору умови DDP доставка позивачем товару в пункт, вказаний відповідачем (редкція Інкотермс” 2000р.) (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Найменування та кількість товару зазначається в додатках, замовленнях та/або накладних, які є невідємними частинами цього договору (п.2.1 договору).

Згідно п.3.2 договору №6000381/105 від 10.06.2010р. загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

Згідно з наданою до матеріалів справи копією накладної №ДОН-070677 від 12.11.2010р. позивачем було передано відповідачу товар №партії 3518 на загальну суму 2089,80 грн.

Вказана вище накладна підписана з боку відповідача без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цієї накладної повністю погодився з фактом та вартістю наданого позивачем товару.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписом п.3.3 договору поставки продукції №6000381/105 від 10.06.2010р. відповідач зобовязаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання такої партії товару.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач свої зобовязання з оплати вартості отриманої товару в сумі 2089,80 грн. не виконав.

Відповідно до п.5.3 договору поставки продукції №6000381/105 від 10.06.2010р. сторонами було узгоджено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно вказаного пункту договору позивачем за період з 27.11.2010р. по 22.02.2011р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 75,43 грн.

За висновками суду, розрахунок суми пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не зявився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 2165,23грн., у тому числі основний борг в сумі 2089,80грн. та пеня в сумі 75,43грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕТРАС”, м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 2165,23грн., у тому числі основний борг в сумі 2089,80грн. та пеня в сумі 75,43грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські рахунки невідомі, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕТРАС” (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, рах.26001186631 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805 ЄДРПОУ 36592100) основний борг в сумі 2089грн. 80коп. та пеню в сумі 75грн. 43коп., всього заборгованість 2165грн. 23коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 30.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.