Рішення № 16796987, 17.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.11р.Справа № 13/5005/5476/2011 За позовом Місцевого благодійного фонду підтримки малого бізнесу «Надія України Дніпро», м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-1 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

відповідача-2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Павлоград Дніпропетровської області

відповідача-3 фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 3568,47 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Копил А.М.- керівник Місцевого благодійного фонду підтримки малого бізнесу «Надія України Дніпро»;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Місцевий благодійний фонд підтримки малого бізнесу “Надія України Дніпро” (далі позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі- відповідач-1), фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі- відповідач-2), фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі- відповідач-3) у якому просить стягнути солідарно з відповідачів 1, 2, 3 на користь позивача заборгованість у розмірі 2944,97 грн., з яких 2045,00 грн. сума основного боргу, 179,68 грн. 3% річних, 720,29 грн. сума збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення, та стягнути солідарно судові витрати у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем-1 своїх зобовязань за договором про надання зворотної фінансової допомоги (позики) №3440-1362 від 04.10.2007 р. що забезпечені договором поруки №ДП-3440-1362 від 04.10.2007 р.

Відповідачі-1, 2, 3 не забезпечили явку повноважних представників у судові засідання 19.05.2011 р., 02.06.2011 р., 16.06.2011 р., відзиви на позов, докази можливих заперечень до суду не надали, про розгляд справи повідомлялися належним чином за місцезнаходженням, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9861814, №9861776 від 28.04.2011 р., № 9894764 від 06.05.2011 р. (а.с. 39, 40, 41).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2007 року між Місцевим благодійним фондом підтримки малого бізнесу “Надія України Дніпро” (фонд) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги (позики) №3440-1362 (далі договір позики), за умовами якого фонд надав позичальнику безвідсоткову зворотню фінансову допомогу у розмірі 4545,00 грн. строком на 6 місяців з метою розвитку підприємницької діяльності позичальника.

Згідно до п. 1.2 договору позики, в забезпечення виконання зобовязань за цим договором був укладений договір поруки №ДП-3440-1362 від 04.10.2007 р.

Згідно до п. 3.4 договору позики, повернення фінансової допомоги позичальник зобовязався здійснити 17.04.2008 р.

Договір поруки №ДП-3440-1362 від 04.10.2007 р. був укладений між Місцевим благодійним фондом підтримки малого бізнесу “Надія України Дніпро” (фонд) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (поручителі), предметом якого є надання поруки поручителями перед фондом на виконання позичальником фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (боржником) своїх обовязків за договором позики у розмірі 4545,00 грн.

У випадку невиконання боржником обовязків за договором позики, боржник і поручителі відповідають перед фондом як солідарні боржники (згідно п. 3.1 договору поруки).

Встановлено, що позивач (фонд) виконав свої зобов'язання належно, надавши відповідачу -1 (позичальнику) грошові кошти в розмірі 4545,00 грн., що підтверджує видатковим касовим ордером №1368 від 04.10.2007 р. (а.с.9).

У свою чергу, позичальник зобовязався здійснювати погашення кредиту за узгодженим графіком до 17.04.2008 р.(п. 3.3 договору позики), здійснити повернення отриманої позики до 17.04.2008 р. (п. 3.4 договору позики), але, позичальник (відповідач-1) належним чином не виконав своїх зобовязань у строк до 17.04.2008 р., позику повернув частково у розмірі 2500,00 грн. Внаслідок порушень своїх зобовязань за договором позики перед позивачем у відповідача-1 виникла заборгованість, що станом на 23.03.2011 р. становить суму у розмірі 2045,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання шляхом своєчасної виплати грошових коштів на вимогу позичальника. Проте, в порушення умов договору свої зобов'язання позичальник (відповідач-1) належним чином не виконував, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобовязання не повернувши у встановлений строк до 17.04.2008 р. кредитні кошти у розмірі 2045,00 грн.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Оскільки зобовязання відповідача -1 за договором позики забезпечені договором поруки

№ДП-3440-1362 від 04.10.2007 р. за яким поручителі - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 та фізична особа - підприємець ОСОБА_3 відповідає перед кредитором (фондом) як солідарні боржники зобовязанням у розмірі 4545,00 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зважаючи на умови договору поруки №ДП-3440-1362 від 04.10.2007 р. сума заборгованості підлягає стягненню солідарно з відповідачів-1, 2, 3

Статтею 196 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

У свою чергу, статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідачі 1, 2, 3 в цій справі, в силу закону та укладених із ними договорів є солідарними боржниками фонду (позивача), оскільки усі ці боржники (відповідачі) зобовязані відповідати перед кредитором (фондом) за повне виконання зобовязань відповідачем-1 у сумі зазначеній у договорі поруки.

Станом на дату розгляду справи, відповідачі-1, 2, 3 докази сплати заборгованості перед позачем не надали, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростували.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

З урахуванням суми боргу відповідача-1, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період заборгованості з 18.04.2008 р. по 23.03.2011 р. (за 1069 днів) у розмірі 179,68 грн., та інфляційні витрати за період з квітня 2008 р. по лютий 2011 р. у розмірі 740,29 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи а.с.10,11).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином не виконав свої встановлені договором позики господарські зобовязання перед позивачем з повернення позики у встановлений строк, тому позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1, 2, 3 суму заборгованості у розмірі 2045,00 грн., 3% річних за період з 18.04.2008 р. по 23.03.2011 р. у розмірі 179,68 грн., інфляційні витрати за період з квітня 2008 р. по лютий 2011 р. у розмірі 740,29 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному розмірі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідачів 1, 2, 3 солідарно у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, 75, 8285, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний №НОМЕР_1), фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (51400, АДРЕСА_2; ідентифікаційний №НОМЕР_2), фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (51400, АДРЕСА_3; ідентифікаційний №НОМЕР_3) на користь Місцевого благодійного фонду підтримки малого бізнесу “Надія України Дніпро” (53208, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Чалого, 79; код ЄДРПОУ 26370935)2045,00 грн. суму основного боргу, 179,68 грн. 3% річних, 720,29 грн. інфляційні нарахування, 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

01.07.2011 р.