Рішення № 16797954, 20.06.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

20.06.2011

Справа № 2 - 1350- 2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Лаптєва М. В.

при секретарі - Хміль О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг» про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

          15 квітня 2011 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 14.01.2008 року наказом № 4 була прийнята на роботу до ДП «Науково - дослідний інститут високих напруг», а 14.02.2011 року наказом № 10 звільнена у зв’язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору. Вказує на те, що відповідачем не виплачувалась заробітна плата, а саме, з 01 липня 2010 року до моменту звільнення відповідачем нараховано, але не виплачено їй заробітну плату в загальному розмірі 13385,72 грн. В день звільнення з нею повний розрахунок не проведено, тому вона має право на компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з дня звільнення до дня звернення до суду. Просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 13385,72 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з дня звільнення до дня звернення до суду

          Позивач у судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила позов задовольнити, стягнути компенсацію за затримку розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала та надала письмові заперечення проти позову, посилаючись на те, що позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 13385,72 грн. Однак при звільненні ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата в розмірі 7342,59 грн., вихідна допомога у розмірі 6043,13 грн. та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1111,80 грн.

В ст. 1 ЗУ «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Таким чином, вихідна допомога в розмірі 6043,12 грн. та компенсація за невикористану відпустку в розмірі 1111,80 грн. не є заробітною платою в розумінні ЗУ «Про працю».

Також вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, оскільки повинна була звернутися в місячний термін з дня звільнення.

Крім того, позивачеві за період з 14.02.2011 року по 02.06.2011 року було виплачено заробітну плату в розмірі 1743,71 грн., а саме 02.03.2011 року –1243,51 грн., 15.03.2011 року –200 грн., 28.03.2011 року –300,00 грн.

На підставі зазначених обставин, просила відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати у розмірі 13385,72 грн. та компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 4000,00 грн.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані позивачем та представником відповідача документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач 14.01.2008 року наказом № 4 була прийнята на роботу до ДП «Науково - дослідний інститут високих напруг»на посаду завідуючої сектором, а 14.02.2011 року наказом № 10 звільнена у зв’язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору. (а.с. 4)

          Відповідно до довідки Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг»від 14 березня 2011 року за № 03-34 заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період складає 13385,72 грн. (а.с. 5)

          За таких обставин, суд вважає доведеними обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, що відповідачем в порушення вимог ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не своєчасно та не в повному обсязі виплачено позивачу заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13385,72 грн.

          Позивач посилається на те, що відповідачем не проведено повного розрахунку при звільненні, а тому, просить стягнути компенсацію, передбачену ст. 117 КЗпП України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.           Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, «а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності»(Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці")

          З наданої суду довідки від 14 березня 2011 року за № 03-34 та копією трудової книжки, в якій зазначено, що наказом від 14 лютого 2011 року за № 10 позивач звільнена 14 лютого 2011 року з займаної посади, станом на 14 березня 2011 року розрахунок з позивачем не проведений.

Суд приймає до уваги надані представником позивача копії платіжних вимог про сплату позивачеві частково заборгованості, а саме № 150 від 02.03.2011 року за грудень 2010 року у розмірі –1243,51 грн., № 299 від15.03.2011 року за січень2011 року –200 грн., № 368 від 28.03.2011 року за грудень 2010 року –300,00 грн. та вважає, що підлягає стягненню з відповідача заробітна плата з урахуванням проведених виплат, а саме 13385,72 грн. - 1243,51 грн.- 200 грн. - 300,00 грн. = 11642,21 грн.

Частиною 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

В Ухвалі Верховного Суду України Судової палати у цивільних справах Верховного Суду, від 30.09.2009, "Про стягнення заборгованості за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди" зазначено з посиланням на Постанову Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», «…що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Тобто компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати…»

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що судам, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст. 182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи. Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Таким чином, оскільки позивач звільнилася з роботи, то підлягає стягненню на її користь компенсація за невикористану відпустку.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що невиплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1111,80 грн. не входить до структури заробітної плати, бо як зазначив Верховний Суд України «компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати», що визначено ст. 2 Закону України "Про оплату праці", а згідно зі ст. 83 КЗпП підлягає стягненню при звільненні.

Також абзацом третім ст. 2 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено, що до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами i положеннями, компенсаційні та інші грошові i матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже невиплачена вихідна допомога у розмірі 6043,12 грн. при звільненні також входить до структури заробітної плати.

Строк звернення до суду позивача з вказаним позовом не пропущено, оскільки ч.2 ст. 233 КЗпП передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки відповідач не провів з позивачем розрахунок у день звільнення, то суд на підставі ст. 117 КЗпП вважає необхідним задовольнити вимогу позивача про стягнення на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а саме по день постановлення рішення, оскільки відповідач не довів відсутності своєї вини у затримці проведення розрахунку.

Відповідно довідки, наданої Державним підприємством «Науково - дослідний інститут високих напруг»від 17.06.2011 року за № 01-420 за період з 15 лютого 2011 року по 17 червня 2011 року було 83 робочі дні, оскільки судове рішення ухвалено 20 червня 2011 року, то період затримки розрахунку складає 84 робочі дні.

Згідно з довідкою № 03-33 від 14.03.2011 року, наданої Державним підприємством «Науково - дослідний інститут високих напруг»про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 її заробітна плата в грудні 2010 року склала 1525,03 грн., в січні 2011 року –1007,68, враховуючи, що в грудні 2010 року всього 23 робочі дні, в січні 2011 року –19 робочих днів, середньоденна заробітна плата позивача, визначена керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, складає 60,30 грн. (1525,03 грн.+1007,68 грн.) : 41 дн. = 60,30 грн.)

Позивач просить стягнути компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 15 лютого 2011 року до 20 червня 2011 року, що складає 84 робочі дні. Розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні складає 83*60,30 грн.= 5065,20 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5065,20 грн. в рахунок компенсації за затримку розрахунку при звільненні є обґрунтованими.

Судом надана оцінка кожному доказу, щодо їх належності, допустимості та достовірності.

          Таким чином, суд при розгляді справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме позовні вимоги про стягнення з відповідача Державного підприємства «Український науково - дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»заборгованості по заробітній платі в сумі 11642,21 грн. та компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі - 5065.20 грн.

          Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

          Керуючись ст.ст. 60, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 115-117 КЗпП України, суд, –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг» про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства «Науково - дослідний інститут високих напруг» п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226 на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов‘янськ, вул. Комунарів, буд. 61\34, заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2010 року до 14 лютого 2011 року в сумі 11642,21 грн. та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 15 лютого 2011 року до 20 червня 2011 року в сумі 5065,20 грн.          

           Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226, до державного бюджету, отримувач міськфінуправління м. Слов’янська банк ГУДК у Донецькій області МФО 834016 на р/р 314175377000 75 судовий збір у доход держави в сумі 167 грн. 07 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., на рахунок 31212259700075, банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 ОКПО 34686605.

          Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.          

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов‘янський міськрайонний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: