YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 16921138, 29.06.2011, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

29.06.2011

Номер справи

11/60пд

Номер документу

16921138

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 11/60пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макагон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 00191678, в особі Словянського регіонального виробничого управління, м.Словянськ Донецької області, ЄДРПОУ 35397869,

до відповідача Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал”, м.Словянськ Донецької області, ЄДРПОУ 35420080,

про зобовязання укласти договір в редакції позивача, -

за участю уповноважених представників:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №03-51 від 30.12.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 29.12.2010р.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.05.2011р. по 16.06.2011р. та з 16.06.2011р. по 29.06.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Словянського регіонального виробничого управління, м.Словянськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал”, м.Словянськ Донецької області, про прийняття спірних пунктів договору №25 від 21.03.2011р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції Позивача, а саме:

Пункт 5.5 договору „„Споживач” згідно замовленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами у наступні строки: - до початку поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за першу декаду; - до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за другу декаду; - до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за третю декаду”;

Пункт 7.4 договору „„Споживач” у разі прострочення виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми”;

Пункт 8.1 договору „Для складання проекту договору або пролонгації діючого на наступний рік „Споживач” зобовязаний у строк до 1 листопада поточного року представити „Виробнику” наступні документи:

- лист-замовлення, розрахунок на потрібну кількість води з поділом за місяцями та за всіма підключеннями;

- схему ділянки водопровідної мережі від точки врізання к мережам Виробника до водомірного вузла Споживача з нанесеними розмірами колодця, діаметрами та матеріалами трубопроводів, довжинами ділянок водопроводів, з привязкою колодця водомірного вузла до водопроводу Виробника, з нанесенням меж балансової приналежності, узгоджену з адміністрацією Виробника;

- схему водомірного вузла з нанесеними діаметрами та довжиною ділянок трубопроводів між фасонними частинами, узгодженими з лабораторією метрології Словянського РПУ;

- проекти на всі підключення Споживача за наявними умовами водоспоживання;

- наказ на посадову особу, відповідальну за належний стан та експлуатацію мереж і приборів обліку Споживача;

- довіреність на уповноважену особу для підписання актів про надання послуг з подачі питної води за місяць та актів про ввід до експлуатації приборів обліку;

- зразок відбитку печатки чи штампу для засвідчення актів про надання послуг з подачі питної води;

- довідку облстату про включення Споживача до ЄДРПОУ, ІПН, свідоцтво платника ПДВ;

- копію статуту чи положення Споживача; - свідоцтво про державну реєстрацію.”.

Позовну заяву Позивач мотивує тим, що він направив Відповідачу проект договору №25 від 21.03.2011р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання. Але Відповідач не погодився з редакцією угоди та повернув зазначений договір 08.04.2011р. з протоколом розбіжностей. За результатами розгляду складений протокол узгодження розбіжностей, відповідно до якого залишились не узгодженими п.5.5, 7.4 та 8.1 договору №25 від 21.03.2011р. Позивач наполягає на укладення між сторонами договору саме в його редакції та посилається на приписи Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р.), ст.2, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 181 Господарського кодексу України

В судовому засіданні представник Позивача доводи позовної заяви підтримав.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень Відповідач у відзиві без номеру та дати, представленому суду 24.05.2011р., вказує на необхідність вирішення спірного питання господарським судом та просить суд прийняти не врегульовані п.п.5.5, 7.4, 8.1 спірного договору у редакції Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал” з підстав викладених у відзиві.

Розглянув матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

21.03.2011р. із супровідним листом №05/448 Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Словянського регіонального виробничого управління, м.Словянськ Донецької області на адресу Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал”, м.Словянськ Донецької області було надіслано проект договору №25 від 21.03.2011р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання для розгляду та підписання.

Відповідач супровідним листом №231/08 від 28.03.2011р. направив Позивачу один підписаний примірник означеного договору разом із двома екземплярами протоколу розбіжностей від 25.03.2011р., які отримані останнім 08.04.2011р., про що свідчить відповідна відмітка на зазначеному супровідному листі.

За результатами розгляду протоколу розбіжностей 19.04.2011р. між Позивачем та Відповідачем складений протокол погодження розбіжностей, з якого видно, що сторони не досягли згоди по спірним питанням.

У звязку з недосягненням згоди по п.5.5, 7.4, 8.1 означеного вище правочину 29.04.2011р. Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобовязання укласти договір в його редакції.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обовязком для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління субєктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Предметом договору №25 від 21.03.2011р., який містить спірні пункти, є зобовязання Виробника надати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в обємах відповідно помісячному графіку, в межах технічних можливостей Виробника, а Споживач зобовязується прийняти та своєчасно оплачувати надані послуги по встановлених тарифах в строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу відпуску води, згідно договору №25 від 21.03.2011р., регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, зі змісту яких вбачається, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” - виробник (постачальник) послуг, а Комунальне підприємство Словянської міської ради „Словміськводоканал” є споживачем (абонентом) у розумінні означених Правил, якими передбачений єдиний та обовязковий порядок відпускання води та приймання стічних вод лише шляхом укладання договору.

Так, Позивач згідно проекту договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання №25 від 21.03.2011р. пункт 5.5 просить викласти у наступній редакції: „Споживач” згідно замовленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами у наступні строки: - до початку поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за першу декаду; - до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за другу декаду; - до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 замовленого місячного обсягу за третю декаду”.

Відповідач не згоден з редакцією Позивача та відповідно протоколу розбіжностей пропонує викласти вказаний пункт у наступній редакції: „Споживач” згідно заявленого обсягу води на поточний місяць самостійно здійснює платежі за діючими тарифами протягом поточного місяця”.

Дослідивши позицію обох сторін щодо спірного пункту, за висновками суду він підлягає виключенню, оскільки жодна з наведених редакцій не відповідає приписам нормативних актів, що регулюють обумовлені відносини, з урахуванням наступного.

Редакція Відповідача не передбачає строків внесення платежів.

Згідно п.3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р.),у редакції, що є чинною на час вчинення вищевказаного правочину, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.4.12 договору №25 від 21.03.2011р., що не є спірним, кількість поданої води оформляється двостороннім актом з визначенням місця, у якому здійснена поставка води, номеру договору, показників приборів обліку чи розрахунків згідно п.4.7 чи п.4.8 договору.

Пунктом 5.6 договору №25 від 21.03.2011р., що також не є спірним, встановлено, здійснення самостійно Споживачем кінцевого розрахунку за надані послуги за місяць, що сплинув, на підставі підписаного сторонами акту про надання послуг з подачі питної води платіжним дорученням, з урахуванням поточних платежів, у строк до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Як передбачає п.3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, ані умовами Правил, ані Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” не передбачається обовязкової оплати послуг з централізованого питного водопостачання на протязі місяця (тобто здійснення проміжних чи поточних оплат), оскільки встановлено здійснення розрахунків на підставі показників основних засобів обліку.

Приймаючи до уваги зміст п.5.6 договору, правочином встановлений, зокрема, порядок розрахунків за спожиту питну воду, а отже дотримано вимоги означеного нормативного акту та узгоджена суттєва умова договору у розумінні положень цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, зважаючи на встановлене вище, запропонована редакція п.5.5, як Позивачем, так і Відповідачем, не відповідає вимогам чинного законодавства, у звязку з чим вказаний спірний пункт підлягає виключенню з умов договору.

З огляду на викладені обставини, твердження Позивача, як і твердження Відповідача, в обґрунтування викладених ними доводів щодо прийняття п.5.5 у редакції кожного з зазначених осіб, судом до уваги не приймаються.

Пункт 7.4 відповідно до договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання №25 від 21.03.2011р. Позивачем запропоновано викласти у такій редакції: „Споживач” у разі прострочення виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми”.

Відповідач в протоколі розбіжностей з редакцією Позивача не згоден та пропонує даний пункт виключити.

За приписами ст.7 Господарського кодексу України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Як встановлено п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи зі змісту наведених норм господарського законодавства, в частині, що не врегульована положеннями Господарського кодексу України, не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила надання послуг, у тому числі відповідальність за порушення грошового зобовязання.

Так, п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до п.2 означеної норми цивільного права, боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.

Як вбачається зі змісту п.7.4 у редакції Позивача, останній не пропонує зміну розміру проценту річних, встановленого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на зміст означеної статті, дана норма має імперативний характер. Разом з тим, її ч.2 є диспозитивною, тобто такою, що застосовується та діє, у тому числі, у разі не встановлення сторонами інших правил шляхом угоди в частині нарахування, у даному випадку, річних.

Таким чином, не залежно від наявності її у змісті правочину, вона може бути застосована Виробником, у разі порушення грошового зобовязання Споживачем.

За таких обставин, суд не вважає пункт 7.4 у редакції Позивача суттєвою умовою договору у розумінні приписів ст.180 Господарського кодексу України, а також наявними підстави для зобовязання Відповідача прийняти його у примусовому порядку, оскільки відсутність спірного положення у договорі №25 від 21.03.2011р. не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів Позивача. З огляду на таке, дійшов висновку про можливість укладення правочину без його наявності.

Згідно договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання №25 від 21.03.2011р. Позивач п.8.1 просить викласти у наступному: „Для складання проекту договору або пролонгації діючого на наступний рік „Споживач” зобовязаний у строк до 1 листопада поточного року представити „Виробнику” наступні документи: