Рішення № 16797740, 05.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" липня 2011 р. Справа № 2/5007/64/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 26.01.11)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №13-446/11д від 24.06.11)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Житомирського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" (м.Житомир)

про визнання недійсним договору поруки №07-05ПВ/2008-п-2 від 12.02.08

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсним договору поруки №07-05ПВ/2008-п-2 від 12.02.08 укладений між Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" в особі Житомирського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" в забезпечення зобов'язань по кредитному договору від 18.01.08, який укладений між відповідачем та громадянином ОСОБА_3 При цьому, позивач посилається на те, що підписуючи спірний договір від імені юридичної особи, ОСОБА_3, як директор цього товариства, діяв у своїх особистих інтересах.

01.07.11 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що підписуючи кредитний договір ОСОБА_3 діяв як фізична особа, а підписуючи договір поруки ОСОБА_3 діяв як директор юридичної особи у відповідності до статуту товариства, тому його дії не суперечать нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладене у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2008 року між громадянином ОСОБА_3 (позичальник) та Відкритим акціонерним товариство "Мегабанк" (правонаступником якого є відповідач) в особі директора Житомирського центрального регіонального відділення ВАТ "Мегабанк" (кредитодавець) укладено кредитний договір №07-05ПВ/2008, за яким банк зобов'язався надати громадянину кредит в розмірі 39600 доларів США (а.с.6-8).

За пунктом 2.1 Кредитного договору, зобов'язання позичальника за договором та будь-якого збільшення основного зобов'язання та процентів за ним забезпечується заставою будівлі кінотеатру та земельної ділянки, та порукою фізичної особи ОСОБА_4

На виконання умов цього пункту договору, 18.01.08 між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_4 був укладений договір поруки №07-05ПВ/2008-п (а.с.9).

Додатковою угодою №1 від 18.01.08 були внесені зміни до пункту 2.1 кредитного договору від 18.01.08 і визначено, що зобов'язання позичальника за договором та будь-яке збільшення основного зобов'язання та процентів за ним забезпечується заставою нерухомого майна згідно договору іпотеки, порукою фізичної особи та порукою юридичної особи згідно договорів поруки (а.с.10).

Тобто, збільшення основного зобов'язання обов'язково має забезпечуватись порукою юридичної особи.

Додатковою угодою №2 від 12.02.08 до кредитного договору, сторони домовились збільшити суму кредиту до 265162,35 доларів США. Тобто, було збільшено розмір основного зобов'язання.

Оскільки на виконання пункту 2.1 кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди №1) умовою надання кредиту при збільшені розміру кредиту є обов'язкова порука юридичної особи, 12.02.08 між Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк" в особі директора Житомирського ЦРВ ВАТ "Мегабанк" (відповідач) був укладений договір поруки №07-05ПВ/2008-п-2 (а.с.12), за яким позивач поручився перед відповідачем за виконання фізичною особою ОСОБА_3 всіх зобов'язань останнього, які виникли за кредитним договором №07-05ПВ/2008 від 18.01.08.

При укладенні вказаного договору поруки інтереси поручителя (Позивача) представляв ОСОБА_3 який діяв як директор товариста.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши норми чинного законодавства , які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 92 ч.І ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Директор є виконавчим органом товариства.

Установчими документами товариства (Позивача), а саме статутом, передбачено, що директор товариства представляє інтереси товариства.

Відповідно до ст. 237 ч.3 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Згідно протоколу №5-А, ОСОБА_3 призначений директором СП ТОВ "САН" рішенням загальних зборів товариства від 26.05.99 (а.с.13).

Тобто, ОСОБА_3 підписуючи договір поруки від імені СП "САН" у формі ТОВ діяв як представник цієї юридичної особи.

Відповідно до ст. 238 ч.3 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в порушення вказаної норми закону, директор ОСОБА_3, діючи як представник СП "САН" у формі ТОВ, фактично вчинив правочин в інтересах фізичної особи ОСОБА_3, тобто в своїх особистих інтересах. Інтерес полягає в тому, що фізична особа ОСОБА_3 укладаючи кредитний договір був зацікавлений в отриманні кредиту, а оскільки однією з умов надання йому кредиту було обов'язкове забезпечення зобов'язання позичальника порукою юридичної особи, ОСОБА_3, уже в якості директора товариства, підписав договір поруки, за яким товариство поручилось за нього перед банком.

Відповідно до ст. 215 ч.І ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ч.І ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В даному випадку правочин (договір поруки) суперечить вимогам ст. 238 ч.З ЦК України, отже є недійсним.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №07-05ПВ/2008-п-2 від 12 лютого 2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк" в особі директора Житомирського ЦРВ ВАТ "Мегабанк" та Спільним підприємством "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Житомирського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги,54; код 09804119) на користь Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (10002,м.Житомир, вул.Жуйка,43; код 20429219) - 85 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 06.07.11

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1 - в справу