Постанова № 16914370, 23.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8380/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Скокіні О.Л.

за участю представника позивача Сипка В.О.

представника відповідача Лобатої О.В.

представника третьої особи Руденко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України, про скасування повідомлення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України, про скасування повідомлення, визнання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з цього податку за січень 2011 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що повідомленням від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4 відповідачем відмовлено позивачу в праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Підставою для відмови став розрахунок загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформований позивачем за придбаними товарами/послугами, та податковими зобовязаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних, яку податковий орган визначив у 307,593%. Позивач не погоджується з рушення відповідача та вказує, що податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 р. позивачем задекларована сума, яка підлягала бюджетному відшкодуванню, в розмірі 677854 грн. Відповідачем було повідомлено позивача листами від 04.03.2011 р. про наявність розбіжностей між податковим кредитом, сформованим позивачем за придбаними товарами/послугами, та податковими зобовязаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних в сумі 6898,48 грн. По розрахункам позивача, показник такої розбіжності складає 1,0177%, тобто є меншим ніж розмір 10%, передбачений пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності якого платник податків не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України податковий орган не надав позивачу розрахунків розбіжностей та детальної інформації, з якої він виходив, визначаючи коефіцієнт розбіжностей на рівні 307,593%.

Позивачем було оскарження рішення відповідача до ДПА в Донецькій області, а в подальшому до ДПА України. Рішенням від 13.05.2011 р. ДПА України відмовила у задоволенні скарги позивача. Проте, в порушення п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України третьою особою це рішення було прийняте не у 20-денний термін. Тому позивач вважає, що у відповідності до п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України його скарга була задоволена.

Позивач просить скасувати повідомлення від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4, визнати право позивача на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з цього податку за січень 2011 р.

Ухвалою суду від 09.06.2011 р. закрите провадження в справі в частині позовних вимог про визнання права ТОВ „Авіакомпанія „Донбасаеро” на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з цього податку за січень 2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що розрахунок розбіжностей був виконаний в автоматичному режимі відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 42. Показник таких розбіжностей склав 307,593%, тому позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного податку на додану вартість за січень 2011 р. В ході перевірки встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. За наслідками перевірки позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 677854 грн. Додатково представник позивача пояснив, що відповідачем була розпочата камеральна перевірка позивача, як це передбачає п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, але у звязку з недостатністю документів та з огляду на те, що позивачем заявлена до відшкодування сумі, яка перевищує 100000 грн., був виданий наказ про проведення позапланової виїзної перевірки. Що стосується ненадання позивачу детальних пояснень та розрахунку розбіжностей, представник відповідача зазначає, що нормативними актами не передбачена форма розрахунку.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав позицію СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. Додатково пояснив, що рішення про продовження строків розгляду повторної скарги позивача на спірне повідомлення не приймалось.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32329513, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100262714, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що 18.02.2011 р. позивачем подана до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 р., в який у рядку 25.1 задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 677854 грн. Разом з податковою декларацією позивачем до податкового органу були надані розрахунок коригувань сум податку, довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням такої суми в розмірі 677854 грн., розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 11-28). Листами від 04.03.2011 р. відповідач повідомив позивача про наявність розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобовязаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних в розмірі 6898,48 грн. (а.с. 29-32).

Повідомленням від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4 відповідач відмовив позивачу у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки позивач не відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування складає 307,593% (а.с. 33).

17.03.2011 р. позивачем була подана скарга на вказане повідомлення до ДПА в Донецькій області (а.с. 34-35), яка рішенням про результати розгляду скарги від 01.04.2011 р. залишена без задоволення (а.с. 36-38). 07.04.2011 р. позивачем була подана скарга до ДПА України на спірне повідомлення та рішення про результати розгляду скарги ДПА в Донецькій області (а.с. 39-41), яка була отримана ДПА України 14.04.2011 р., про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с. 42). Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 13.05.2011 р. скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 43-45).

Порядок надання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначається п. п. 200.18 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Отже, законодавець встановлює, що право платника податків на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість реалізується за наслідками проведення камеральної перевірки податкової звітності.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог відповідачем не була проведена камеральна перевірка позивача.

Згідно з п. 200.19 зазначеної статті право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування (пп. 200.19.4).

Пунктом 200.20 ст. 200 Податкового кодексу встановлено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Пунктом 3.4 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2011 р. за № 136/18874, визначені дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх обрахунку, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації з ПДВ звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за формулою Кр = СзсР : Сбв х 100, де: СзсР - розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця другого за звітним періодом; Сбв - сума ПДВ, задекларована платником до відшкодування у поточному звітному періоді. Показник (Кр) не повинен бути більшим ніж 10 відсотків суми податку, задекларованої платником до відшкодування.

Як встановлено п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог законодавства органом державної податкової служби не надані позивачу детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. В оскаржуваному повідомленні був зазначений тільки показник коефіцієнту розбіжностей (Кр) на рівні 307,593%. Проте, ні у повідомленні, ні у будь-якому іншому документі відповідачем не надані позивачу розрахунку цього коефіцієнту розбіжностей та пояснення з цього приводу.

Ненадання пояснень та розрахунку коефіцієнта розбіжностей платнику податків та суду позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення цього коефіцієнта відповідачем.

Виходячи з даних, які були зазначені відповідачем у листах від 04.03.2011 р. та додатках до них, розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг складає 6898,48 грн. Тому показник коефіцієнту розбіжностей дорівнює 1,0177% (6898,48 грн. : 677854 грн. х 100%), що є нижчим, ніж встановлено пп. 200.19.4 (10%).

Отже, враховуючи те, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим позивачем за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування, відсутні підстави стверджувати, що позивач не відповідає критеріям, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, визначеним законодавством, а тому ТОВ „Авіакомпанія „Донбасаеро” має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності у січні 2011 р.

Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.

Як зазначалось раніше, 07.04.2011 р. позивачем була подана повторна скарга до ДПА України на спірне повідомлення та рішення про результати розгляду первинної скарги ДПА в Донецькій області, яка була отримана ДПА України 14.04.2011 р., про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення. Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 13.05.2011 р. скарга позивача залишена без задоволення.

У відповідності до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 цієї статті встановлено, що керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Отримавши повторну скарги позивача на спірне повідомлення 14.04.2011 р., ДПА України повинно було її розглянути протягом двадцяти днів або прийняти рішення про продовження строку її розгляду. Рішення про результати розгляду повторної скарги датовано 13.05.2011 р., позивач його отримав 16.05.2011 р.

З урахуванням того, що ДПА України не приймалось рішення про продовження строків розгляду повторної скарги, суд приходить до висновку, що третьою особою порушений встановлений п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України строк розгляду скарги, що у відповідності до п. 56.9 цієї статті є підставою для висновку про задоволення скарги позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом встановлені порушення відповідачем вимог діючого податкового законодавства в частині не проведення камеральної перевірки, ненадання позивачу детальних пояснень та розрахунку за критеріями, значення яких не дотримано, не доведення відповідачем в судовому засіданні правильності визначення показника коефіцієнту розбіжностей, а також з урахуванням того, що повторна скарга позивача на спірне повідомлення вважається задоволеною в силу п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та скасовує спірне повідомлення.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України, про скасування повідомлення задовольнити.

Скасувати повідомлення від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.