Постанова № 16859992, 05.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 року Справа № 5005/2737/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

представник позивача: Мацегорін А.О.;

представник відповідача: Пруднікова Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 р. у справі № 5005/2737/2011

за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 053 0747 грн. 08 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” (далі –відповідач), в якій просить просить стягнути з відповідача 24 053 074 грн. 08 коп., що складає 15 784 902 грн. 40 коп. –заборгованості за поставлений відповідно до умов договору від 23.09.2009р. №06/09-1448ТЕ-4 природний газ, 1 814 764 грн. 77 коп. –пені, 4 667 572 грн. 59 коп. –суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 1 785 834 грн. 32 коп. –3% річних.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження у справі в сумі 922 399 грн. 07 коп. – заборгованості. Стягнуто з міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 14 862 503 грн. 33 коп. –заборгованості, 181 476 грн. 48 коп. - пені, 4 667 572 грн. 59 коп. –інфляційних нарахувань, 1 785 834 грн. 32 коп. - річних, 25 500 грн. 00 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати в частині стягнення пені, інфляційних та річних, та відмовити в цій частині позову, решту рішення залишити без змін. Посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач з доводами відповідача в апеляційній скарзі не згоден, вважає її необгрунтованою, а тому просить рішення суду залишити без змін.

05.07.2011 р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 23.09.2009р. між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальником) та міським комунальним підприємством “Дніпропетровські міські теплові мережі” (покупцем) було укладено договір №06/09-1448ТЕ-4 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору за вказаним Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК „Нафтогаз України” та постачальником; газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання; використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору (пункт 1.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.04.2010р. №3 до Договору);

Договором передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 124 800 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис. куб.м) у жовтні – 24 200 тис.куб.м, у листопаді –44 100 тис.куб.м, у грудні –56 500 тис.куб.м (пункт 2.1 Договору).

Також, додатковою угодою від 21.12.2009р. №1 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 пункт 2.1 Договору доповнено підпунктом 2.1.1, в якому сторони погодили, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 177 000 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м) у січні –59 000 тис.куб.м, у лютому –52 000 тис.куб.м, у березні – 47 000 тис.куб.м, у квітні –19 000 тис.куб.м.

Крім того, додатковою угодою від 09.04.2010р. №2 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 пункт 2.1 Договору доповнено підпунктом 2.1.2, в якому сторони погодили, що постачальник передає покупцю в період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року газ в обсязі до 27 800 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м) у травні –6 440 тис.куб.м, у червні - 5 120 тис.куб.м, у липні –4 160 тис.куб.м, у серпні –5 280 тис.куб.м, у вересні –6 800 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 4.1 Договору постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця (надалі –пункти приймання-передачі).

Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере не себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням пункту 3.5.1 цього Договору.

В пункті 4.4 Договору сторони погодили, що обсяг газу, визначений згідно з пунктом 4.3 цього Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі; акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Пунктом 5.1 Договору, ціна за 1 000 куб.м природного газу встановлена в сумі 593, 448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122 грн. 00 коп., крім того ПДВ –20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –727,32 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –872,78 грн.

Також, відповідно до додаткової угоди від 30.04.2010р. №3 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 з 01 травня 2010 року ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 565,997 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами становить 150 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –727,32 грн., крім того ПДВ –20% всього з ПДВ –872,78 грн.

Крім того, додатковою угодою від 06.08.2010р. №4 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 сторони змінили з 01 серпня 2010 року ціну за 1 000 куб.м природного газу, яка становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами становить 234 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –1 309 грн. 20 коп.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу газ у загальному обсязі 178 576,411 тис. м куб. на суму 155 859 934 грн. 38 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р. на суму 2 167 179 грн. 41 коп., 30.11.2009р. на суму 19 730 268 грн. 56 коп., від 31.12.2009р. на суму 33 831 535 грн. 04 коп., від 31.01.2010р. на суму 42 846 649 грн. 30 коп., від 28.02.2010р. на суму 29 258 181 грн. 80 коп., від 31.03.2010р. на суму 25 924 294 грн. 43 коп., від 30.04.2010р. на суму 1 722 614 грн. 65 коп., від 31.05.2010р. на суму 373 446 грн. 82 коп., від 30.06.2010р на суму 33 грн. 17 коп., від 31.07.2010р. на суму 1 831 грн. 10 коп., від 31.08.2010р. на суму 1 953 грн. 32 коп. та від 30.09.2010р. на суму 1 946 грн. 78 коп.(т.1, а.с.40-51).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, за природний газ, поставлений у жовтні 2009 року, позивач повинен був остаточно розрахуватися до 10 листопада 2009р., у листопаді 2009р. –до 10 грудня 2009р., у грудні 2009р. –до 10 січня 2010р., у січні 2010р. –до 10 лютого 2010р., у лютому 2010р. –до 10 березня 2010р., у березні 2010р. –до 10 квітня 2010р., у квітні 2010р. –до 10 травня 2010р., у червні 2010р. –до 10 липня 2010р., у липні 2010р. –до 10 серпня 2010р., у серпні 2010р. –до 10 вересня 2010р., у вересні 2010р. –до 10 жовтня 2010р.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач за поставлений газ розрахувався частково. Також, здійснений частковий розрахунок у сумі 922 399 грн. 07 коп. після звернення з позовом до суду, тому провадження у цій сумі обгрунтовано припинено судом на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На момент винесення рішення по справі, заборгованість відповідача перед позивачем склала 14 862 503 грн. 33 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму основної заборгованості і в цій частині рішення суду обґрунтоване та законне.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання (частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), тому суд правомірно скористався своїм правом та зменшив розмір пені до 10% від суми, належної до стягнення, у зв’язку з чим пеня за період з 18.08.2010р. по 18.02.2011р. визначена в сумі 181 476 грн. 48 коп., а у стягненні решти пені відмовлено.

Зважаючи на зміст статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, інфляційні втрати становлять 4 667 572 грн. 59 коп. (листопад 2009р. - січень 2011р.), а річні – 1 785 834 грн. 32 коп. (з 11.11.2009р. по 18.02.2011р.).

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач дійсно зазнав будь-яких інфляційних втрат, але це посилання є помилковим, так як інфляційні втрати витікають із закону і ступінь знецінення грошових коштів та зниженням їх купівельної спроможності офіційно визначається Національним Банком України.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду першої інстанції, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 р. у справі № 5005/2737/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддя І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнєцова

І.А. Сизько

Повний текст постанови складено 07.07.2011 р.