Ухвала суду № 16849663, 31.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року м. КиївК-23252/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Островича С.Е.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Господарського суду м. Києва від 13 червня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року

у справі № 25/171-А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 13 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року, позов Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»(далі позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) задоволено. Визнано неправомірними дії СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо зміни призначення платежу, сплаченого ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» меморіальним ордером № 10457455 від 16 лютого 2007 року. Зобовязано СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків вчинити дії по зарахуванню коштів у розмірі 435 253, 00 грн., сплачених ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україназгідно меморіального ордеру №10457455 від 16 лютого 2007 року як платіж з податку на прибуток за ІV квартал 2006 року. Стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» 3, 40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду м. Києва від 13 червня 2007 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 328/43-10/22906155 від 21 березня 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.4 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у звязку з порушенням граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 127 698, 30 грн.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі акту перевірки № 537/2310/22906155 від 21 серпня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732310/0 від 06 вересня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 210 070, 77 грн. (128521,86 грн. основний платіж, 81548,91 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києва без розгляду.

Також, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732310/1 від 24 листопада 2006 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2007 року податкові повідомлення-рішення № 0000732310/0 від 06 вересня 2006 року та № 0000732310/1 від 24 листопада 2006 року визнано недійсними (нечинними).

Згідно меморіального ордеру № 10457455 від 16 лютого 2007 року позивачем перераховано кошти в розмірі 435 253, 00 грн. з призначенням платежу - податок на прибуток за IV квартал 2006 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення

Згідно з пунктом 2 Тимчасового порядку відображення в обліку сум податкових зобовязань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження, затвердженого заступником Голови Державної податкової адміністрації України від 25 березня 2003 року (далі - Тимчасовий порядок) у разі якщо ухвала суду надійшла після настання граничного терміну сплати податкового зобов'язання, такі зобовязання мають бути виключені з обліку в день отримання ухвали суду тією ж датою.

Документом, на підставі якого здійснюється виключення сум податкових зобов'язань з обліку, є ухвала суду про порушення провадження у справі з візою керівника (заступника керівника) податкового органу «до обліку».

Відповідно до пункту 3 Тимчасового порядку щодо сум податкових зобов'язань, виключених із обліку відповідно до вимог пунктів 1 та 2 Тимчасового порядку, виконуються такі дії. Суми податкових зобов'язань, виключені з обліку відповідно до вимог пунктів 1 та 2Тимчасового порядку, вважаються неузгодженими та контролюються структурними підрозділами органів державної податкової служби, що здійснили їх розрахунок, до прийняття судом відповідного рішення та набрання ним законної сили. У разі, якщо згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, сума податкового зобов'язання, розрахованого податковим органом, повністю або частково підтверджується судом, то така сума податкового зобов'язання підлягає нарахуванню в картці особового рахунку датою набрання законної сили рішенням суду. Нарахування здійснюється за допомогою операції «Поновлено у зв'язку із закінченням судового оскарження основного платежу»або «Поновлено у зв'язку із закінченням судового оскарження штрафної (фінансової) санкції».

Документом, на підставі якого здійснюється нарахування сум податкових зобов'язань у картці особового рахунку, є рішення суду з візою керівника (заступника керівника) податкового органу «до обліку».

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвала суду про відкриття провадження у справі 32/15-А від 17 січня 2007 року направлялась на адресу відповідача. Крім того, про оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень № 0000732310/0 від 06 вересня 2006 року та № 0000732310/1 від 24 листопада 2006 року свідчить присутність представників відповідача в судових засіданнях Господарського суду міста Києва.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-III визначено, що податковий борг податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що враховуючи неузгодженість суми податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000732310/1 від 24 листопада 2006 року, вона не може складати податковий борг позивача.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відхилити, а постанову Господарського суду м. Києва від 13 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Острович С.Е.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко