Постанова № 16859991, 04.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року Справа № 5013/299/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л. , Орєшкіна Е.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №536 від 21.03.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №16 від 06.05.11;

від відповідача: ОСОБА_3. представник, довіреність №10/01 від 21.03.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун Інвестмен", м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2011р. у справі № 5013/299/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун Інвестмен" , м.Кривий Ріг

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" , м.Кіровоград

про стягнення 530 432,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження секретаря судової палати змінено склад колегії суддів: головуючий (доповідач) суддя Антонік С.Г., судді Кузнєцова І.Л.., Орєшкіна Е.В. Ухвалою суду від 01.07.2011р. даною колегією суддів апеляційна скарга ТОВ "Сільверстоун Інвестмен" прийнята до провадження.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2011р. року (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохолод-Логістика та склад»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун Інвестмен" 6 020,75 інфляційних втрат; 17 984,31грн. 20% річних; 7717,44 грн. пені; 317,22 грн. державного мита; 14,11 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

У решті позову відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване належним виконанням позивачем умов договору безвідсоткової позики №55-Д від 01.12.2009р. та порушення умов зазначеного договору відповідачем, а саме несвоєчасне повернення коштів , наданих позивачем за зазначеним договором.

Що стосується відмови в решті позову, то суд виходив із приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить змінити рішення господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі вказує, що висновок суду про неправильне застосування сторонами договірної санкції у відсотках більших ніж подвійна облікова ставка від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання у договорі є помилковим і суперечить вимогам законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи наведені в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

01.12.09р. між сторонами у справі укладено договір безвідсоткової позики №55-Д, за умовами якого Позикодавець (позивач) передає у власність Позичальнику (відповідач) грошові кошти в розмірі 300000 грон., а Позичальник зобовязується повернути їх Позикодавцю не пізніше 31.01.2010р.( п.п.1.1., 2.1., 4.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу 300000,00грн. шляхом безготівкового переказу, що підтверджується копією банківської виписки.

Відповідач в порушення умов договору позику повернув , але несвоєчасно, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою .

Позивач просив стягнути з відповідача за період з 01.02.10р. по 21.06.10р. втрати від інфляції у сумі 6020, 75грн.; 20% річних за користування грошовими коштами у сумі 17984, 31 грн.; штраф за порушення договірних зобовязань у сумі 506427, 20 коп.

Згідно з пунктом 6.1 договору, за прострочення повернення суми позики позичальник сплачує позикодавцю штраф з розрахунку 2 (два) проценти від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При простроченні повернення позики ( її частини) Позичальник додатково до штрафу, сплачує проценти в розмір 20% річних, виходячи з неповерненої суми позики, збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення. ( п.6.2 Договору).

Суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст..549 ЦК України, обґрунтовано дійшов висновку, що правова природа, визначеної сторонами у договорі штрафної санкції, є пеня. Вимога позивача про стягнення штрафної санкції є правомірною, період визначений правильно але розмір завищений.

При цьому місцевий господарський застосував вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", статті 1, 3 якого передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Сума пені, з урахуванням вимог Закону складає 15434,88 грн.

Керуючись ст..233 ГК України, судом першої інстанції зменшено розмір штрафної санкції до 7717, 44грн. Оскільки зменшення штрафної санкції є правом суду, суд обґрунтував підстави для зменшення, то колегія суддів погоджується з даним рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат складає 6020,75 грн., а 20% річних, оскільки сторони встановили розмір договором, складає 17984,31 грн. і правильно стягнуті судом з відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з господарським судом щодо часткового задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі вищенаведеного. Рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун Інвестмен", м.Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.04.2011р. у справі № 5013/299/11 без змін.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ І.Л. Кузнецова

___ Е.В. Орєшкіна

З оригіналом згідно

Пом судді Яцура О.В.