Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2011 № 5026/1133/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Гарник Л.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі:
За участю представників:не з’явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Тальнівському районі
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2011
у справі № 5026/1133/2011 (Чевгуз О.В.)
за заявою Державної податкової інспекції у Тальнівському районі
до Малого приватного підприємства "Бона"
про визнання банкрутом відсутнього боржника
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.05.2011 було повернуто кредиторові заяву та додані матеріали без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Державна податкова інспекція у Тальнівському районі звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2011.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленою ст. 31 Закону.
Представники сторін в судове засідання незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Суд першої інстанції повертаючи заяву та додані матеріали без розгляду виходив з того, що сума штрафу та пені не може бути зарахована до складу грошових зобов’язань боржника при порушенні справи про банкрутство.
Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень абзацу 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність –є неспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов’язання –є зобов’язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із положеннями статті 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.
Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України "Про систему оподаткування" до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора –ДПІ, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування".
Така правова позиція роз'яснена пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №17 від 18.12.2009 року.
Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника перед інспекцією складає 2210 грн., яка виникла за штрафними санкціями.
Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції, про те, що ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему оподаткування", оскільки пені та штрафи по податкових зобов'язаннях не зараховуються до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора –податкового органу.
Встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).
Доводи скаржника про можливість порушення провадження у справі податковими органами на підставі нарахованих ними штрафних санкцій, як таких, що входять до податкового боргу відповідно до Закону України №2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему оподаткування".
Таким чином, місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування Ухвали від 30.05.2011 по даної справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 ст. 41 , ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тальнівському районі
залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2011 року у справі № 5026/1133/2011 - без змін.
2. Справу № 5026/1133/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді Гарник Л.Л.
Пантелієнко В.О.
Судове рішення № 16799032, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5026/1133/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: