Постанова № 16860215, 05.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011                                                                                           № 42/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тарасенко К.В.

суддів:           Жук Г.А.

          Яковлева М.Л.

при секретарі:           Марченко Ю.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 05.07.2011 року,

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 10 травня 2011 року (повний текст рішення складено та підписано 20.05.2011 року) по справі № 42/125 (суддя Паламар П.І.)

за позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі

структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до          Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал»

про          стягнення 7779618,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2011 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 7009222,08 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 299921,21 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 281346,37 грн. пені, 135714,51 грн. збитків від інфляції, 53414,67 грн. – 3% річних, а всього 7779618,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задоволені частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ( 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код 03327664 ) на користь публічного акціонерного товариства “ Київенерго ” в особі Структурного відокремленого підрозділу “ Енергозбут Київенерго ” ( 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763 ) 7309143,29 грн. боргу, 129366,88 грн. збитків від інфляції, 29653,08 грн. – 3% річних, пені – 153207,63 грн., 24981,29 державного мита та 231,20 грн. 221 витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 10.05.2011 року по справі № 42/125 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 05.07.2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

10 січня 1991 р. між Підприємством “Київські кабельні мережі” і Публічним акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал”, як правонаступником підприємства по експлуатації каналізаційних мереж м. Києва укладено договір № 97 на використання електричної енергії. На підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №№ 31 від 17 лютого 1995 р., 177 від 31 серпня 1995 р. перше підприємство реорганізоване на Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго”.

21 грудня 2009 р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду, якою указаний договір викладено у новій редакції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2010 р. у справі № 42/289 укладено додаток № 2 “Порядок розрахунків” до вищевказаного договору між сторонами в редакції згідно листа № 048-61-8388 від 12 липня 2010 р., окрім абз. 1 п. 1, який викладено в наступній редакції: “Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається календарний місяць”.

Порядок обліку електричної енергії та розрахунків за неї врегульований розділом 7 договору та додатком № 2 до цього договору. Зокрема, передбачено, що споживач (відповідач) здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи звітами відповідача про використану ним електричну енергію за грудень 2010-лютий 2011 років, рахунками позивача на оплату електричної енергії стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії вартістю 7009222,08 грн., нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 200921,21 грн., а всього за договором –7309143,29 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, а також перевіривши розрахунки заборгованості, рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими достатньою кількістю належних доказів, а тому в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням уточнень суду першої інстанції про періоди нарахування.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пункті 2.2. Додатку 2 до договору від 10.01.91 р. № 97 міститься положення, відповідно до якого, оплата рахунків за активну електроенергію та інших платежів згідно умов договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи рахунки на оплату за отриману електроенергію, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення граничної дати, з якої виникає заборгованість. Так, позивачем при нарахуванні штрафних санкцій на наявну заборгованість не вірно враховано операційний час роботи установ банків та наявності святкових і вихідних днів.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що порядок розрахунків по договору за оскаржуваний період не був укладений. Однак, як вбачається з матеріалів справи додаток № 2 до договору «Порядок розрахунків» із протоколом розбіжностей до нього був підписаний обома сторонами 30 липня 2010 року.

Також, відповідач зазначає, що вказані рахунки йому не надсилалися, тому відповідно до умов договору обов’язку по їх оплаті не виникло. Проте підтвердити таке твердження відповідач не зміг, доказів суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10 травня 2011 року у справі № 42/125 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 10 травня 2011 року по справі № 42/125 – відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10 травня 2011 року у справі № 42/125 – залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 42/125 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Тарасенко К.В.

Судді                                                                                          Жук Г.А.

                                                                                          Яковлев М.Л.