Постанова № 16860289, 29.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 57/32

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Корсака В.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2. - за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 1225

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2010р.

у справі № 57/32

за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист”

до Військової частини А 1225

про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 4795,50 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Добробут та захист” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Військової частини А 1225 про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 4795,50 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 26.11.2009 р. на вулиці Луначарського м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу "Mitsubishi L200" (державний номерний знак НОМЕР_1) та транспортного засобу марки "ГАЗ" (державний номерний знак НОМЕР_2) під керуванням гр. ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, яке призвело до ДТП, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2007 року.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-3073 від 09.09.2009р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) Позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mitsubishi L200" (НОМЕР_1), а тому Позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

На підставі того, що винний у вчиненні ДТП гр. ОСОБА_3. перебував з Відповідачем - Військовою частиною А1225 у трудових відносинах, та під час ДТП виконував трудові обовязки, обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на те, що в порушення вимог законодавства Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування з порушенням порядку, передбаченого Договором страхування; на підставі рахунку СТО, а не шляхом проведення незалежної оцінки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2010р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та стягнути з позивача на користь відповідача сплачене державне мито.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує, що страховиком не було належним чином перевірено водійський стаж водія автомобіля марки "Mitsubishi L200" (НОМЕР_1), ОСОБА_4., що відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-3073 від 09.09.2009р. впливає на правомірність виплати страхового відшкодування.

Крім цього, апелянт зазначив, що не погоджується з розміром суми заподіяної шкоди, оскільки порядок визначення розміру збитків суперечить вимогам ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001р. № 2658-ІІІ, яка передбачає, що визначення збитків або розміру відшкодування під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін здійснюється виключно та в обовязковому порядку шляхом проведення незалежної оцінки цього майна, тобто судової експертизи.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу проти її вимог заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 05.10.2010р.- без змін.

Судовою колегією ухвалою від 26.01.2011р. було зупинено апеляційне провадження у даній справі та призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою від 22.04.2011р. у даній справі судовою колегією було поновлено апеляційне провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2009р. між Позивачем - Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та Захист" та ОСОБА_5 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-3073 (далі - Договір), обєктом страхування, за яким визначено автомобіль.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить закону і повязані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, а також обладнанням, зазначеними у Договорі.

26.11.2009 р. на вулиці Луначарського м. Києві сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля "Mitsubishi L200" (державний номерний знак НОМЕР_1) та автомобіля марки "ГАЗ" (державний номерний знак НОМЕР_2), а саме: ОСОБА_3., керуючи автомобілем "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2), не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_4., що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Матеріали справи свідчать про те, що ДТП сталось в результаті порушення водієм ОСОБА_3. вимог п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідками ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2009р. у адміністративній справі № 3-7328/09, відповідно до якої Крюкова Кіма Олександровича визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення.

Рахунком № СА-000071631 від 23.12.2009р. ТОВ "Світ-Авто" встановлено вартість матеріального збитку (вартість ремонту та запасних частин), завданого власнику автомобіля "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1) в результаті його пошкодження в ДТП, яка складає 4 795,50 грн. (а.с. 22-25).

Відповідно до страхового акту № 005/01/10 від 13.01.2010р., Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 4 795,50 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Світ-Авто", що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 14.01.2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З вищезазначеного вбачається, що до Позивача перейшло в межах суми 4 795,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як передбачено ч.ч. 1,2 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Із довідки ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1), належить Відповідачеві - Військовій частині А1225 та знаходився під керуванням водія - ОСОБА_3. (а.с. 15).

18.02.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. № 183 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Однак, вищевказану претензію Відповідач залишив без задоволення, посилаючись на відсутність експертного висновку щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mitsubishi L200".

Одним із доводів апеляційної скарги було те, що апелянт не погоджується з розміром суми заподіяної шкоди, оскільки порядок визначення розміру збитків суперечить вимогам ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001р. № 2658-ІІІ яка передбачає, що визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін здійснюється виключно та в обовязковому порядку шляхом проведення незалежної оцінки цього майна, тобто судової експертизи.

Враховуючи розбіжності, які виникли між сторонами стосовно вартості відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1), судом апеляційної інстанції ухвалою від 26.01.2011р., було зупинено апеляційне провадження у даній справі та призначено судово-автотоварознавчу експертизу з метою встановлення вартості відновлювального ремонту та запчастин автомобіля "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1), пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 26.11.2009р. по вул. Луначарського в м. Києві, а також зобовязано сторін надати експерту всю необхідну для проведення судової експертизи документацію.

Проте, як вбачається з повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1816/11-16 від 28.03.2011р. про неможливість дачі висновку судової автотоварознавчої експертизи по справі 57/32 за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист” до Військової частини А 1225 про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 4795,50 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, експерту вчасно не надано кольорових фотознімків пошкодженого КТЗ, у звязку з чим він повідомив про неможливість дачі висновку.

Пунктом 5 ч.1 ст. 81 ГПК України передбачено, що Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3.7.1. розяснення Вищого арбітражного суду № 02-5/289 від 18.09.1997р. з подальшими змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2010 року у справі № 57/32 прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме не встановлено вартість відновлювального ремонту та запчастин автомобіля "Mitsubishi L200" (д.н.з. НОМЕР_1), пошкодженого в результаті ДТП, що є підставою для його скасування.

Разом з цим, позивачем не виконані вимоги Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2001р. щодо зобовязання сторін надати експерту всю необхідну для проведення судової автотоварознавчої експертизи документацію з метою встановлення вартості відновлювального ремонту та запчастин спірного автомобіля, та позивачем на вимогу експерта не було своєчасно надано кольорових фотознімків пошкодженого КТЗ, що позбавило можливості провести експертизу та встановити вартість відновлювального ремонту та запчастин автомобіля "Mitsubishi L200", що є спірним у даній справі, і не встановлення її перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що, на його думку, є недоцільним нести витрати на оплату за проведення експертизи, оскільки вартість експертизи перевищує розмір позовних вимог.

Позивачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2010 р. у даній справі скасуванню, позов - залишенню без розгляду.

Натомість, судова колегія роз”яснює позивачу його право звернутись до суду з таким же позовом при наявності доказів вартості заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись п.5, ч.1 ст. 81, ст. ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Військової частини А1225 на рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2010 року у справі № 57/32 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2010 року у справі № 57/32 скасувати.

3. Позов залишити без розгляду.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1, код ЄДРПОУ 31571133, р/р 26508178 в «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335) на користь Військової частини А 1225 (04176, м. Київ, вул. Електриків, 33, р/р 352150001004312 в ГУДКУ у м. Києві, код ЗКПО 22992781, МФО 820019) 51 (пятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 57/32 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіАвдеєв П.В.

Корсак В.А.