Постанова № 16872852, 05.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 року Справа № 5005/1352/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Голяшкін О.В.

при секретарі судового засідання Колесник Д.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 28.03.08, підприємець;

Від відповідача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2011р. у справі № 5005/1352/2011

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 84 925 грн. 45 коп. боргу за договором поставки

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.11р. по справі №5005/1352/2011 (суддя Юзіков С.Г.) частково задоволено позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ 76 338 грн. 30 коп. боргу за поставлений товар за договором поставки №173с від 17.03.06р., з яких 20 554 грн. 20 коп. основного боргу, 51 385 грн. 50 коп. відсотки за користування чужими коштами, 4 398 грн. 60 коп. збитки від інфляції, 2 200,00 грн. оплата юридичних послуг та судові витрати. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ на користь приватного підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг суму основного боргу 20 554 грн. 20 коп., 51 385 грн. 50 коп. відсотків за користування чужими коштами, 4 398 грн. 60 коп. збитків від інфляції, витрати на адвокатські послуги в сумі 1 977 грн. 55 коп., державного мита 764 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 212 грн. 14 коп., в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині задоволення стягнення 1 977 грн. 55 коп. витрат на адвокатські послуги та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволення стягнення 1 977 грн. 55 коп. витрат на адвокатські послуги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: недоведеність обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17.03.06р. сторонами укладено договір поставки № 173с (далі Договір), за яким Постачальник (Позивач) зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві (Відповідачеві) товар (товари), а Покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити його (їх) вартість згідно з термінами, вказаними у даному Договорі (п. 1.1 Договору).

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах (рахунках) Постачальника (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору Покупець повинен сплатити за фактично поставлені партії товару за виставленим Постачальником рахунком не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 8.6 Договору у разі прострочення Покупцем оплати фактично поставленого товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10% за місяць, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

За даними Позивача, з 27.10.08р. по 13.11.08р. Відповідачеві поставлено товар на загальну суму 22866, 31 грн., Відповідач, у порушення умов Договору розрахунки за отриманий товар не здійснив.

З урахуванням відсутності доручень на представника Відповідача, який отримав товар у Позивача, останній уточнив розрахунок стягуваної суми, згідно з яким борг Відповідача становить 20 554,20 грн., що підтверджується: Договором, видатковими накладними №БН0000168 від 27.10.08р., № БН 0000169 від 27.10.08р., № БН 0000174 від 03.11.08р., №БН 0000176 від 10.11.08р., № БН 0000183 від 13.11.08р., довіреностями Відповідача своєму представникові на отримання товару, розрахунком стягуваної суми, поясненнями представників Позивача у судових засіданнях.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на п. 8.6 Договору, Позивач нарахував Відповідачеві проценти за користування чужими коштами у розмірі 10 % за місяць, що становить 51 385,50 грн.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідачеві на прострочений борг нараховані збитки від інфляції за весь час прострочення - 4 398,60 грн.

Господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги по стягненню основного боргу та додаткових нарахувань в повному обсязі, приймаючи до уваги доведеність заявлених вимог належними документальними доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про покладення на відповідача в повному обсязі судових витрат по справі.

Апеляційний господарський суд вважає доводи скаржника необґрунтованими за наступних підстав.

Згідно приписів статті 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Згідно приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно пункту 10 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 ГПК.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката, підтверджуються договором про надання юридичних послуг №13/01-П від 13.01.11р., укладеним позивачем з ТОВ адвокатською фірмою "Паритет" Україна, представники якої представляли інтереси Позивача у цій справі, свідоцтвами на право заняття адвокатською діяльністю - ОСОБА_2, ОСОБА_3; статутом ТОВ адвокатської фірми "Паритет", актом виконаних робіт (а.с. 50), платіжним дорученням №315 від 14.01.11р. на суму 2200,00 грн., у звязку з чим доводи апелянта про відсутність документів, які б свідчили про факт надання юридичних послуг, безпідставні.

Судові витрати позивача по справі по оплаті послуг адвоката правомірно покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2011р. у справі № 5005/1352/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя О.В. Голяшкін

Постанова складена 07.07.2011р.