Рішення № 16798129, 04.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 15/107/2011

За позовом

Дочірнього підприємства «Луганська автобаза»Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-Інтер+», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 166 907 грн. 50 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, довіреність № б/н від 20.05.2010; ОСОБА_2, довіреність № 35 від 09.06.2011;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 166907 грн. 50 коп. за договором про надання автотранспортних послуг від 20.09.2010 № 34.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті. Також, в минулому судовому засіданні в присутності представника відповідача суд оголосив дату та час наступного засідання.

Явка сторін в судове засідання не визнавалася судом обовязковою.

При цьому, від відповідача надійшла телеграма, де він просить відкласти слухання у справі.

Дане клопотання судом відхиляється з наступних підстав:

- до клопотання не додано доказів поважності причин незабезпечення явки у судове засідання повноважного представника;

- неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на необхідність виконання вимог суду в частині забезпечення участі в судовому засіданні представника, зокрема шляхом уповноваження будь-якої іншої особи;

- явка представника не визнавалася обовязковою;

- відповідач не позбавлений був права надати письмові пояснення та докази протягом розгляду спору поштою чи до канцелярії суду через представника.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Ухвали суду отримані відповідачем (уповноваженим представником), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, в минулому судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 23.06.2011 № 84, де просить залишити позов без розгляду у звязку з тим, що ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.2011 по справі № 22/15б/2011 був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вказані доводи відповідача відхиляються судом за необґрунтованістю з наступних підстав.

Провадження у справі № 22/15б/2011 ухвалою від 18.04.2011 припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 ухвала від 18.04.2011 № 22/15б/2011 залишена без змін.

Також, не наведено нормативного обґрунтування впливу мораторію, введеного у справі про банкрутство, на розгляд вимог (конкурсних) у даній справі. Не обґрунтовано й підстави залишення позову без розгляду за положеннями ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством «Луганська автобаза»ЗАТ «Луганськбудтранс», як виконавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-Інтер +», як замовником, укладено договір про надання автотранспортних послуг від 20.09.2010 № 34.

У відповідності з умовами п. 1 договору його предметом є взаємовідносини сторін, за якими замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (відповідач у справі) приймає на себе зобовязання з надання автотранспортних послуг та доставки продукції (товару), належному замовнику в межах території України.

Згідно із п. 4.1 договору розмір плати за перевезення вантажів виконавцем визначається відповідно до калькуляції витрат, складеної на визначені обєкти.

За умовами п. 4.2 договору основною формою розрахунку замовника з виконавцем за автотранспортні послуги є перерахування на розрахунковий рахунок як по передплаті, так і протягом місяця, в якому надані автопослуги.

Виконання зобовязань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами наданих послуг від 20.10.2010 на суму 117168 грн. 00 коп., від 30.09.2010 на суму 40476 грн. 00 коп., від 26.10.2010 на суму 44760 грн. 00 коп., від 29.10.2010 на суму 53820 грн. 00 коп. та від 03.10.2010 на суму 18936 грн. 00 коп., які підписані сторонами обопільно та скріплені печатками, а також подорожніми листами.

При цьому, в письмових пояснення від 04.07.2011 № б/н позивач зазначив, що відповідач на кожен вантаж, що було перевезено позивачем, оформлював товарно-транспортні накладні. Після здійснення перевезення відповідач залишав вказані накладні у себе, копії вказаних накладних позивачу не надавав.

Позивач 02.02.2011 предявив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією № 1 від 02.02.2011, про оплату вартості виконаних робіт відповідно до договору № 34 від 20.09.2010 (а.с. 12).

Відповідач надані послуги у повному обсязі не оплатив.

На час вирішення спору в суді розмір боргу становить 166 907 грн. 50 коп.

Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Строк виконання обовязку відповідача по оплаті наданих послуг на день звернення із позовом до суду настав.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Факт здійснення позивачем перевезення та настання строку виконання грошового зобовязання відповідачем не спростовано.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 1 669 грн. 08 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Дочірнього підприємства «Луганська автобаза»Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-Інтер+»про стягнення 166 907 грн. 50 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-Інтер+», м. Красний Луч Луганської області, вул. Карла Маркса, 79, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32292819, на користь Дочірнього підприємства «Луганська автобаза»Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс», м. Луганськ, вул. Дьоміна, б. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01236130: борг у сумі 166 907 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1 669 грн. 08 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу. В судовому засіданні 04.07.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 07.07.2011. СуддяЄ.Ю. Пономаренко