Постанова № 16903, 23.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 червня 2006 року

Справа № 2-28/3483-2006

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Градової О.Г.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Будяк К.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Євпаторії на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 20.02.2006 у справі №2-28/3483-2006

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Донузлав" (вул. Леніна, 1, с. Новоіванівка,96433)

до Державної податкової інспекції у місті Євпаторії (вул. Дм.Ульянова, 2/40, місто Євпаторія,97416)

про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість у сумі 11737,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2005 у справі „-28/3483 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Донузлав” до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції. Постановлено: зобов'язати Євпаторійську об’єднану державну податкову інспекцію списати безнадійний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Донузлав” з податку на додану вартість за 2004 рік у сумі 3463,33 грн.

В апеляційній скарзі Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція просить постанову суду скасувати, як постановлену з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заявник вважає, що податковий борг позивача з податку на додану вартість за 4 квартал 2004 мав бути списаний в період з 10 лютого по 1 березні 2005. Оскільки у даний період набрав чинності Закон України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, яким призупинена дія п. п. „в” та „г” п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідач е мав підстав для списання безнадійного податкового боргу.

У судове засідання представник позивача не з’явився. Повідомлений про розгляд апеляційної скарги належним чином.

Представник відповідача просить постанову суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, оговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача встановила наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Донузлав” зареєстровано у якості юридичної особи рішенням Чорноморської районної державної адміністрації 14.03.2000.

Судом першої інстанції встановлено, що на території позивача у квітні 2004 року мали місце форс-мажорні обставини у вигляді заморозків, у зв‘язку з чим на значних територіях позивача пошкоджені посіви сільськогосподарських культур.

Відповідно до підпункту 18.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є у розумінні вищевказаної норми закону безнадійним податковим боргом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про існування у позивача форс-мажорних обставин, яки призвели до виникнення безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість.

З матеріалів справи (довідка податкового органу а. с. 11) випливає, що податковий борг з податку на додану вартість за 2004 склав 3689,11 грн., у тому числі пеня –14, 11 грн.

З акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.07.2005 (а. с. 35) вбачається, що за 2004 позивачем самостійно нараховано 1628 грн., крім того, застосовані фінансові санкції у сумі 2198,41 грн., недоїмка з ПДВ на початок року склала 3463,33 грн., а також податкове зобов’язання за грудень 2004 –1628 грн.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду у квітні 2005 року. Станом на квітень 2005 сума податкового боргу з податку на додану вартість складала 2552,01грн.

З початку року позивачем самостійно визначені податкові зобов’язання у деклараціях згідно витягу з особового рахунку з ПДВ платника податків у сумі 1615 грн. (січень, березень 2005). З 01.01.2005 по 01.04.2005 сплачено 4154,78 грн.

Таким чином, з вищевикладеного можна зробити висновок, що податковий борг (несплачена сума зобов’язання) позивача за 2004 складає 2551,55 грн. (3463,33+1628-податкове зобов’язання за 2004)+1615 (податкове зобов’язання за січень-березень 2005) - 4154,78 (сплата податкового зобов’язання).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг –податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративного чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Сплачене позивачем податкове зобов’язання у сумі 2539,78 грн. не можна вважати податковим боргом, який підлягає списанню.

Тому, постанова суду у частині задоволення позовних вимог про покладення на податковий орган зобов’язання списати безнадійний податковий борг з податку на додану вартість за 2004 рік у сумі 2539,78 грн. підлягає скасуванню, а позов у цієї часині не підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на норми статті 75 пункту 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, яким зупинена дія пункту „в” і „г” підпункту 18.2.1 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не приймаються судовою колегією до уваги у зв’язку з наступним.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України –це закон, який визначає повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України на протязі бюджетного періоду. Бюджетний період згідно зі ст.3 цього Кодексу складає один календарний рік. Тому, норми Законів про державні бюджети на 2005-2006 роки не розповсюджуються на правовідносини, які виникли у минулих періодах, саме на 2004 рік.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Євпаторії задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2006 у справі №2-28/3483-2006 змінити.

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Євпаторійську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим списати безнадійний податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю „Донузлав” з податку на додану вартість за 2004 в сумі 911,78 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/сч 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь,22090200, ЗКПО 22301854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донузлав” (96433, АР Крим, Чорноморський район, с. Новоіванівка, вул. Леніна, 1, р/р 260062093 у КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 30833705) 0,89 грн. державного мита.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді О.Г. Градова

В.С. Голик