Постанова № 16916814, 07.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 липня 2011 р. № 2-а- 543/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.

за участю:

представника позивача - Малахової Ю.А.,

представник відповідача-1 - Головчанського В.І.,

представника відповідача-2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Колективного спеціалізованого монтажно - експлуатаційного підприємства "Промінь", ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлової адміністративної будівлі загальною площею 1014,1 кв. м. від 11.04.2007 року (надалі договір купівлі продажу від 11.04.2007 року), укладеного між відповідачами по справі, визнати недійсним господарське зобов'язання на суму 165 160 грн. 00 коп. та застосувати наслідки визнання господарського зобовязання недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Колективного спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства “Промінь” (надалі - КСМЕП “Промінь”) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2004 року по 01.05.2007 року, про що було складено акт перевірки від 06.06.2007 року №2408/23-322/22690471, яким встановлено, що 11.04.2007 року між КСМЕП “Промінь” та ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4.) укладено договір купівлі продажу адміністративної будівлі. Відповідно до цього договору КСМЕП “Промінь” продав, а ОСОБА_4 купив нежитлову будівлю адміністративне приміщення під літ. “А-2” загальною площею 1014,1 кв. м. на земельній ділянці площею 5053 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року вартість нежитлової будівлі становить 165 160 грн. 00 коп.

12.06.2007 року, під час проведення перевірки на запит Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова був отриманий лист суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_5, в якому зазначено, що ринкова вартість незалежної оцінки СОД нерухомості в районі АДРЕСА_1 складає 580 грн. за кв. м.

13.06.2007 на запит Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова був отриманий лист ТОВ “Проконсул - Девелопмент”, яким було повідомлено, що найбільш вірогідні діапазони цін на нежитлову нерухомість в м. Ізюмі станом на 01.05.2007 року складає на адміністративні приміщення 200-300 доларів США за кв. м.

Таким чином, позивач вважав, що господарське зобов'язання купівлі-продажу нежитлової адміністративної будівлі порушує публічний порядок, оскільки занижуючи валовий дохід, КСМЕП “Промінь” умисно занижує базу оподаткування; а договір купівлі-продажу від 11.04.2007 року укладено з метою суперечною інтересам держави та суспільства, а саме з метою ухилення від оподаткування. Отже, зазначений договір та господарське зобовязання є недійсними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2244/07 від 21.12.2007 року в задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

09.09.2008 року Харківським апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення апеляційну скаргу ДПІ в Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2244/07 від 21.12.2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2010 року касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі від 21.12.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 року. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року та щодо визнання недійсним господарського зобов'язання на суму 165 160 грн. 00 коп. закрито, в решті позовних вимог справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі № 2а-543/11/2070 справу прийнято до розгляду в іншому складі суду.

В ході судового розгляду справи від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він просить застосувати наслідки нікчемного правочину передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, а саме: стягнути з КСМЕП “Промінь” на користь ОСОБА_4 все отримане по угоді суму коштів у розмірі 165 160 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави суму коштів в розмірі 165 160 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники КСМЕП “Промінь” та ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні з посиланням на те, що продаж нежитлової будівлі проходив без порушень, з дотриманням чинного законодавства України, у межах повноважень Харківської обласної ради. Вартість обєкту нерухомості визначалась у відповідності до звіту про оцінку майна наданого Українською універсальною біржею. А посилання позивача на листи ФОП - ОСОБА_5 від 12.06.2007 року та ТОВ “Проконсул - Девелопмент” від 13.06.2007 року є безпідставним, оскільки вони стосуються лише приблизної ціни на нерухомість в районі вул. Шмідта м. Ізюма і ні в якому разі не відображають реальну ціну на спірний обєкт нерухомості з врахуванням його технічного стану на момент продажу. Крім того, за фактом продажу спірного обєкту нерухомості прокуратурою Київського району м. Харкова та Ізюмською міжрайонною прокуратурою Харківської області проводились відповідні перевірки, за результатами яких винесені постанови від 27.08.2007 року та від 01.06.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи, в звязку з відсутністю в діях керівництва КСМЕП “Промінь” складу злочину.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ в Київському районі м. Харкова 06.06.2007 року проведена планова виїзна перевірка дотримання КСМЕП “Промінь” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2004 року по 01.05.2007 року, про що було складено акт перевірки від 06.06.2007 року №2408/23-322/22690471

Актом перевірки від 06.06.2007 року № 2408/23-322/22690471 встановлено, що 11.04.2007 року між КСМЕП “Промінь” та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нежитлової адміністративної будівлі, у відповідності до якого КСМЕП “Промінь” продав, а ОСОБА_6 купив нежитлову адміністративну будівлю під літ. “А-2” загальною площею 1014,1 кв.м. на земельній ділянці площею 5053 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 59-60 том 1).

Нежитлова адміністративна будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала КСМЕП “Промінь” на підставі свідоцтва про право власності № 965 від 22.02.2007 року (арк. справи 56 том 1) та зареєстрована в Ізюмському БТІ 26.02.2007 року за № 310, реєстраційний номер 16691964 (арк. справи 103 том 1).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року КСМЕП “Промінь” продав, а ОСОБА_4 купив нежитлову адміністративну будівлю під літ. “А-2” загальною площею 1014,1 кв.м. на земельній ділянці площею 5053 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 1.3 п. 1 договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року зазначено, що згідно висновку про вартість майна, виданого Української універсальною біржею, вартість будівлі становить 165 160 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року ціна нежитлової адміністративної будівлі становить 165 160 грн. 00 коп.

12.06.2007 на адресу ДПІ в Київському районі м. Харкова надійшов лист Ізюмської ОДПІ від 11.06.2007 року № 517/7/13-001, яким надано інформацію, щодо ринкової вартості незалежної оцінки адміністративної нерухомості по АДРЕСА_1, а саме - суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_5 в якому зазначено, що ринкова вартість незалежної оцінки СОД нерухомості в районі АДРЕСА_1 складає 580 грн./кв.м. (арк. справи 38-39 том 1).

13.06.2007 року на адресу ДПІ в Київському районі м. Харкова надійшов лист ТОВ “Проконсул -Девелопмент” (арк. справи 41 том 1), яким повідомлено, що основними чинниками, що впливають на рівень цінових показників, є наступні:

- призначення приміщення;

- загальна та корисна площа;

- планувальні рішення;

- технічний стан приміщень та комунікацій;

- місце розташування об'єкту нерухомості

- наявність інфраструктури в районі розташування об'єкту нерухомості.

Крім того, ТОВ “Проконсул-Девелопмент” у своєму листі надало найбільш вірогідні діапазони цін на нежитлову нерухомість в м. Ізюмі, станом на 01.05.2007 року складає:

1. Торгівельні приміщення 400-500 дол. США/кв.м.

2. Адміністративні приміщення 200-300 дол. США/кв.м.

3. Виробничо-складскі приміщення 80-150 дол. США /кв.м.

Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до п. 1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи КСМЕП “Промінь” для визначення ринкової ціни об'єкту нерухомості звернувся до Української Універсальної біржі, де 23.02.2007 року отримав звіт з оцінки майна нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в якому було визначено, що вартість будівлі складає 165 160 грн. 00 коп. з ПДВ (арк.. справи 128-171 том 1).

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні регулюються Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, оцінка майна - нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та складення звіту з оцінки цього майна Українською Універсальною біржею виконано у відповідності до ст. 9 та ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, що підтверджується висновками рецензії виданої ПП “Харбізнесконсалтинг” про те, що звіт про оцінку майна виконаний на основі методичних принципів оцінки, визначених в нормативно-правових актах по оцінці майна і може бути використаний з метою оцінки.

Відповідно до сертифікату №3106/05 від 18.03.2005 року Українська Універсальна біржа є належним субєктом оціночної діяльності (арк. справи 167 том 1), отже Українська Універсальна біржа наділена повноваженнями щодо здійснення оціночної діяльності.

Суд не приймає до уваги листи фізичної особи підприємця ОСОБА_5 та ТОВ “Проконсул Девелопмент” з огляду на наступне.

По-перше, як вбачається з листа фізичної особи підприємця ОСОБА_5 від 18.12.2007 року, надана нею інформація стосується лише ринкової вартості виконаної незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності адміністративної нерухомості в районі вул. Шмідта 1, а не ринкової вартості об'єкту нерухомості, який знаходиться за даною адресою. Оцінка вартості даного об'єкта не виконувалась і огляд його не проводився.

В листі ТОВ “Проконсул Девелопмент” № 167 від 08.06.2007 року, надано лише найбільш вірогідні діапазони цін на нежитлову нерухомість в м. Ізюмі, а також зазначено, що візуальний огляд об'єкту нерухомості не проводився.

По-друге, зазначені листи фізичної особи підприємця ОСОБА_5 та ТОВ “Проконсул Девелопмент” не містять вимог, які предявляються до звітів з оцінки майна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ “Проконсул Девелопмент” оцінка майна - нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, не проводилась, технічний стан нежитлової будівлі не визначався, а надані цінові діапазони стосуються приблизної вартості нерухомості в м. Ізюмі Харківській області і не можуть бути висновком для визначення точних цінових показників конкретного обєкту, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.

Окрім цього, суд зазначає, що позивачем суду не надано жодного доказу укладання договору купівлі-продажу з ідентичним (однорідним) обєктом нерухомості, який підтверджую заниження вартості нежитлової адміністративної будівлі за договором купівлі-продажу від 11.04.2007 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач не надав жодного доказу наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами або однією із сторін за договором купівлі продажу від 11.04.2007 року.

Проте, в матеріалах справи містяться відомості, що Ізюмської міжрайонною прокуратурою Харківської області та прокуратурою Київського району м. Харкова проводились перевірки дотримання діючого законодавства під час укладання договору купівлі-продажу від 11.04.2007 року, за результатами яких винесені постанови від 27.08.2007 року та від 01.06.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи, в звязку з відсутністю в діях керівництва КСМЕП “Промінь” складу злочину (арк. справи 61-62 том 1).

Таким чином, підстав для застосування наслідків нікчемного правочину судом не виявлено.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ в Київському районі м. Харкова до КСМЕП “Промінь”, ОСОБА_4 про стягнення з КСМЕП “Промінь” на користь ОСОБА_4 все отримане по угоді суму коштів у розмірі 165 160 грн., стягнення з ОСОБА_4 на користь держави суму коштів в розмірі 165 160 грн. 00 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Колективного спеціалізованого монтажно - експлуатаційного підприємства "Промінь", ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2011 року.

Суддя Піскун В.О.