Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305
РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2011Справа №5002-30/2159-2011 За позовом Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування», м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 25 (ЄДРПОУ 32057414).
До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Про стягнення 2233,11 грн.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача Родіонова Т.Д., представник за дов. від 03.06.2011р. № 8, у справі.
Від відповідача не зявився.
Суть спору: позивач Комунальне підприємство «Автотранспортне санітарне очищування», м. Євпаторія (ЄДРПОУ 32057414) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення суми основного боргу 1174,14 грн., індексу інфляції за весь час прострочення 316,62 грн. та 3% річних від простроченої суми 742,35 грн., всього у розмірі 2233,11 грн. та просить стягнути судові витрати.
Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором про надання послуг з вивозу та утилізації твердих побутових відходів №1040 від 01.01.2008р. в частині сплати вартості наданих послуг, внаслідок чого за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 склався борг в сумі 1174,14грн. У звязку з порушенням відповідачем умов договору, позивач заявив до стягнення індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 316,62 грн. та 3% річних від простроченої суми 742,35 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Представник відповідача жодного разу в судове засідання не зявився, відзив та витребувані судом документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 25.05.2011р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 07.06.2011р. та від 20.06.2011р. скеровані відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу, що зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В матеріалах справи є витяг з ЄДРПОУ від 08.06.2011р. за №10184514, в якому вказано, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 має місце проживання АДРЕСА_1 (а.с. 99). За вказаною адресою були скеровані ухвали суду рекомендованою кореспонденцією, які були отримані особисто ФОП ОСОБА_1, про що свідчить підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 65).
Суд звертає увагу на те, що статтею 22 ГПК України передбачений обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Участь в судовому засіданні представників на підставі ст. 22 ГПК України це право сторони. Представник відповідача своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Оскільки представник відповідача без поважних причин не зявився в судове засідання, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 07.06.2011р. були оглянуті оригінали документів, які надані позивачем: договір про надання послуг та утилізації твердих побутових відходів № 1040 від 01.01.2008р., розрахунок вартості наданих послуг, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1040\1-200 від 22.01.2008р., №1040\2-200 від 27.02.2008р., №1040\3-200 від 27.03.2008р., №1040\4-200 від 23.04.2008р., №1040\5-200 від 20.05.2008р., №1040\6-200 від 23.06.2008р., №1040\7-200 від 17.07.2008р., №1040\8-200 від 22.08.2008р., №1040\9-200 від 19.09.2008р., №1040\10-20 від 14.10.2008р., №1040\11-20 від 14.11.2008р., №1040\12-20 від 12.12.2008р., №1040\1-200 від 13.01.2009р., №1040\2-200 від 16.02.2009р., №1040\3-200 від 16.03.2009р., №1040\4-200 від 13.04.2009р., №1040\5-200 від 15.05.2009р., №1040\6-200 від 18.06.2009р., пояснення до позову від 13.04.2011р. №254 та особова картка № В3, пояснення до позову від 13.04.2011р. № 255 та особова картка №12, посадова інструкція, лист №166 від 26.04.2010р., лист №165 від 26.04.2010р., поштове повідомлення від 29.04.2010р., повідомлення претензія від 09.12.2010р. №525, конверт та поштове повідомлення від 10.12.2010р., претензія №118 від 10.03.2011р., опис поштового листа, реєстр рекомендованої кореспонденції.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Інших доказів сторонами не надано.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
01 січня 2008 року між Комунальним підприємством «Автотранспортне санітарне очищування» (виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір про надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів №1040 (а.с. 5).
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Розділом 1 договору сторони обумовили предмет договору. Так, відповідно до п.1.1 у виконання Закону України «Про відходи» №187/98 від 05.03.1998р. споживач доручає та зобовязується оплатити, а виконавець зобовязується у відповідності з Санітарними правилами утримання території населених місць СанПиН 42-128-4690 Правилами благоустрою території міста Євпаторії, надати послуги: з вивезення твердих побутових відходів, далі ТБО (п.п 1.1.1 договору); з вивезення великогабаритних побутових та будівельних відходів (п.п. 1.1.2 договору).
Вартість наданих послуг, порядок розрахунків врегульований сторонами в розділі 4 договору.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок вартості робіт, що виконуються з надання послуг здійснюється виконавцем відповідно до діючих тарифів, нормативів, затверджених постановою Ради Міністрів АР Крим «Про затвердження норм накоплення ТПВ» від 27.06.2006р., розпоряджень вищестоящих організацій, органів місцевого самоврядування, діючого законодавства України.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. До 10 числа споживач здійснює передплату виконавцю за поточний місяць у розмірі 50% від вартості послуг, остаточний розрахунок здійснює не пізніше останнього дня поточного місяця.
Оплата за надані послуги здійснюється споживачем на підставі рахунку, який надає виконавець, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця або готівкою в касу виконавця (п. 4.3 договору).
Як встановлено п. 4.5 договору вартість послуг за договором визначається за встановленим тарифом 27,76грн. за 1 куб.м. ТПВ: вивіз - 23,22грн. за 1 куб.м. ТПВ, захоронення 4,45грн. 1 куб.м. ТПВ.
Згідно з п. 4.8 договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом складання та підписання сторонами акту наданих послуг. У випадку несвоєчасного підписання або повернення одного екземпляру виконавцю акту виконаних робіт відповідно до п. 5.2.2 цього договору споживач позбавляється права пред'являти претензію з якості та кількості послуг.
Виконавець періодично здійснює перерахунок вартості фактично наданих послуг та повідомляє споживача про результати перерахунку в формі акту звірки взаєморозрахунків (п. 4.9 договору).
Строк дії договору встановлений сторонами розділом 10 договору, відповідно до якого цей договір вступає в закону силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008 року. Цей договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не надасть іншій стороні письмове повідомлення про розірвання договору відповідно до п. 8 цього договору.
Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або змін його умов. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.
У виконання умов договору Комунальне підприємство «Автотранспортне санітарне очищування» надавало відповідачу послуги з вивезення та захоронення ТПВ, що підтверджується актами приймання-передачі робіт: №1040/2_200 від 22.01.2008р. (а.с. 10), №1040/2_200 від 27.02.2008р. (а.с. 68), №1040/3_200 від 27.03.208р. (а.с. 12), №1040/4_200 від 23.04.2008р. (а.с. 13), №1040/5_200 від 20.05.2008р. (а.с. 14), №1040/6_200 від 23.06.2008р. (а.с. 69), №1040/7_200 від 17.07.2008р. (а.с. 16), №1040/8_200 від 22.08.2008р. (а.с. 17), №1040/9_200 від 19.09.2008р. (а.с. 70), №1040/10_200 від 14.10.2008р. (а.с. 71), №1040/11_200 від 14.11.2008р. (а.с. 72), №1040/12_200 від 12.12.2008р. (а.с. 73), №1040/1_200 від 13.01.2009р. (а.с. 22), №1040/2_200 від 16.02.2009р. (а.с. 23), №1040/3_200 від 16.03.2009р. (а.с. 24), №1040/4_200 від 13.04.2009р. (а.с. 25), №1040/5_200 від 15.05.2009р. (а.с. 26), №1040/6_200 від 18.06.2009р. (а.с. 27).
Пунктами 5.2.2 та 5.2.3 договору встановлено, що споживач зобовязується підписати (та повернути 1 екземпляр виконавцю) акт приймання-передачі наданих послуг, наданий виконавцем, не пізніше 5 календарних днів з моменту їх отримання (або мотивованої відмови). При виявленні недоробки наданих послуг споживач зобовязується оформити та підписати двосторонній акт про виявлені недоробки не пізніше 2 календарних днів.
У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Проте відповідачем в порушення п. 5.2.2 договору були підписані не всі акти приймання-передачі робіт (наданих послуг).
Скарг або актів-претензій щодо ненадання послуг або з наданих неналежної якості та не в повному обсязі, в порядку п. 5.2.3 договору та ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на адресу позивача від Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 не надходило. А тому суд вважає, що надані послуги були прийняті відповідачем по актам приймання-передачі робіт.
На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу.
Так, відповідно до останньої претензії за вих. №118 від 10.03.2011р., позивач вимагає сплатити заборгованість з наданих послуг з вивезення та захоронення ТПВ протягом семи днів. Також додатком до цієї претензії Комунальне підприємство «Автотранспортне санітарне очищування» скерувало відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг для їх підписання, рахунок на їх оплату та акт звірки взаєморозрахунків, про що було зазначено в тексті самої претензії (а.с. 42-43).
Проте вимоги позивача залишені без відповіді.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
По підрахунку Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» за відповідачем склалась заборгованість в сумі 1174,14грн. за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009 р. яку він просить стягнути в судовому порядку.
Однак вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступного.
Звертаючись до суду позивач просить в порядку ст. 267 ЦК України поновити строк позовної давності посилаючись на те, що він був позбавлений можливості раніше звернутись з позовною заявою у звязку з відсутністю необхідних грошових коштів для оплати судових витрат та у звязку з тяжким матеріальним становищем.
Частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 267 ЦК заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Згідно з положенням ч. 3 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Так вищенаведена стаття регламентує обовязок суду застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. За своїм процесуальним змістом заява про застосування позовної давності є клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності і остання повинна містити посилання на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності з відповідними календарними розрахунками, а також докази та вимоги сторони щодо відновлення пропущених строків.
Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Заявлене клопотання в тексті позовної заяви про поновлення строку позовної давності не містить належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду та відповідних календарних розрахунків, а тому суд застосовує строк позовної давності, залишає заявлене клопотання про поновлення строку позовної давності без задоволення. Вказані в позові обставини про відсутність коштів на подачу позову, не є поважною причиною пропуску строку позовної давності.
Як слідує з позовом, по підрахунку позивача, борг виник за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2009 р. Позов скерований позивачем до суду згідно поштової відмітки на конверті 20.05.2011 р., таким чином, за період з 01.01.2008 р. по 20.05.2008 р. на суму 260,91 грн. позивачем пропущений строк позовної давності, а том в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача заявлені за період з травня 2008 року по червень 2009 року, в розмірі 913,23грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 316,62 грн. та 3% річних від простроченої суми 742,35 грн., які підлягають частковому задоволенню з наступного.
Як слідує з обставин справи, сторонами був змінений порядок розрахунку передбачений п. 4.2 договору. Крім того, доказів що позивач скеровував на адресу відповідача акти виконаних робот та рахунки на оплати за кожний місяць, не представлено. Як убачається з матеріалів справи, доказом скерування актів виконаних робот та рахунків є претензія від 10.03.2011 р. № 118 (а.с. 42), яка була скерована на адресу відповідача 12.03.2011 р.
З викладеного, право вимоги у позивача настає після предявлення вимоги про сплату боргу в порядку ст. 530 ЦК України.
Таким чином, інфляція підлягають стягненню від суми боргу 913,23 грн., за період - березень 2011 р., що з середнього індексу інфляції 101,4 % становить 12,79 грн.
Аналогічно підлягають стягненню річні від суми боргу 913,23грн., за період з 20.03.2011 р. по 01.04.2011 р. (13 днів), як заявлено позивачем, в сумі 0,98 грн.
З викладених обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а тому стягує з відповідача суму боргу в розмірі 913,23грн., індекс інфляції в сумі 12,79 грн. та 3% річних 0,98 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні, яке відбулося 05 липня 2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 08 липня 2011р.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШІВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування», м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 25 (т/с26003040905600 в АО «УкрСибБанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32057414) заборгованість в сумі 913,23грн., індекс інфляції в розмірі 12,79 грн., 3% річних 0,98 грн., державне мито в сумі 42,34грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,97 грн.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.
Судове рішення № 16871800, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 05.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2159-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: