Ухвала суду № 16918970, 07.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р.Справа № 2-а-12025/09/1570 Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Ступак Ю.О.

за участю представника позивача Шпилєвої Оксани Валеріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень -рішень Знамянської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області від 03.04.2009 року №0002031700/0, від 30.04.2009 року №0002031700/1, від 22.07.2009 року №0002031700/2,-

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень Знамянської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області від 03.04.2009 року №0002031700/0, від 30.04.2009 року №0002031700/1, від 22.07.2009 року №0002031700/2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкового органу про порушення позивачем пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є неправомірним та таким що суперечить чинному законодавству України, оскільки службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі, рахуються відрядженням, тому і надбавки за виконання таких робіт не повинні обтяжуватись податком з доходів фізичних осіб.

У наданих до суду запереченнях відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах визначених законодавством, структурний підрозділ Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно -монтажний потяг №704»не відносив та не включав суми таких надбавок до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковував податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, що є порушенням позивачем пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року позов Одеської залізниці до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області від 03.04.2009 року №0002031700/0, від 30.04.2009 року №0002031700/1, від 22.07.2009 року №0002031700/2.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція у Кіровоградській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.03.2009 року Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 71/23-10/01097220 від 26.03.2009 року, в якому зазначено, що позивачем порушено пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого відокремлений структурний підрозділ Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704»не нарахував та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 2491,13 грн. (а.с. 13-36, том 1).

На підставі акту перевірки № 71/23-10/01097220 від 26.03.2009 року Знам'янською ОДПІ у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002031700/0 від 03.04.2009 року, яким відокремленому структурному підрозділу Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704»визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 7473,39 грн., в тому числі за основним платежем - 2491,13 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4982,26 грн. (а.с.10, том 1).

Не погодившись з прийнятим Знам'янською ОДПІ у Кіровоградській області податковим повідомленням-рішенням №0002031700/0 від 03.04.2009 року Одеською залізницею в особі начальника Знамя'нського БМП №704 дане повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до Знам'янської ОДПІ у Кіровоградській області та у подальшому до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, проте скарги позивача залишено без задоволення (а.с. 123-130, том 1).

Знам'янською ОДПІ у Кіровоградській області 30.04.2009 року та 22.07.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002031700/1 від 30.04.2009 року (а.с. 12, том 1) та податкове повідомлення-рішення №00020317/2 від 22.07.2009 року (а.с. 11, том 1), якими Знамя'нському БМП №704 визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 7473,39 грн., в тому числі за основним платежем - 2491,13 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4982,26 грн.

Підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень - рішень став висновок акту перевірки № 71/23-10/01097220 від 26.03.2009 року, про порушення позивачем пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»а саме: Знамя'нське БМП №704 не включало надбавки за роз'їзний характер роботи до сукупного оподаткованого доходу та не оподатковувало їх податком з доходів фізичних осіб, а отже, не нарахувало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 2491,13 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки, оскільки вважає що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі, рахуються відрядженням, тому і надбавки за виконання таких робіт не повинні обтяжуватись податком з доходів фізичних осіб.

Апелянт зазначає, що позивач дійсно визначив у Колективному договорі службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер відрядженнями, однак не дотримувався встановленого порядку їх оформлення. Апелянт вважає, що надані до суду розїзні відомості за формою ФРУ-12 не можуть вважатися належним доказом знаходження працівників у відрядженні, оскільки відповідно до Інструкції «Про службові відрядження у межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 підтвердженням належного оформлення відрядження є спеціальний журнал реєстрації посвідчень про відрядження за формою згідно додатку №1 до Інструкції №59, наказ керівника про направлення працівника у відрядження та посвідчення про відрядження з відповідними відмітками. При цьому після повернення з відрядження працівник зобовязаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження за формою, встановленою наказом .

Дослідивши обставини справи судова колегія дійшла висновку, що доводи апелянта є безпідставними, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а не за порушення вимог Інструкції «Про службові відрядження у межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, на яку посилається апелянт, як на підставу своїх заперечень. Крім того розглядом справи встановлено що роботи, які виконували працівники підприємства позивача, відносяться до категорії робіт, які мають у звязку зі специфікою роботи роз'їзний (пересувний) характер, при цьому доказів видачі наперед коштів цим працівникам, за які вони повинні подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження за формою, встановленою наказом , відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п.4.3.2 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п.9.10 ст.9 цього Закону.

Постановою КМ України №4490 від 31.03.1999 року «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно із абзацами першим та другим загальних положень Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові ж поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Відповідно до п.3.16 «Інструкції зі статистики заробітної плати», надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій ін.).

Судом встановлено, що пунктом 4.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам'янського будівельно-монтажного потягу №704 на 2006-2010 роки, встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт (а.с.76-96, том 1).

Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз'їзних за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки. Підставами для виплат набавки згідно Положення «Про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України», затверджене Наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц, являються відомість обліку роз'їздів (ФРУ-12), маршрутні листки, плани-графіки, журнали обліку тощо.

Судом встановлено, що підставою оплати позивачем набавки працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України є відомості за формою ФРУ-12, що в свою чергу не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відшкодування витрат працівникам, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуючих дільниць, проводиться виключно згідно із вказаним вище Положенням, затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц в межах України в розмірі 50%, а за межами України 100% добових, встановлених при відрядженнях в Україні, за кожну добу знаходження в роз'їзді.

Крім цього, як вбачається з відповіді ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716 , яка відповідно до пп . «г»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України №2181-111 є податковим роз'ясненням, за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою КМУ №663 та Інструкцією №59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

У подальшому, листом ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 було додатково повідомлено, що якщо колективним договором, трудовим договором (контрактом) службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, визначені відрядженнями, то суми коштів, отриманих платником податку на відрядження, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб за умови виконання вимог Інструкції №59, зокрема, оформлення відповідно наказу (розпорядження) керівника підприємства, видачі працівнику посвідчення про відрядження встановленої форми.

Таким чином, оскільки колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам'янського будівельно-монтажного потягу №704 на 2006-2010 роки не передбачено додаткове оформлення посвідчень про відрядження, а зберігся діючий порядок обліку виплат, структурний підрозділ Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704»з моменту отримання податкового роз'яснення ДПА від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 самостійно нараховував і утримував податок з доходів фізичних осіб сум надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що з урахуванням того, що структурним підрозділом Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704», відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року № 490, виконано вимоги щодо визначення у колективному договорі службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, з послідуючим застосуванням відомостей маршрутних листків та розрахункових листів для підтвердження фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях; визначення у колективному договорі розмірів надбавок до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників та дотримання розмірів вищезазначених надбавок у межах граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №663 та Інструкцією №59, з урахуванням норм трудового законодавства, структурним підрозділом Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704», в період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року правомірно не включались до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу працівників, та, відповідно, не оподатковувались податком з доходів фізичних осіб суми надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що податкові повідомлення-рішення Знамянської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області від 03.04.2009 року №0002031700/0, від 30.04.2009 року №0002031700/1, від 22.07.2009 року №0002031700/2, якими структурному підрозділу Одеської залізниці «Знамя'нський будівельно-монтажний потяг №704»визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 7473,39 грн., в тому числі за основним платежем - 2491,13 грн. та штрафні (фінансові) санкції -4982,26 грн. обґрунтовано визнані судом першої інстанції протиправними та такими що підлягають скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2011 року.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.