Рішення № 16796998, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11р.Справа № 13/357-10 За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма - Фарм, ЛТД”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Класика”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 476 966,17 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1.-представник, довіреність №727 від 01.01.2011р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

25 листопада 2011р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулося з позовом Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма - Фарм, ЛТД”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Класика”, м. Дніпропетровськ про стягнення 476 966,17 грн.

Позивач наполягає на невиконанні Відповідачем грошових зобовязань за договором та обґрунтовує свої вимоги тим, що між сторонами було укладено договір №18894 від 01.01.2009 року на поставку товарів медичного призначення, за яким Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договору. Позивач вказує, що він виконав свої зобовязання по договору в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду низку первинних документів. На підставі наведеного Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає основний борг 414753,19 грн. та штраф 62212,98 грн. Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем складає відповідно 476966,17 грн.

У звязку з хворобою судді розгляд справи призначений на 02.02.2011 р. відкладався на 09.02.2011 р.

В судовому засіданні 09.02.2011 р. було оголошено перерву до 09.02.2011р. об 16-45 годин, оголошено перерву до 15.02.11р. 14-15 годин.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. було оголошено перерву до 16-30 годин 15.02.11р.

Відповідач 10 лютого 2011 р. надав суду відзив, в якому заперечував проти позову, вказував на часткову оплату суми в розмірі 711250,00 гривень. (т. 3 а.с. 28-46).

Відповідач забезпечив явку свого представника до судових засідань 20.01.2011р. та 09.02.2011 р., 15.02.2011р., надав суду письмові пояснення, зазначивши, що за даними наявними в розпорядженні підприємства товар за видатковими накладними від позивача не отримував. Відповідач просив зупинити розгляд справи до вирішення позову про визнання недійсним договору поставки №18894 від 01.01.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року провадження у справі №13/357-10 було зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням по справі №5005/1956/2011 порушеної господарським судом Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року провадження по справі було поновлено.

Відповідач до судового засідання 23.06.2011р. не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Справу розглянуто в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних в ній матеріалів.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

Між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»(за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Класика»(за договором Покупець) було укладено договір поставки №18894 від 01.01.2009 року (далі за текстом рішення - Договір) на поставку товарів медичного призначення (надалі Товар), за яким Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договору (а.с. 101-104 т. 2). До Договору сторонами 01.12.2009 р. було укладено додаткову угоду (а.с. 105 т. 2).

Так відповідно до умов п. 6.1. Договору, оплата покупцем Товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні Заявки. Відповідно до п. 6.2. Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобовязаний здійснити оплату за Товар на користь Продавця, визначається Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Товар було отримано Відповідачем за видатковими накладними на підставі довіреностей, на яких міститься печатка Відповідача та підпис його представника, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивач зазначив, що у порушення взятих на себе зобовязань Відповідач вартість товару, у встановлений строк, не оплатив чим порушив положення ст. 526 Цивільного кодексу України.

З огляду на вказане Позивачем було відправлено Відповідачу Вимогу про сплату заборгованості (т. 2 а.с. 109-118), надав суду докази поштових відправлень.

Проте, відповіді на Вимогу Відповідач не надав та з його боку не вживається жодних активних дій, спрямованих на погашення суми заборгованості.

За розрахунком позивача станом на 11.10.2010 року сума заборгованості Відповідача за поставлений Товар складає 414753,19 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот пятдесят три гривні 19 копійок).

Відповідач заперечував проти позову та зазначив, що за вказаний у позові товар було здійснено передплату в сумі 711 2520,00 гривень із зазначенням призначення платежів: «передплата по договору №18894/01/0 від 21.01.2004р.». З наданих Відповідачем банківських виписок (т. 3 а.с. 29-46) підтверджується посилання Відповідача на зазначені платежі. З огляду на вказане Відповідач надав суду письмові пояснення про ймовірне укладання договору №18894 від 01.01.2009 р. директором підприємства Боговін В.М., який звільнився у грудні 2010 року і ніяких документів з приводу укладання та виконання Договору на підприємстві не залишив.

З цього приводу Відповідач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним Договору. За результатами розгляду позову ТОВ «Класика»до СУЕП у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»по справі №5005/1956/2011 господарський суд Дніпропетровської області в позові відмовив, вказавши про відсутність підстав для визнання договору №18894 від 01.01.2009 р. недійсним. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 року рішення господарського суду залишено без змін.

Відповідач заперечував проти розрахунків позивача, але свого контррозрахунку суду не надав.

З огляду на вказане господарський суд не знаходить заперечення Відповідача обгрунтованими, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Проте, на момент розгляду спору відповідачем не були виконані всі взяті на себе зобовязання за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Частина 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідач заперечував проти стягнення неустойки посилаючись на умови ст. 232 Господарського кодексу України, та встановлене частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України правило про припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.Але згідно п. 12.5 Договору (т.2 а.с. 104) за прострочення Відповідачем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Позивачу суму боргу та штраф у розмірі 15-ти відсотків від простроченої суми оплати. Законом не обмежено право сторін в договорі визначати неустойку за невиконання грошових зобовязань у вигляді штрафу, що сторони й зробили. Відповідно вказано штраф було нараховано позивачем за кожний випадок невиконання зобовязання окремо один раз.

Розрахунок штрафу за прострочення виконання зобов`язань позивач здійснив від фактичної суми прострочки 414753,19 грн. з урахуванням 15% штрафної ставки обумовленої Договором, та арифметично вірно визначив суму в розмірі 62 212,98 грн.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 70-а, кв. 42; код ЄДРПОУ 32099098) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»(01103, м. Київ , вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 21642228) заборгованість за договором у сумі 414 753,19 грн., штраф у сумі 62 212,98 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 4 769,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

04.07.2011 р.