Постанова № 16904, 23.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 червня 2006 року

Справа № 2-28/5765-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Градової О.Г.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Будяк К.А.

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 10.03.2006 у справі №2-28/5765-2006А

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" (вул. Центральна, 58, с. Чкалове, Нижньогірський р-н,97112)

до Державної податкової інспекціїв Нижньогірському районі (вул. Шкільна, 16, смт. Нижньогірське, 97100)

про спонукання списати безнадійний податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку за 2004 рік

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2006 у справі № 2-28/5765-2006А задоволено позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Таврія” про спонукання Джанкойської об’єднаної податкової інспекції списати безнадійний податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку за 2004 рік в сумі 77255,75 грн.

В апеляційній скарзі Джанкойська об’єднана податкова інспекція просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального права.

Заявник вважає, що судом першої інстанції не враховані норми підпункту 4.1 пункту 4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001, згідно якому списанню підлягає податковий борг за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби у встановленому порядку станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною та обґрунтованою.

Представник відповідача просить постанову суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Судова колегія , розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, встановила наступне.

Матеріалами справи встановлено, що СВК „Таврія” зареєстровано у якості юридичної особи Нижньогірською районною державною адміністрацією 28.03.2000.

Судом першої інстанції встановлено, що на території позивача у квітні 2004 року мали місце форс-мажорні обставини у вигляді заморозків, у зв’язку з чим на значних територіях позивача пошкоджені посіви сільськогосподарських культур.

Відповідно до підпункту 18.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є у розумінні вищевказаної норми закону безнадійним податковим боргом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про існування у позивача форс-мажорних обставин, яки призвели до виникнення безнадійного податкового боргу.

Однак не можна погодитися з визначенням судом розміру податкового боргу, який підлягає списанню.

З розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку СВК „Таврія” (а. с. 10) вбачається, що сума фіксованого податку за 2004 рік складає 103227,09 грн. У тому числі за термінами сплати: до 20.02.2004 –3440,91 грн., до 20.03.2004 –3440,91 грн., до 20.04.2004 –3440,91 грн., до 20.05.2004 –3440,9 грн., до 20.06.2004 –3440,9 грн., до 20.07.2004 –3440,9 грн., до 20.08.2004 –17204,51 грн., до 20.09.2004 –17204,51 грн., до 20.10.2004 –17204,52 грн., до 20.11.2004 –10322,7 грн., до 20.12.2004 –10322,7 грн., до 20.01.2005 –10322,71 грн.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001 списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, що виникає у зв’язку з непогашенням податкових зобов’язань за період після дня настання обставин непереборної сили і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому таки обставини виникли.

З матеріалів справи випливає, що заборгованість позивача з фіксованого сільськогосподарського податку з квітня 2004 склала 96345,27 грн.

Рішеннями Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі №7-/24-0 від 20.12.2004 та №52/24-0 від 17.12.2004 позивачу був списаний податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку станом на 30.11.2004 у сумах 45725,75 грн. (основний борг –43299,87 грн., пеня –2425,88 грн.) і 32400 грн. відповідно.

З вищевикладеного випливає, що податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку був списаний відповідачем у добровільному порядку у сумі 75699,87 грн. без врахування пені.

Таким чином сума податкового боргу, який не був списаний податковим органом за період з квітня по грудень 2004 склала 20645,4 грн.

Ця сума боргу відповідно до вимог п.п.18.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та пункту 4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків підлягає списанню.

Висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача у цій саме сумі є правильними.

Доводи апеляційної скарги щодо визначення суми податкового боргу, який підлягає списанню, на дату виникнення обставин непереборної сили, не беруться судовою колегією до уваги, оскільки вони суперечать положенням пункту 4.6 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001 (із змінами).

Посилання відповідача на норми статті 75 пункту 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, яким зупинена дія пункту „в” і „г” підпункту 18.2.1 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не приймаються судовою колегією до уваги у зв’язку з наступним.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України –це закон, який визначає повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України на протязі бюджетного періоду. Бюджетний період згідно зі статтею 3 цього Кодексу складає один календарний рік. Тому, норми Законів про державні бюджети на 2005-2006 роки не розповсюджуються на правовідносини, які виникли у минулих періодах, саме на 2004 рік.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2006 у справі №2-28/5765-2006А змінити.

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ніжньогірському районі Автономної Республіки Крим списати безнадійний податковий борг сільськогосподарського виробничого кооперативу „Таврія” з фіксованого сільськогосподарського податку за 2004 в сумі 20645,4 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/сч 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь,22090200, ЗКПО 22301854) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Таврія” (97112, АР Крим, Ніжньогірський район, с. Чкалово, вул..Центральна, 58, п/р 260047185 у КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 24042523) 0,9 грн. державного мита.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді О.Г. Градова

В.С. Голик