Рішення № 16858737, 04.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2011Справа №5002-30/2410-2011 За позовом Дочірнього підприємства «ЮБК Девелопмент Груп», м. Ялта, вул. Ленінградська, 15 (ЄДРПОУ 32893588).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 227 (ЄДРПОУ 22276470).

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» (м. Київ, бул. Л.Українки, 26) в особі Сімферопольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк», м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2\79 (ЄДРПОУ 33104014).

Про визнання договору укладеним на умовах поданого позивачем проекту та спонукання до виконання певних дій.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Від третьої особи - не зявився.

Суть спору: позивач Дочірнє підприємство «ЮБК Девелопмент Груп», м. Ялта (ЄДРПОУ 32893588) звернувся до господарського суду АР Крим до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 22276470), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» в особі Сімферопольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 33104014) з позовом про визнання договору про внесення змін до Іпотечного договору № 14\Zkiп-07, посвідченого 13.04.2007р. приватним нотаріусом СМНО АРК ОСОБА_1, реєстровий № 4135, укладеним на умовах поданого Дочірнім підприємством «ЮБК Девелопмент Груп» проекту цього договору, зобовязати приватного нотаріуса СМНО АРК ОСОБА_1 внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. Крім того, позивач просить сягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з виконанням своїх обовязків за договором поруки позивач став правонаступником ТОВ «Укрпромбанк» у кредитному та іпотечному договорах, внаслідок переходу прав та обовязків від ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора за кредитним договором та іпотекодержателя за іпотечним договором. Позивач вважає, що у звязку із зміною кредитора в іпотечний договір повинні бути внесені відповідні зміни, які також підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Оскільки неодноразові звернення Дочірнього підприємства «ЮБК Девелопмент Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» з пропозицією укласти договір про внесення змін до іпотечного договору в частині зміни іпотекодержателя на позивача, залишилось без відповіді, позивач просить визнати договір про внесення змін до іпотечного договору №14/Zкіп-07, посвідчений 13.04.2007р. приватним нотаріусом СМНО АРК, ОСОБА_1, реєстровий №4135, укладеним на умовах поданого Дочірнім підприємством «ЮБК Девелопмент Груп» проекту цього договору. Також позивач просить зобовязати приватного нотаріуса СМНО АРК, ОСОБА_1 внести відповідні зміни до державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не зявився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 08.06.2011р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.06.2011р. скеровані відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу, що зазначена у позовній заяві, в якій вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» має місцезнаходження: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 227. За вказаною адресою були скеровані ухвали суду рекомендованою кореспонденцією, які, згідно з позначкою поштового відділення, отримані уповноваженим представником відповідача Данелин, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 61).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.06.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в порядку ст. 27 ГПК України було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк».

Представник третьої особи жодного разу в судове засідання не зявився, письмових пояснень представлено не було.

Представник позивача жодного разу в судове засідання не зявився. До дня судових засідань від нього на адресу суду двічі надходили телеграми, в яких Дочірнє підприємство «ЮБК Девелопмент Груп» просить відкласти розгляд справи у звязку із хворобою представника Галадій О.М.

Суд звертає увагу на те, що статтею 22 ГПК України передбачений обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Участь в судовому засіданні представників на підставі ст. 22 ГПК України це право сторони. Представник позивача та відповідача своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися.

При цьому слід зазначити, що суд викликає в судове засідання не конкретного представника позивача, а будь-якого повноважного представника підприємств.

Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак суд вважає можливим розгляд справи по документам які є в справі на підставі ст. 75 ГПК України, а тому клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

У позовній заяві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору позивач зазначив приватного нотаріуса Сімферопольського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, м. Сімферополь та Підрозділ примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, м. Сімферополь, проте відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ГПК України не було зазначено на яких підставах належить залучити третіх осіб до участі у справі і на чиєму боці.

Стаття 27 ГПК України передбачає, що третіх осіб може бути залучено також з ініціативи господарського суду, однак суд не убачає підстав для залучення до участі у справі третіх осіб через недоведеність, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обовязки.

Дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в:

13 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (позичальник) був укладений кредитний договір №14/К-07 (а.с. 28-30).

За умовами кредитного договору позичальник був зобовязаний до 12.04.2011р. включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором повернути ТОВ «Український Промисловий Банк» кредит у розмірі 2350000,00грн., сплатити проценти за користування у розмірі 19,5% річних, або у розмірі 2,0% річних у разі, якщо банк скористався правом підвищення процентної ставки згідно з п. 8.4 кредитного договору, комісії та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Розділом 3 договору сторони встановили умови забезпечення виконання позичальником зобовязань за договором. Так, зокрема п. 3.1 договору передбачено, що виконання позичальником зобовязань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується наступною іпотекою нежитлових будівель загальною площею1442,0м2, що складається з автосалону площею 1129,5м2 (літ. М), майстерні площею 292,5м2 (И), майстерні (Е), складу (Ж), вбиральні (К), навісу (Л), магазину (З), майстерні (Д) та споруд, знаходяться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 227 та належать на праві власності ТОВ «Фірма «Вінціта» (ЄДРПОУ 22276470).

13 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №14/Zкіп-07 (а.с. 35-37).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №14/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від «13» квітня 2007 року (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між іпотекодержателем і іпотекодавцем.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом іпотеки є нежитлові будівлі загальною площею 1422,0м2, що розташовані за адресою: Автономно Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 227 (предмет іпотеки), що згідно Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, виданий Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 15.01.2007р. за реєстраційним номером 13220972 складається з: літера «М» за планом земельної ділянки автосалон камяний, загальною площею 1129,5м2; літера «И» за планом земельної ділянки майстерня камяна, загальною площею 292,5м2; літера «Е» за планом земельної ділянки майстерня камяна; літера «Ж» за планом земельної ділянки склад камяний; літера «К» за планом земельної ділянки вбиральня камяна; літера «Л» за планом земельної ділянки навіс з камяних стовпів; літера «З» за планом земельної ділянки магазин камяний; літера «Д» за планом земельної ділянки майстерня камяна; споруди.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серія САА №174185) від 11.04.2005р., наданого на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради за №518 від 25.03.2005р. та рішення господарського суду АР Крим від 23.08.2005р. , справа №2-1/8186-2005.

15 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» (кредитор) та Дочірнім підприємством «ЮБК Девелопмент Груп» (поручитель) був укладений договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом СМНО АРК, ОСОБА_2, за реєстровим №134 (а.с. 24-27).

Пунктом 1 договору регламентовано, що поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (боржник), зобовязань за кредитним договором №14/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.04.2007р. з додатками №1 та №2 від 13.04.2007р. до кредитного договору №14/К-07 на відкриття кредитної лінії від 13.04.2007р., договором про внесення змін та доповнень №14/1 від 05.02.2008р. до кредитного договору №14/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.04.2007р., договором про внесення змін та доповнень №14/2 від 17.07.2008р. до кредитного договору №14/К-07 на відкриття кредитної лінії від 13.04.2007р.(Кредитний договір із змінами та доповненнями), укладений між кредитором і боржником, за умовами якого останній зобовязаний кредитору по 12 квітня 2011 року включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 2350000,00грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 19,5% процентів річних або у розмірі 2,0% процента річних у разі, якщо кредитор скористався правом підвищення процентної ставки згідно п. 8.4 кредитного договору, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (Основне зобовязання).

Згідно п. 4 договору поруки поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

У випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобовязань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобовязаний сплатити заборгованість. Поручитель зобовязаний негайно письмово попередити боржника про таку вимогу (п. 5 договору поруки).

Відповідно до п. 6 договору поруки поручитель зобовязаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у вимозі реквізитами протягом 5 робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги.

16 лютого 2010 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» на адресу позивача надійшов лист вимога про дострокове повне виконання зобовязань а вих. №208, про сплату боргу в сумі 251573,68грн., який виник згідно кредитного договору (а.с. 44).

У виконання умов договору поруки позивач здійснив оплату суми боргу в розмірі 251573,68грн., про що свідчить платіжне доручення №44 від 17.02.2010р. (а.с. 43) та банківська виписка (а.с. 42).

У звязку з виконанням своїх обовязків за договором поруки, позивач став правонаступником ТОВ «Укрпромбанк» у кредитному та іпотечному договорах, внаслідок переходу права та обовязків від ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора за кредитним договором та іпотекодержателя за іпотечним договором.

Оскільки позивач вважає себе правонаступником, 15.11.2010 та 26.05.2011 р. на адресу відповідача були скеровані пропозиції про укладення договору про внесення змін до іпотечного договору № 14/Zкіп - 07 від 13 квітня 2007 р.

На даний час договір про внесення змін не укладений, а тому позивач звернувся з позовом до суду про визнання договору укладеним на умовах поданого позивачем проекту цього договору.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступного.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України визначає коло спорів, які підвідомчі господарським судам.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 16 Цивільного кодексу Украйни та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

За загальним правилом цивільного законодавства під захистом права розуміється державно примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною.

Таким чином, завданням господарського суду є захист порушених або оспорюваних законом інтересів підприємства, тобто за результатом розгляду господарської справи суд повинен поновити порушене чи оспорюване право і охоронювані законом інтереси позивача.

Однак, позивач у своєму позові просить суд визнати договір укладеним, що по своїй суті є встановленням юридичного факту. Такий спосіб захисту цивільного права господарським процесуальним кодексом не передбачений.

По суті вимоги позивача про визнання договору укладеним носять декларативний характер і не можуть бути виконані шляхом державно-примусової діяльності.

Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2007 року у справі № 2-7/6443-2007.

Пунктом 3 листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" передбачено, що дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

З приведених підстав, суд вважає що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично позивач просить встановити факт, що є укладеним договір про внесення змін до іпотечного договору № 14/Zкіп - 07 від 13 квітня 2007 р. за яким до позивача переходить право вимоги до відповідача, однак стаття 556 ЦК України та пункт п. 8 договору поруки не містять посилання на обовязкове укладення договору про перехід до поручителя прав кредитора, оскільки таке право може перейти до позивача не в силу укладеного договору про внесення змін до іпотечного договору, а на підставі закону та договору поруки. Укладення угоди з цієї підстави закон не вимагає.

До того ж, на підставі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

На підставі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З викладених обставин, суд вважає що заявлені вимоги є безпідставними.

Як слідує з прохальній частини позову, позивач просить зобовязати приватного нотаріуса СМНО АРК ОСОБА_1 внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Однак позивач не визначив в статусі відповідача приватного нотаріуса.

До того ж, що стосується розгляду господарським судом справ за позовами про зобовязання приватного нотаріуса СМНО АРК ОСОБА_1 виконати певні дії, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про нотаріат», а саме ст. 50, передбачено, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги щодо зобовязання приватного нотаріуса вчинити певні дії відносяться до юрисдикції загальних судів і розглядаються за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, в частині вимог про зобовязання приватного нотаріуса СМНО АРК ОСОБА_1 внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна провадження у справі підлягає припиненню по п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04 липня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 07 липня 2011р.

Керуючись ст. 44, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.В частині вимог про зобовязання приватного нотаріуса СМНО АРК ОСОБА_1 внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна провадження у справі припинити по п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.