Постанова № 16860269, 29.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 9/154

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Рудченка С.Г.

при секретарі: Чуприні І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за дов. б/н від 25.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2. представник за дов. б/н від 22.02.2011р.,

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто-

Капітал»

на рішення господарського суду м. Києва

від 24.03.2011р. (дата підписання - 29.03.2011р.)

у справі № 9/154 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна комісія з цінних паперів та фондового

ринку

про визнання недійсним договору про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 р. до Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Квазар» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто капітал» про визнання недійсним з моменту укладення договору між ВАТ «Квазар» та ТОВ «Порто-Капітал» про надання послуг з ведення реєстру цінних паперів від 06.01.2009 року за № 01-р/2009, як такого , що укладений від імені ВАТ «Квазар» невповноваженою на це особою , з порушенням господарської компетенції та усупереч нормам ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» .

В обґрунтування недійсності договору позивач посилався на приписи ст.ст. 202,203,215, 216 ЦК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та на ту обставину, що при укладенні договору з ТОВ «Порто Капітал» від імені позивача діяла особа без необхідного обсягу цивільної дієздатності , адже легітимними загальними зборами акціонерів ВАТ «Квазар» не приймалося рішення про передання ведення реєстру власників іменних цінних паперів відповідачу ,а ОСОБА_4. не був легітимно обраним керівником ВАТ «Квазар» .

У підтвердження цього твердження позивач зазначав, що рішення загальних зборів акціонерів , на яких, зокрема, було змінено реєстратора (реєстроутримувача) власників іменних цінних паперів ВАТ «Квазар» з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал», припинено повноваження ОСОБА_3 як голови правління ВАТ «Квазар», відкликано його з посади та обрано головою правління ВАТ Шебелла Віталія Івановича, було визнано недійсним рішенням господарського суду м. Києва у господарській справі № 21/21 від 05.03.2009р. , яке набрало законної сили 12.05.2009 року.

Відповідач позов не визнав , і мотивуючи свої заперечення , посилався на правові позиції , викладені в узагальненні Верховним Судом України практики розгляду корпоративних спорів , за змістом яких у подібних випадках підлягає застосовуванню ч. 3 ст. 92 ЦК України.

У звязку з цим відповідач вказував, що у момент укладання договору про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів з позивачем ОСОБА_4 був легітимним Головою правління позивача, і при укладанні договору сторонами були дотримані вимоги, встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України. Крім того звертав увагу відповідач суду першої інстанції на правові позиції ВГСУ , викладені у п. 2.17 Рекомендацій про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин, які затверджені президією Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 , і за якими недійсність рішення про обрання керівника господарського товариства не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цим керівником від імені товариства .

Провадження у справі зупинялося до вирішення адміністративної справи №2а-10450/10/2670.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2011 р. у справі № 9/154 вимоги ВАТ «Квазар» задоволені повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір між Відкритим акціонерним товариством «Квазар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал» про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Квазар». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Порто Капітал” на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар» 85 гривень державного мита та 236 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що на момент укладення договору з відповідачем позивач уклав договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів з іншим реєстроутримувачем, що суперечить приписам статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» ,якою передбачено можливість укладення лише одного договору з реєстратором на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Відхиляючи доводи відповідача, суд першої інстанції вказав , що відповідач як професійний учасник фондового ринку знав/не міг не знати, що умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів мають затверджуватися відповідно до чинного законодавства загальними зборами або наглядовою радою товариства. Укладаючи спірний договір на підставі протоколу № 1/2008 загальних зборів акціонерів ВАТ «Квазар» від 27.12.2008 року без затвердження його умов наглядовою радою або загальними заборами відкритого акціонерного товариства , зазначив господарський суд, відповідач знав/не міг не знати, що договір укладається позивачем з порушенням його господарської компетенції.

Поряд з цим, місцевий господарський суд взяв до уваги встановлений у адміністративному спорі №2а-10450/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал» до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України про визнання протиправною і скасування постанови від 24.06.2009 року №456-КП факт втрати системи реєстру позивача з 24.06.2008 року, і у цьому звязку зазначив, що оскільки сторони за спірним договором нічого не отримували один від одного, а система реєстру позивача відновлена іншим реєстроутримувачем - ТОВ «Прага-Реєстр» лише у липні 2009р, не можливе застосування наслідків недійсності правочину .

Не погоджуючись з мотивами прийнятого рішення та висновками суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою , у якій просило рішення суду першої інстанції скасувати ,як незаконне, і прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. у колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів Поляк О.І. та Рудченка С.Г. апеляційну скаргу ТОВ «Порто Капітал» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 06.06.2011 р.

Розгляд справи та апеляційної скарги відкладено на 29.06.2011 р.

У судовому засіданні 29.06.2001 р. представник апелянта просив оскаржений ним в апеляційному порядку судовий акт скасувати, його скаргу задовольнити, а у позові - відмовити з тих мотивів, що господарський суд не врахував положень статуту позивача, в силу п.п. 12 п. 7.3. якого прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Квазар» віднесено виключно до компетенції загальних зборів акціонерів .

За твердженням апелянта, іншими положеннями статуту, голова правління ВАТ «Квазар» не був обмежений у праві підписувати договори та інші документи від імені товариства , рішення про укладення яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень даного Статуту.

На думку апелянта, позивач не довів, що у момент вчинення правочину голова правління Шебелла В. І. був обмежений статутом у повноваженнях на укладення договору з відповідачем , а про інші існуючі обмеження у праві на укладення договору від імені ВАТ «Квазар» апелянту ( відповідачу) не було і не могло бути відомо.

Третя особа без самостійних вимог -Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України - покладалася на при розгляді справи на думку суду апеляційної інстанції . Участі у судовому засіданні 29.06.2011 р. , про проведення якого її представник був належним чином повідомлений , про що свідчить наявна у справі розписка від 06.06.2011р .про час і місце проведення наступного судового засідання , третя особа не взяла. Вказана обставина не визнана судом апеляційної інстанції перешкодою у розгляді апеляційної скарги та перегляду судового рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Спір, переданий на вирішення суду, стосувався доведення позивачем обставин , з якими закон повязує недійсність укладеного 06.01.2009 року договору про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів за № 01-р/2009 з урахуванням тієї обставини, що від імені однієї із сторін договору діяла особа, рішення про обрання якої керівником у подальшому господарським судом визнано недійсним .

Погоджуючись із доводами позивача та визнаючи укладений між ВАТ «Квазар» в особі голови правління ОСОБА_4. та ТОВ «Порто Капітал» договір недійсним , місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача, що у момент вчинення правочину відомості про ОСОБА_4. , як про голову правління ВАТ «Квазар», були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, а його право вчиняти правочини від імені ВАТ ґрунтувалося на статуті і не було нічим обмеженим , тим, що умови укладеного договору не були попередньо узгоджені наглядовою радою або загальними зборами акціонерного товариства .

Судовою колегією встановлено, що відповідно до п.п7. п.7.22 статуту ВАТ «Квазар» у редакції акту , чинному на момент вчинення спірного правочину, голова правління мав право на підписання від імені товариства договорів, рішення про укладення яких прийнято уповноваженим органом товариства у межах його компетенції відповідно до положень статуту.

За пп. 12 п. 7.3. та п. 7.4. статуту цього акціонерного товариства питання про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів є виключною компетенцією загальних зборів товариства.

Між тим, у відповідності до ч. 3 ст. 92 ЦК України тягар доведення того, що третя особа знала чи за всіма обставинами справи не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи у її відносинах із третіми особами , лежить на саме на цій юридичній особі.

Попри це відсутність повноважень представництва ОСОБА_4. на укладення від імені ВАТ «Квазар» договору позивач доводив з посиланням на те, у судовому порядку рішення загальних зборів про передання ведення реєстру власників іменних цінних паперів відповідачу та про обрання головою правління ОСОБА_4. визнано недійсними.

Справді , по господарській справі № 21/21, у якій відповідач виступав у процесуальному статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ «Квазар» , рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2009 року , залишеним без змін постановою Київської апеляційного господарського суду 12.05.2009, прийняті загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Квазар» рішення , оформлені протоколом № 1/2008 від 27.12.2008 року, були визнані недійсними, у тому числі в частині обрання головою правління ОСОБА_4., припинення повноважень та відкликання з посади попереднього голови правління, членів наглядової ради та обрання нового складу наглядової ради.

На цих же зборах припинена дія договору з колишнім реєстратором та замінено його іншим реєстратором (реєстроутримувачем) власників іменних цінних паперів - Товариством з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал».

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору , місцевий господарський суд обґрунтовував свої висновки статтею 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, положення якої передбачають затвердження загальними зборами або наглядовою радою товариства умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» у редакції Закону , чинній на момент укладення спірного договору , рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається наглядовою радою акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

На думку суду першої інстанції, у такий спосіб законодавчим актом встановлено обмеження для виконавчого органу відкритого акціонерного товариства на укладення від імені юридичної особи договору з реєстратором на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Проаналізувавши положення Закону та Статуту ВАТ «Квазар», апеляційний господарський суд вважає , що наведені положення закону і статут позивача , не дають підстав для висновку про необхідність попереднього погодження волеутворюючим органом господарського товариства проекту договорів , які укладаються від імені ВАТ «Квазар» виконавчим органом з іншими підприємствами, установами чи організаціями. За статутом лише укладення правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків балансової вартості активів Товариства за даними останньої фінансової звітності , потребує прийняття рішення загальними зборами ВАТ «Квазар» .

Крім того, висновок місцевого господарського суду не узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України , що висловлена ним у підпункті 9.4. пункту 9 розяснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. № 02-5/1111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними» з урахуванням змін , внесених розясненням від 06.11.2000р. № 02-5/618 «Про внесення змін до деяких розяснень президії Вищого арбітражного суд України» , де зазначено, що «якщо господарським судом буде зясовано , що установчими документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень , сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним».

Не можна погодитися з судом першої інстанції також у тому , що рішення про укладення договору про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно наглядовою радою відкритого акціонерного товариства , оскільки так передбачено ч. 2 ст. ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» у редакції Закону , чинній на момент укладення спірного договору .

Місцевий господарський суд не врахував, що наглядова рада є представницьким органом акціонерів у період між загальними зборами . Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства і його волеутворюючим органом, якому підпорядковані і підзвітні інші органи.

Отже судова колегія виходить з того, що в силу статті 98 ЦК України право загальних зборів приймати рішення з усіх питань діяльності товариства не може бути обмежене , якщо на прийняття такого рішення є воля загальних зборів акціонерів .

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постанові Пленуму від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

У постанові найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції України надав судам розяснення з приводу правомірності та законності прийняття загальними зборами учасників (акціонерів ) товариства рішень з питань, віднесених до компетенції інших органів товариства ( наглядової ради, виконавчого органу тощо) , посилаючись саме на статтю 98 ЦК України ,якою прямо передбачено право загальних зборів приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, а тому , вказав ВСУ, положення установчих документів товариства, які обмежують це право, застосуванню не підлягають (п. 20 постанови).

Крім того, закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» на ставить законність вчинення правочину на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у залежність від затвердження його умов загальними зборами або спостережною радою акціонерного товариства .

За висновком суду першої інстанції, укладаючи спірний договір на підставі протоколу № 1/2008 загальних зборів акціонерів ВАТ “Квазар” від 27.12.2008 року, відповідач знав/не міг не знати, що договір укладається позивачем з порушенням його господарської компетенції.

Проте судова колегія вважає, що такий висновок постановлений без урахування правової позиції Пленуму Верховного суду України , Вищого господарського суду України та норм матеріального права.

Як учасник цивільного обороту, юридична особа має цільну правоздатність та дієздатність , які виникають одночасно з моменту державної реєстрації юридичної особи і припиняються одночасно у момент її ліквідації шляхом внесення відповідного запису про це до державного реєстру .

В силу ч. 4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва , мету установи, а також інші відомості , встановлені законом.

За змістом ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Винятки складають лише унітарні підприємства, які створюються для суворо визначених цілей, а також деякі інші організації , для яких спеціальна правоздатність визначена законом з метою сконцентрування їх лише на одному , спеціальному виді комерційної діяльності, як правило, ліцензованому.

Утім, засновники підприємницького(комерційного) товариства вправі встановити перелік видів діяльності, якими тільки й може займатися юридична особа, або прямо виключити для неї можливість здійснювати окремі види діяльності. В іншому випадку діятиме презумпція здатності юридичної особи до укладення будь-яких правочинів , не заборонених законом.

Судова колегія враховує, що в силу ч. 1 ст 67 ГК України господарська діяльність підприємства з іншим підприємством, організаціями , громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Отже, про наявні обмеження та виключення у можливості здійснення окремих видів діяльності ,а відтак про свою обмежену здатність до укладення певного договору, підприємницьке (комерційне) товариство повинно сповістити своїх контрагентів, що випливає з приписів ч. 3 ст. 92 ЦК України.

За змістом частин 1, та 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи , які діють відповідно до установчих документів та закону. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили , крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Апеляційним господарським судом встановлено , що рішенням, оформленим протоколом № 1/2008 загальних зборів акціонерів ВАТ «Квазар» від 27.12.2008 року , вищий орган товариства зобовязав спостережну (наглядову) раду узгодити всі умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів з ТОВ «Порто Капітал» та доручив голові правління підписати узгоджений та схвалений спостережною (наглядовою) радою договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Однак, статут ВАТ «Квазар» в частині його положень , які визначають повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства , на момент вчинення спірного правочину , змін чи доповнень не зазнав.

Оформлене протоколом рішення загальних зборів акціонерів від 27.12.2008 р., вважає судова колегія , є внутрішнім корпоративним актом , обовязковим лише для членів певної корпорації , регулює відносини між членами такої корпорації та самою корпорацією . Проте ця обставина не звільняє юридичну особу, в інтересах якої корпоративним актом встановлені додаткові умови або обмеження , від обовязку довести суду , що третя особа , яка не є учасником цієї корпорації , знала , або за всіма обставинами не могла не знати про такі умови чи обмеження.

В іншому випадку діє правова презумпція відповідності дій виконавчого органу юридичної особи повноваженням , визначеним законом .

Згідно ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства, підзвітний загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень та діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Як вказано у п. 42 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10. 2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК . Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС ( 994_453 ) Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р.

У цьому звязку неспроможними є висновки місцевого господарського суду , що в силу своєї професійної діяльності відповідач знав /не міг не знати про разове обмеження загальними зборами акціонерів повноважень голови правління ВАТ «Квазар», наданих йому законом і статутом , необхідністю попереднього узгодження та схвалення з наглядовою радою товариства умов договору з ТОВ “Порто Капітал” на відміну від положень Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” , який цього не передбачає.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не доведено , що повний текст рішення загальних зборів акціонерів від 27.12.2008р. , а не витяг з нього , був наданий ТОВ “Порто Капітал” у момент вчинення правочину з ВАТ «Квазар» , а відтак не спростована презумпція відсутності обмежень виконавчому органу акціонерного товариства на укладення спірного договору .

Таким чином, документально непідтвердженим і тому передчасним є висновок місцевого господарського суду про укладення спірного договору зі сторони позивача з порушенням його господарської дієздатності , яке суд першої інстанції визнав встановленим .

За іншим висновком суду першої інстанції - оспорюваний договір є недійсним у звязку з укладенням ВАТ «Квазар» аналогічного договору з іншим реєстратором.

Судова колегія вважає такий висновок некоректним, оскільки на момент укладення договору з іншим реєстратором , як випливає з резолютивної частини рішення господарського суду у справі № 21/21 від 05.03.2009р. , яке набрало законної сили 12.05.2009 року , головою правління ВАТ «Квазар» , обраним на загальних зборах акціонерів 27.12.2008р був ОСОБА_4., тоді як договір про надання послуг на ведення реєстру власників іменних цінних паперів за № 51 з іншим реєстратором був укладений від імені цього відкритого акціонерного товариства 28.12.2008р. Монаковим С.В.

Між тим, як зазначено у п. 41 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10. 2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням.

За встановлених обставин факт існування договору № 51 не впливає на законність вчинення оспореного у даній справі договору.

До того ж суд першої інстанції погодився з позивачем і взяв до уваги , що до даного правочину не можливо застосувати наслідки його недійсності, адже сторони за договором № 01-р/2009 від 06.01.2009 року на ведення реєстру власників іменних цінних паперів нічого не отримували один від одного, а за матеріалами справи система реєстру позивача була визнана втраченою з 24.06.2008 року, та відновлена ТОВ “Прага-Реєстр” в липні 2009 року.

Місцевим господарським судом не враховано, що правочин, визнаний судом недійсним ,є недійсним з моменту його вчинення, однак, за ч. 2 ст. 236 ЦК України , якщо за недійсним правочином права та обовязки передбачалися лише на майбутнє , можливість настання їх у майбутньому припиняється. Права та обовязки за договором від 06.01.2009р. передбачалися відповідно до п.9.1 договору саме на майбутнє.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на недотримання судом першої інстанції при здійсненні судочинства вимог ст. 43 ГПК України , яка зобовязує суд оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що призвело до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал» підлягає задоволенню, а оскаржений ним судовий акт скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю. У звязку з цим суд апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, покладаючи судові витрати на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порто Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 року у справі № 9/154 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 року у справі № 9/154 скасувати повністю і прийняти нове.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Квазар» відмовити.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Квазар” (04136, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Порто Капітал” (04042, м. Київ, вул. Саперне поле, 26 а, код ЄДРПОУ 31567609,) 85, 00 (вісімдесят пять) гривень 00 копійок державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду справи у першій інстанції.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Квазар” (04136, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 14314038 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Порто Капітал” (04042, м. Київ, вул. Саперне поле, 26 а, код ЄДРПОУ 31567609,) 42,50 гривень державного мита за розгляд справи у апеляційній інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видання відповідного наказу.

6. Матеріали справи № 9/154 повернути місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПоляк О.І.

Рудченко С.Г.