Постанова № 16914795, 29.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8552/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

до Приватного підприємства «Технології звязку»

про накладання арешту на кошти ПП «Технології звязку»

за участю представників позивача Сєркіна Ю.Ю., Удода М.І.

від відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Технології звязку» про накладання арешту на кошти ПП «Технології звязку».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.02.02010р. Красноарміською ОДПІ проводилась невиїзна документальна перевірка відповідача з питань своєчасності надання податкових декларацій з ПДВ за серпень-грудень 2008року, січень- липень 2009 року. За результатами перевірки відповідача був складений акт № 144/15-213-4/33654986 від 15.02.2010р., яким встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі цього акту, відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000121640/0 від 19.03.2010р. на суму 2210,00 грн. Про зазначене рішення відповідач був повідомлений шляхом його розміщення на дошці оголошень, про що свідчить акт № 16 від 08.04.2010р., не оскаржене, у добровільному порядку сума заборгованості не сплачена. З метою погашення вказаної заборгованості Красноармійською ОДПІ приймалися заходи, які передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковим кодексом України, а саме: за юридичною адресою боржника направлялись перша податкова вимога № 1/21 від 20.04.2010р. та друга податкова вимога № 2/30 від 15.06.2010р. Заступником начальника Краснаормійської ОДПІ прийняте рішення № 7/24 від 30.08.2010р. про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача. З метою виявлення майна підприємства були направлені запити до відповідних органів, які здійснюють реєстрацію обєктів права власності:

·за даними КП БТІ м. Красноармійська (довідка від 18.02.2011р. № 147) відомостей про наявність зареєстрованого майна у відповідача немає;

·згідно довідки ВРЕР м. Красноармійська від 28.01.2011р. № 9/14-252 автотранспорт за відповідачем не зареєстрований;

·згідно довідки відділу держкомзему у м. Красноармійську від 29.11.2010р. № 830 дані про наявність у підприємства земельних ділянок відсутні.

Адміністративний арешт передбачений ст. 94 Податкового кодексу України до підприємства не застосовувався.

Позивач зазначає, що враховуючи вищевикладене, у нього не має можливості застосувати заходи до ПП «Технологія звязку» щодо погашення податкового боргу за рахунок його майна. У звязку з цим, відповідно до п.п.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України просить суд накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Технології звязку» на р/р №26000012743600, № 26008012743600, № 26055012743600 у АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 та р/р № 26007350003000 у ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі від відповідача не надходило.

За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідач Приватне підприємство «Технології звязку» зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради 03.08.2005р., як юридична особа, код ЄДРПОУ 33654986, свідоцтво серії А00 № 530083, код ЄДРПОУ 33654986.

15.02.2010р. Красноармійською ОДПІ проводилась невиїзна документальна перевірка відповідача з питань своєчасності надання податкових декларацій з ПДВ за серпень-грудень 2008року, січень- липень 2009 року.

За результатами перевірки відповідача був складений акт 144/15-213-4/33654986 від 15.02.2010р., яким встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме не надані декларації з податку на додану варітьсь: за серпень 2008 року по терміну 22.092008р., за вересень 2008 року по терміну надання 20.10.2008 року, за жовтень 2008 року по терміну надання 20.11.2008р., за листопад 2008 року по терміну надання 22.12.2008 року, за грудень 2008 року по терміну надання 20.01.2009 року, за січень 2009 року по терміну надання 20.02.2009 року , за лютий 2009 року по терміну надання 20.03.2009 року, за березень 2009 року по терміну надання 20.04.2009 року, за квітень 2009 року по терміну надання 20.05.2009 року, за травень 2009 року по терміну надання 22.06.2009року, за червень 2009 року по терміну надання 20.07.2009 року, за липень 2009 року по терміну надання 21.08.2009 року.

Відповідно до п.п.17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі цього акту, відповідно до 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000121640/0 від 19.03.2010р. на суму 2210,00 грн.

Про зазначене рішення відповідач був повідомлений шляхом його розміщення на дошці оголошень, про що свідчить акт № 16 від 08.04.2010р.

Згідно п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 вказаного Закону, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, оскільки днем отримання податкового повідомлення та податкових вимог вважається день його розміщення на дошці податкових оголошень і воно не було оскаржене відповідачем, тому цей же день вважається днем узгодження податкового зобовязання і воно визначається сумою податкового боргу відповідача.

Зазначене рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржене, сума заборгованості у добровільному порядку не сплачена.

П. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у встановлені законом строки, визначаються сумою податкового боргу.

Таким чином, сума заборгованості відповідача склала 2205,73 грн.

Красноармійською ОДПІ на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/21 від 20.04.2010р. та друга податкова вимога № 2/30 від 15.06.2010р. Заступником начальника Краснаормійської ОДПІ прийняте рішнення № 7/24 від 30.08.2010р. про стягнення коштів та продаж інших активі, що перебувають у власності відповідача.

Позивач відповідно до п.п.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України просить суд накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Технології звязку» на р/р №26000012743600, № 26008012743600, № 26055012743600 у АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 та р/р № 26007350003000 у ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970.

Відповідно до п.п.20.1.17. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Правові підстави для накладення арешту передбачені п.п. 89.4 ст. 89 та ст. 94 Податкового кодекса України, яка регулює питання накладення адміністративного арешту.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно із п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Пункт 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу;

- у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність таких обставин позивачем не доведена.

Крім того, відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Позивачем наявність таких обставин також не доведена.

Наявність у відповідача податкового боргу та направлення йому позивачем податкових вимог не може бути підставою застосування адміністративного арешту або зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на майно такого платника податків.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко повязує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність обставин, які є підставами для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на банківському рахунку, у звязку із чим позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Технології звязку» про накладання арешту на кошти Приватного підприємства «Технології звязку» на р/р №26000012743600, № 26008012743600, № 26055012743600 у АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 та р/р № 26007350003000 у ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 29 червня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 01 липня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.