Постанова № 16844871, 30.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 червня 2011 р. № 2-а- 4851/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників : позивача Яуфман О.В., відповідача Гіль А.В., Пилипенко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Закрите акціонерне товариство "Новий Стиль" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000250846 від 26.04.2011 року та №0000270846 від 27.04.2011 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки №1127/46-030/32565288 від 20.04.2011 р. висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ "Компанія "Істсервіс" та ТОВ "ІТЕР" є хибними. Позивач заперечує проти визнання відповідачем угод, (правочинів) укладених між позивачем та ТОВ "Компанія "Істсервіс", ТОВ "ІТЕР", недійсними (нікчемними) оскільки такі дії суперечать чинному законодавству, наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.п. 7.4.1. п.7.4., абз. 1,3 п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість».

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентами ТОВ "Компанія "Істсервіс", ТОВ "ІТЕР" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ЗАТ «Новий Стиль» податкового кредиту за операціями з придбання товарів від ТОВ "Компанія "Істсервіс", ТОВ "ІТЕР" які фактично не відбулися.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні, просили відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Новий Стиль" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ЗАТ "Новий Стиль" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ , що декларувалось в період грудень 2010 року та законності декларування відємного значення з податку на додану вартість за січень 2011 року за результатами якої був складений акт №1127/46-030/32565288 від 20.04.2011 р.

На підставі висновків акту перевірки згідно п.п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення №0000250846 від 26.04.2011 року , яким позивачу встановлено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року у розмірі 2660,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000270846 від 27.04.2011 року, яким позивачу встановлено зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 р. у сумі 2660,00 грн. та за січень 2011 року у сумі 6072,00 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки №1127/46-030/32565288 від 20.04.2011 року висновки відповідача про :

- порушення підпункту 7.4.1, п.7.4, абз.1,3 підпункту 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" абз. а п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.10р.№ 2755-УІ, ЗАТ "Новий Стиль" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 2660,00 грн.;

- порушення п.п.7.4.1, п.7.4, абз.1,3 підпункту 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ЗАТ "Новий Стиль" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010р. на суму 2660,00 та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за грудень 2010р., яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2660,00 грн.:

- порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України від ЗАТ "Новий Стиль" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року на суму 6072,00 гри., та, відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011р., яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 6072,00 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між ТОВ "Компанія "Істсервіс" (як постачальник) та ЗАТ "Новий Стиль" (як покупцем) було укладено договір поставки товару № 20101004/2 від 04.10.2010р. Поставка товару здійснюється на умовах DDP за адресою : м. Харків комсомольске шоссе 88. (п.2.3 договору)

Між ТОВ «Ітер» (як постачальником) та ЗАТ "Новий Стиль" (як покупцем) було укладено договір поставки товару, шляхом виставлення рахунку фактури № 899 від 20.12.2010р.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори поставки товару , суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

З акту перевірки вбачається, що листом № 2442/7/23-514 від12.03.2011 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова надано акт 714 /23-3/33122033 від 09.03.2011р. про результати невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕР», код за ЄДРПОУ 33122033, з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2011 року, згідно якого встановлено, що правочини між ТОВ «Ітер» та покупцями (зокрема, й ЗАТ «Новий Стиль») здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та, як наслідок, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період 13.03.2010-31.12.2010 року в розумінні ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість.

Листом № 3174/7/23-524 від 11.03.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надано акт № 603/23-05 від 09.03.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія "Істсервіс", код за ЄДРПОУ 36988381, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень - грудень 2010 року, згідно якого встановлено, що правочини між ТОВ «Компанія Істсервіс» та покупцями (зокрема, й ЗАТ "Новий Стиль" ) здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та, як наслідок, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період: 13.03.2010 - 31.12.2010року в розумінні ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України .

Таким чином висновки відповідача щодо порушень зазначених в акті перевірки №1127/46-030/32565288 від 20.04.2011 року ґрунтувались на інформації відповідача про відсутність контрагентів позивача ТОВ «Ітер» та ТОВ "Компанія "Істсервіс" за місцем реєстрації та аналізу податкової звітності.

Однак із зробленими субєктом владних повноважень висновками суд не погоджується, виходячи з такого.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ "Компанія "Істсервіс" зареєстровано як юридична особа та підтверджено статус відомостей про юридичну особу.

Згідно листа від 25.05.2011 року керівництво ТОВ "Компанія "Істсервіс" повідомляє, що зазначені в акті перевірки відомості, щодо не знаходження ТОВ "Компанія "Істсервіс" за адресою місцезнаходження не відповідають дійсності.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ «Ітер», ТОВ "Компанія "Істсервіс" договорів поставки ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Крім цього суд зазначає, що проведеними невиїзними перевірками контрагентів не досліджувались первинні документи.

ЗАТ "Новий Стиль" у грудні 2010 року до складу податкового кредиту включено податкові накладні , які виписані ТОВ «Ітер» на суму ПДВ 300,00 грн. та ТОВ "Компанія "Істсервіс" на суму 2359,98грн. У січні 2011 року ЗАТ "Новий Стиль" до складу податкового кредиту включено податкові накладні, які виписані ТОВ "Компанія "Істсервіс" на суму 6071,60 грн.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2010 року регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у січні 2011 року регламентовані п.198.1. ст.. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.. 201 Податкового кодексу України та ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону та ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки товару, видатковими накладними, рахунками - фактурами; податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями га отримання ТМЦ. Товар поставлявся на склад позивача, що розміщений за адресою м. Харків Комсомольске шосе 88. Факт знаходження у розпорядженні позивача приміщення за зазначеною адресою підтверджується договором оренди № 130/2010 від 20.07.2010р., що також не заперечувалось відповідачем.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що постачальники товару ТОВ «Ітер», ТОВ "Компанія "Істсервіс", щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит на момент здійснення господарської операції були зареєстровані в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано

Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у ТОВ «Ітер», ТОВ "Компанія "Істсервіс", здійснювався саме в межах господарської діяльності для власних потреб, що підтверджено первинними документами актами на списання ТМЦ. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

П.п 10.1., 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 16 Податкового кодексу України передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи, що позивачем правомірно задекларовано податковий кредит в грудні 2010 року, є необґрунтованим висновок про завищення відємного значення з податку на додану вартість у грудні 2010 року у сумі 2660 грн.

Відповідно до п. 200.1. ст.. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи, що позивачем правомірно задекларовано податковий кредит в січні 2011 року, проведено розрахунки, є необґрунтованим висновок про завищення відємного значення з податку на додану вартість у січні 2010 року у сумі 6072 грн. та завищення бюджетного відшкодування у сумі 2660 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000250846 від 26.04.2011 року та №0000270846 від 27.04.2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000250846 від 26.04.2011 року та №0000270846 від 27.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м. Харків Комсомольське шосе, б. 88, код 32565288) судовий збір у сумі 3,40грн. (три грн. 40 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 липня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.