Рішення № 16798137, 04.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 15/115/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 187 656 грн. 12 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_1, головний юрисконсульт, довіреність № 33/10/12-Н від 27.08.2010;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 012/41-00/25 від 27.06.2007 в сумі 187 656 грн. 12 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 155 741 грн. 64 коп.;

заборгованості за процентами в сумі 29 844 грн. 74 коп.;

пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 361 грн. 54 коп.;

пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 1 708 грн. 20 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п. 1.3 Статуту), як кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю «Марія», як позичальником, укладено кредитний договір від 27.06.2007 № 012/41-00/25.

До даного договору між сторонами було укладено 3 додаткові угоди.

Предметом договору (п. 1.1) є правовідносини, за якими кредитор (позивач у справі) надає позичальнику (відповідачу у справі) кредит у розмірі та валюті, визначеній в частині № 1 договору, а позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплати відповідачу плату за користування кредитом.

За умовами п. 2 частини №1 договору, зокрема:

-кредит в сумі 200000 грн. 00 коп.

-цільове призначення на проведення ремонту та реконструкцію нерухомого майна (оплата за будматеріали);

-дата остаточного повернення кредиту 26.06.2015 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.04.2010 № 012/41-00/25/003).

Пунктом 3 частини № 1 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 17,5% річних.

Положеннями п. 4 частини № 1 договору встановлено, що сума кредиту та процентів щомісячно погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

В пункті 5 частини № 1 договору вказано, що повернення кредиту та сплати процентів визначено у графіку, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1.1 договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Згідно із п. 1.9.1 договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором. При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

На виконання кредитного договору банк меморіальним ордером № 3541 від 27.06.2007 перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 200 000 грн. 00 коп. У звязку з простроченням виконання позичальником, взятих за кредитним договором зобовязань, банком на адресу відповідача направлено вимогу № 01-61/1113 від 13.01.2010, де було зазначено, що у позичальника існує заборгованість за кредитним договором. Також, в зазначеній вимозі на підставі вказаних порушень банк вимагав у позичальника у тридцятиденний термін (з моменту отримання цієї вимоги) достроково погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 159 317 грн. 38 коп. При цьому, банком було попереджено позичальника, що у разі непогашення цієї суми, банк вимушений буде звернутися до господарського суду Луганської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість кредитним договором № 012/41-00/25 від 27.06.2007 в загальній сумі 187 656 грн. 12 коп. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором не надав.

Так, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 155 741 грн. 64 коп. та заборгованості за процентами в сумі 29 844 грн. 74 коп. підлягають задоволенню. Положеннями п. 4.1.1 договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 361 грн. 54 коп. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 1 708 грн. 20 коп., здійснений відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який приймається судом як дійсно обґрунтований. Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати суми кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 1 876 грн. 56 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» про стягнення 187 656 грн. 12 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Красна, б. 185, кв. 2, код за ЄДРПОУ 24045013, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Совєтская, 61, код за ЄДРПОУ 24197094, заборгованість за кредитом в сумі 155 741 грн. 64 коп., заборгованість за відсотками в сумі 29 844 грн. 74 коп., пеню за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 361 грн. 54 коп.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 1 708 грн. 20 коп., державне мито у сумі 1 876 грн. 56 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Видати наказ. В судовому засіданні 04.07.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 07.07.2011. СуддяЄ.Ю. Пономаренко