Постанова № 16860006, 29.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 05/5118

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Нєсвєтову Н.М.

суддів: Кондес Л.О.

Корсакової Г.В.

при секретарі: Зайцевій А.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

відповідача-1: ОСОБА_2. за довіреністю;

відповідача-2: ОСОБА_3. за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2011 року

у справі №05/5118 (суддя - Швидкий В.А.)

за позовом «Харківський економіко-правовий університет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до 1. Виконавчого комітету Смілянської міської ради

2. Міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради

про розірвання договору оренди та стягнення 950678, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.02.2011р у справі №05/5118 позов «Харківський економіко-правовий університет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково. Розірвано договір оренди № 27 від 08.01.2003 № 27 із змінами та доповненнями від 12.05.2005р., стягнуто солідарно з Смілянської міської ради та міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради на користь «Харківський економіко-правовий університет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 950 678,40 грн., 14 981,76 грн. витрат, повязаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, 9 591,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2011р. у справі №05/5118 скасувати та прийняти нове, яким в позові до Виконавчого комітету Смілянської міської ради відмовити повністю, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не надано належної оцінки, тому факту, що між відповідачем -1 та позивачем відсутні договірні відносини, а згідно ч. 1 ст. 8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є субєктами господарювання.

Так, апелянт стверджує, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Судом, також, не надано належної оцінки, що умовами договору оренди не передбачено солідарне відшкодування збитків.

Також, посилання позивача на ст. 1166 ЦК України, якою передбачено загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду є безпідставним, оскільки відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування, посадовою або службовою особою органу місцевого самоврядування регулюється ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Крім того, позивачем не доведено, якими спільними діями або бездіяльністю відповідача-1 завдано збитків позивачу.

Ухвалою від 01.06.2011р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.06.2011р.

Ухвалою від 22.06.2011р. розгляд справи відкладено на 29.06.2011р., в звязку з неявкою відповідача-2.

В судове засідання представники сторін зявилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

«Харківський економіко-правовий університет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю подав позов до Виконавчого комітету Смілянської міської ради та до Міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради про розірвання договору оренди від 08.01.2003 №27 та стягнення 462 764,12 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно 1004 383,95 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2009р. призначена будівельно-технічна експертиза з метою встановлення обсягу виконаних позивачем ремонтних робіт та визначення їх вартості.

Враховуючи результати проведення експертизи, позивач зменшив позовні вимоги в частині відшкодування збитків та просив суд стягнути їх в сумі 950 678,40грн., в решті вимог позов залишив без змін.

Відповідачі позов не визнали, свої заперечення виклали у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2002 Виконавчим комітетом Смілянської міської ради прийнято рішення №933 про передачу будівлі міжшкільного навчально-виробничого комбінату навчально-науковому комплексу «Харківському економіко-правовому університету» Національного університету внутрішніх справ.

08.01.2003 між Відділом освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради (орендодавець) та «Харківським економіко-правовим університетом» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено договір оренди №27 (далі Договір).

Відповідно до п 1. Договору (в редакції від 12.05.2005р.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування будівлю міжшкільного навчально - виробничого комбінату, що знаходиться на балансі міського відділу освіти за адресою: м. Сміла, вул. Свердлова, 107, для розміщення Смілянського навчально консультативного пункту (закладу освіти).

Згідно п.п. 4.1 термін оренди складає десять років: з 01.12.2002 року до 01.12.2012 року.

Орендна плата визначається згідно з «Методикою розрахунку орендної плати…», затвердженої рішенням міськвиконкому від 17.06.2003р. №455, від 29.10.2003р. №848 та змін і доповнень до неї. Базовий розмір орендної плати з 01.06.2005р. за майно, що орендується, з урахуванням ПДВ, в цілому складає 538, 20 грн. (пятсот тридцять вісім грн.. 20 коп.) на місяць, яку Орендар сплачує на рахунок Орендодавця у повному розмірі. (п.п. 5.1 Договору)

18.01.2006р. Виконавчий комітет Смілянської міської ради прийняв рішення №30 «Про скасування рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 12.12.2002 №933» і зобовязав Відділ освіти міськвиконкому розірвати в односторонньому порядку договір оренди №27 із змінами та доповненнями від 12.05.2005р.

24.01.2006р. Виконавчий комітетом Смілянської міської ради прийняв рішення №38 «Про оренду будівлі по вул. Свердлова, 107», яким вирішив передати вказану будівлю Харківському національному університету внутрішніх справ для навчання його студентів.

30.01.2006р. комісією, створеною Відділом освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради, без участі «Харківський економіко правовий університет» товариства з обмеженою відповідальністю був складений Акт про прийняття з оренди цього товариства будівлі міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. Свердлова, 107, м. Сміла.

Також, 30.01.2006р. будівля міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. Свердлова, 107, м. Сміла була передана в оренду Харківському національному університету внутрішніх справ, про що було складено акт від 30.01.2006р.

28.01.2006р. Міський відділ освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради і Національний університет внутрішніх справ уклали договір оренди будівлі міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. Свердлова, 107, м. Сміла, згідно якого строк оренди складає одинадцять місяців з моменту його підписання.

Постановою господарського суду Черкаської області від 03.05.2006р. у справі №07/806а, яка набрала законної сили 05.09.2006р., рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 18.01.2006 № 30 «Про скасування рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 12.12.2002р. № 933» визнано нечинним.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.10.2007р. у справі №09/2779, яке набрало законної сили 27.12.2007р., визнано право оренди на будівлю міжшкільного навчально виробничого комбінату, розташовану по вул. Свердлова, 107, м. Сміла, за «Харківський економіко правовий університет» товариства з обмеженою відповідальністю на умовах договору оренди від 08.01.2003р. №27 у редакції від 12.05.2005р., а також визнано недійсним укладений Відділом освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради і Харківським національним університетом внутрішніх справ договір оренди від 26.12.2006 та вирішено повернути «Харківський економіко правовий університет» товариства з обмеженою відповідальністю будівлю міжшкільного навчально виробничого комбінату, розташовану по вул. Свердлова, 107, м. Сміла, із незаконного володіння Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України.

Станом на день прийняття господарським судом оскаржуваного рішення будівля міжшкільного навчально виробничого комбінату, розташована по вул. Свердлова, 107, м. Сміла, «Харківський економіко правовий університет» товариства з обмеженою відповідальністю повернута не була.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги позивача про розірвання договору оренди від 08.01.2003 №27, з підстав викладених судовою колегією нижче.

Позивач стверджує, що відповідачем-2 впродовж тривалого строку порушувались і продовжують порушуватись його права як орендаря спірної будівлі.

Зокрема, позивач зазначає, що починаючи з 30.01.2006р. він позбавлений через незалежні від нього обставини можливості користуватися будівлею міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. Свердлова, 107 у м. Сміла, що є невиконанням орендодавцем своїх зобовязань за Договором та підставою для його дострокового розірвання.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обовязки.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ГК України (ч. 3 ст. 291 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Створення орендарю умов, що позбавляють його використовувати орендоване майно, є підставою для розірвання договору оренди.

Згідно п. 6.1.2 Договору, на Відділ освіти покладено обовязок «не вчиняти дії, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном (спірна будівля) на умовах цього Договору. Проте, починаючи з 18.01.2006р. позивач не використовує спірне приміщення з підстав, від нього незалежних.

Враховуючи викладене, вимога позивача про розірвання в судовому порядку договору, у звязку з неправомірними діями Міського відділу освіти щодо порушення останнім умов договору оренди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачів збитків у розмірі 950678, 40 грн., то дана вимога підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Позивач стверджує, що отримав в оренду непридатну для використання будівлю, в звязку з чим здійснив ремонтні роботи орендованого приміщення, а саме: заміну покрівлі, встановив огорожу, виготовив тротуар із плитки, замінив опалювальну систему, в приміщеннях провів ремонт стін з гіпсокартону, встановив підвісні стелі, частково замінив дверні блоки, провів заміну електрообладнання, облаштував туалетну кімнату, провів ремонт підлоги в кімнатах.

Також, позивач зазначає, що вартість виконаних робіт становить 950 678,40 грн. та підлягає стягненню з відповідачів.

На даний час спірна будівля використовується Відділом освіти на свій розсуд. Отже, позивачу завдано майнову шкоду у сумі, що становить вартість проведених робіт з капітального ремонту спірної будівлі.

Згідно ч. 3 ст. 216 ГК України, господарсько - правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Частиною 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог чинного законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розрахувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобовязання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а уразі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.(ч. 3 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобовязаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна визначеної в установленому законом порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Відповідачі не заперечують проти того, що позивачем здійснювалися ремонтні роботи.

Також, згідно Акту прийому з оренди комунального майна - будівлі міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. Свердлова, 107 у м. Сміла від 30.01.2006, комісією, створеною відповідно до наказу Міського відділу освіти від 30.01.2006 № 19 «Про прийом обєкта з оренди», при обстеженні технічного стану спірного приміщення виявлені зміни внутрішнього та зовнішнього стану будівлі, здійснені позивачем, а саме: замінено покрівлю, установлена огорожа біля будівлі, виготовлено тротуар з плитки, замінено опалювальну систему, в приміщеннях проведений ремонт стін з гіпсокартону, установлені підвісні стелі, частково замінено дверні блоки, проведено заміну електрообладнання, створено туалетну кімнату, виконано ремонт підлоги з бетону у кімнатах на 70 %.

Згідно з висновком №562/53-БТ судової будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням вартості будівельних матеріалів та розміру заробітної плати, рекомендованих Держбудом України, необхідних для визначення вартості виконаних робіт, станом на 2005 рік, становить 950 678,40 грн.

Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір понесених позивачем збитків в сумі 950 678,40 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову по відношенню до відповідача-1, з огляду на таке.

Спірний договір оренди було укладено між позивачем та відповідачем-2, а отже між позивачем та відповідачем-1 відсутні договірні відносини.

Відповідач-1 є органом місцевого самоврядування, а у відповідності до ч. 1 ст. 8 ГПК України держава, органи влади та органи місцевого самоврядування не є субєктами господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній основі і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно правого акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення обєктів інтелектуальної власності та інших дій субєктів, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Також, позивач не обґрунтував, а суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача-1.

Так, згідно ст. 227 ГК України встановлено, що у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобовязаний відшкодувати збитки субєкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 196 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

Отже, позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів (в розумінні ст. 32 ГПК України) того, які господарські зобовязання існують між позивачем і відповідачем-1 в розумінні ст. 174 ГК України.

Крім того, посилання суду в рішенні на ст. 1166 ЦК України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду є безпідставним, оскільки відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування регулюються ст. ст. 1173,1174 ЦК України.

Зокрема, необґрунтованим є посилання суду на ст. 1190 ЦК України, якою передбачено, що особи несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких була завдана шкода, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ч. 2 ст. 1190 ЦК України за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Проте, судом не було визначено, а позивачем не доведено, якими саме спільними діями або бездіяльністю відповідача-1 завдано збитків позивачу.

Таким чином, розглядаючи даний спір, суд першої інстанції повинен був виходити з орендних відносин між позивачем та відповідачем-2, однак суд не надав правильної правової оцінки правовідносинам, які виникли між сторонами, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та прийняття необґрунтованого рішення.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що як вбачається з резолютивної частини рішення позов задоволено частково.

Разом з тим, в мотивувальній частині рішення суд не навів обґрунтування задоволення позову частково, а тому неможливо зробити висновок в якій саме частині позов задоволено частково

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані у справі докази, всебічно, повно та обєктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, колегія дійшла висновку, що сума збитків понесених позивачем підлягає стягненню з відповідача-2 - Міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради. Відносно відповідача-1 в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обовязок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що відповідачем-1 були порушені його права.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2011р. у справі №05/5118 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові до відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2011р у справі №05/5118 скасувати частково.

В позові до Виконавчого комітету Смілянської міської ради відмовити.

В решті частини рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 27 від 08.01.2003 № 27 із мінами і доповненнями від 12.05.2005.

Стягнути з Міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради (м. Сміла Черкаської області, вул. Перемоги, 18, код 02147181) на користь «Харківський економіко-правовий університет» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, пр. Гагаріна, 187, код 24332652) 950 678,40 грн. збитків, 14 981,76 грн. витрат, повязаних з проведенням судової будівельно - технічної експертизи, 9 591,78 грн. держмита за подання позову 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до Виконавчого комітету Смілянської міської ради відмовити.

Стягнути з Міського відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради (м. Сміла Черкаської області, вул. Перемоги, 18, код 02147181) на користь Виконавчого комітету Смілянської міської ради (м. Сміла Черкаської області, вул. Леніна, 37, код 04061553) 4838,40грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському Черкаської області.»

3.Матеріали справи №05/5118 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяНєсвєтова Н.М.

СуддіКондес Л.О.

Корсакова Г.В.