Постанова № 16846009, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/120

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2011 року 11:19 № 2а-5285/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Гасові Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екстрейд"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень № 0000532302/0 від 11.10.2010 року

та № 0000532302/1 від 25.11.2010 року,

за участю представників сторін:

представник позивача Кирилюк П.О.;

представник позивача Чорний Д.Ю.;

представник відповідача Сметанюк І.М.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 квітня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрейд" (далі - позивач, ТОВ "Екстрейд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532302/0 від 11.10.2010 року та ППР № 0000532302/1 від 25.11.2010 року (далі - ППР № 0000532302/0, ППР № № 0000532302/1). Позовні матеріали передані на розгляд судді 11 квітня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5285/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-5285/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що правовий аналіз норм законодавства дав підстави позивачу зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо у нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку. Згідно інформації, розміщеної на сайті Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України), контрагент позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Американський технологічний центр” (далі ТОВ “Американський технологічний центр”, контрагент позивача) в період видачі податкової накладної був зареєстрований платником ПДВ. Первинні документи між позивачем та ТОВ “Американський технологічний центр” були складені та оформлені у відповідності до вимог Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168/97-ВР) та Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV), і містили всі необхідні реквізити. З огляду на вищевказане позивач вважає ППР № 0000532302/0 та ППР № 0000532302/1 такими, що суперечать діючому законодавству України.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у складі податкового кредиту було задекларовано суму податку на додану вартість в розмірі 270000,00 грн., не підтверджену податковими накладними. Тому висновок відповідача щодо донарахування позивачу суми податкового зобовязання за безпідставне віднесення суми податку на додану вартість за квітень 2010 року до складу податкового кредиту у розмірі 270000,00 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вищевказаних норм закону відповідач вважає законними.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 28.09.2010 р. по 30.09.2010 р. посадовою особою ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі п. 1, п. 3, п. 4 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Перевіркою було встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 270000,00 грн.

В результаті проведеної невиїзної документальної перевірки позивача ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено Акт № 613-23-2-31725452 від 04.10.2010 р. (далі - Акт № 613-23-2-31725452) та прийнято ППР № 0000532302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 405000,00 грн.

Позивач подав до ДПІ у Оболонському районі м. Києва первинну скаргу від 18.10.2010 р. (вх. № 20500/10 від 18.10.2010 р.) на ППР № 0000532302/0.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.11.2010 р. № 30543/10/25-008 ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишила без змін ППР № 0000532302/0, а скаргу позивача без задоволення.

25.11.2010 р. на підставі Акта № 613-23-2-31725452 та рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 22.11.2010 р. № 30543/10/25-008 внаслідок порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР відповідачем було прийнято ППР № 0000532302/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 405000,00 грн.

Позивач подав до ДПА у м. Києві повторну скаргу від 29.11.2010 р. № 1 (вх. № 5223/10 від 03.12.2010 р.) на ППР № 0000532302/0.

Рішенням ДПА у м. Києві від 20.12.2010 р. № 7316/10/25-114 було продовжено термін розгляду вищезазначеної скарги до 31.01.2011 р.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 31.01.2011 р. № 801/10/25-114 ДПА у м. Києві залишила без змін ППР № 0000532302/0, а скаргу позивача від 29.11.2010 р. № 1 (вх. № 5223/10 від 03.12.2010 р.) без задоволення.

Позивач подав до ДПА України повторну скаргу за вх. № 2319/6 від 10.02.2011 р. на ППР № 0000532302/0.

Рішенням ДПА України від 18.02.2011 р. № 3356/6/25-0115 (4739/7) було продовжено строк розгляду скарги до 10.04.2011 р.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 25.03.2011 р. № 5877/6/25-0115 ДПА України залишила без змін ППР № 0000532302/0 та рішення, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ “Екстрейд”, виходячи з наступних мотивів.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву ТОВ “Екстрейд” зазначив, що в результаті проведеного аналізу податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів було встановлено розбіжність між звітними даними, задекларованими позивачем, як покупцем товарів (робіт, послуг) та його постачальниками, а саме 270000,00 грн. як податку на додану вартість, нарахованого в квітні 2010 р. постачальником ТОВ “Американський технологічний центр” з обсягу поставки (без ПДВ) в розмірі 1350000,00 грн.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у ст. 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивач отримав від постачальника послуг належно оформлені податкові накладні, які відповідають вимогам вище вказаних норм закону.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суми сплаченого позивачем податку підтверджені наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відтак, суд прийшов до висновку, що порушення норм Закону № 168/97-ВР, наведені в Акті № 613-23-2-31725452, відсутні.

Крім цього, наявні в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу № 2403/10-1 від 24.03.2010 р. та специфікації № 1, яка є додатком № 1 до даного договору; договору № 30-10-1 від 30.03.2010 р. та специфікації № 1 до даного договору; видаткової накладної № РН-0000005 від 01.04.2010 р.; видаткової накладної № 1 від 23.04.2010 р.; платіжного доручення № 737 від 23.04.2010 р.; журналу реєстрації довіреностей; довіреності № 2 від 23.04.2010 р.; довіреності № 410 від 23.04.2010 р.; виписок банку з 22.04.2010 р. по 22.04.2010 р., з 23.04.2010 р. по 23.04.2010 р., з 06.05.2010 р. по 06.05.2010 р. свідчать про товарність здійснених між позивачем та ТОВ “Американський технологічний центр” операцій, що не було спростовано податковим органом та про наступну реалізацію позивачем придбаного у ТОВ “Американський технологічний центр” товару.

Посилання відповідача на факт неподання ТОВ “Американський технологічний центр” до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та факт відсутності чи неможливості встановлення місцезнаходження контрагента позивача суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ “Американський технологічний центр” було надіслано на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р., яку відповідач отримав 14.06.2010 р.

Наявна в матеріалах справи копія рішення про результати розгляду повторної скарги щодо невизнання звітності з податку на додану вартість ТОВ “Американський технологічний центр” за квітень 2010 року від 10.05.2011 р. № 4807/10/25-114 свідчить про задоволення даної скарги Державною податковою адміністрацією у м. Києві.

Так, ДПА у м. Києві визнала поданою декларацію з податку на додану вартість ТОВ “Американський технологічний центр” за квітень 2010 року, яка містить податкові зобов'язання, по яких видавали податкову накладну позивачеві.

На момент укладення договору позивача з контрагентом ТОВ “Американський технологічний центр” та видачі податкових накладних, останній був зареєстрований платником податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не приймалось.

Доказів невиконання зобовязань перед бюджетом ТОВ “Американський технологічний центр” та притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачем не надано.

Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним, оскільки останній не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532302/0 від 11.10.2010 року та ППР № 0000532302/1 від 25.11.2010 року, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду згідно з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню з Державного бюджету на його користь.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрейд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0000532302/0 від 11 жовтня 2010 року та № 0000532302/1 від 25 листопада 2010 року.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрейд" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.06.2011 р.