Ухвала суду № 1678724, 03.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 22-а-1198/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2008 рік                                                                                                      місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання:                     Безруковій В.М.

З участю сторін:  представника позивача Клімова О.А., представника відповідача Колеснік В.О. ;

розглянувши апеляційну скаргу

Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постановуДонецького окружного адміністративного судувід 1 жовтня 2007 рокуза позовомТовариства з обмеженою відповідальність «Донкерампромсировина»

до

Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

проВизнання недійсним податкового повідомлення-рішення;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2007 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальність «Донкерампромсировина» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області та було визнане недійсним податкове повідомлення-рішення, прийняте Добропільською об»єднанню державною податковою інспекцією Донецької області № 0001132340/0/15521 від 20.07.2007 року, яким позивачу відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 600256,22 грн.

Також, даною постановою було зобов’язано Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області у встановлений законом строк надати до Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 600256,22   грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу , якою просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність «Донкерампромсировина» відмовити, оскільки їх вимоги не ґрунтуються на закону, а податкове повідомлення-рішення винесене законно та обґрунтовано і підстав для визнання його недійсним у суду першої інстанції не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як правильно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивач є юридичною особою - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Донкерампромсировина», зареєстровано 02.09.1998 року Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /ЄДРПОУ/ за № 30074511, взяте на облік платника податків Добропільською об»єднанню державною податковою інспекцією 27.07.2001р. за № 405, є платником податку на додану вартість.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний /податковий/ період - квітень 2007 р., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню /рядок 25 декларації/ - позивачем визначена у розмірі  1212986 грн.

Згідно акту Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області     про  результати   виїзної  позапланової  перевірки  товариства  з   обмеженою відповідальністюфірма «Донкерампромсировина»  № 463/23-3/30074511 від 13.07.2007 р., позивачем було встановлено порушення пп.7.7.2, п.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" /зі змінами та доповненнями/ в результаті чого ТОВ «Донкерампромсировина» за висновками податкової позивачем було завищено суму сплати податку на додану вартість у вартості товарів /робіт, послуг/ постачальникам таких товарів за попередній податковий період, тобто березень 2007 року на суму 600 256 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на 600 256 грн.

Тобто,  перевіркою відповідача було підтверджено заявлену ТОВ фірма «Донкерампромсировина» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень місяць 2007 року в сумі на 600 256,00 грн.

Суть спору полягає у правильності визначення позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2007 року, яке на думку податкового органу, було завищене на 600256,00 грн.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-XII/із змінами та доповненнями/ відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового зобов'язання несе платник податків у порядку та розмірах, визначених законодавством України.

Відповідно до преамбули Закону України „Про податок на додану вартість" ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість", підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно    до    закону),    а    при    його відсутності   -   зараховуються   до   складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)  залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать: -наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;

-  зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; - фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

- здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

- включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В акті Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Донкерампромсировина» від 13.07.2007р. за № 463/23-3/30074511 в п.3.1.2 зазначено, що сума придбання товарів, робіт, послуг, яка задекларована у Декларації повністю відповідає даним реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2007р. на момент складання акту, в п.3.2.2 зазначено, що на момент складання даного акту, фактично підтверджено суму податкового кредиту за квітень 2007р. у розмірі 1918706 грн. або 100 % і в ході перевірки правильності визначення податкового кредиту за квітень 2007 року порушень не було встановлено.

В п.3.3. зазначено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів /послуг/ у попередньому періоді постачальниками таких товарів /послуг/ за даними платника склала - 1103026,07 грн., до сплати податкового кредиту попереднього податкового періоду, тобто березня 2007 року включено сплату постачальниками товарів у вартості товарів /робіт, послуг/ суму податку на додану вартість у розмірі 600256,22 грн., у тому числі: по податковому кредиту грудня 2006 року - 163350, 39 грн., січня 2007 року - 357 638,75 грн., лютого 2007 року -79267,08 грн., тобто до суми податкового кредиту було включено погашення кредиторської заборгованості у сумі 600256,22 грн., які підтверджені платіжними вимогами і податковими накладними. Фактично по податковому кредиту попереднього звітного періоду, тобто березня, платник сплатив постачальникам таких товарів суму ПДВ - 502769,85 грн., вся інша сума сплати є погашення кредиторської заборгованості інших періодів і не може бути врахована у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Тобто, за даними податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року загальна сума податкового кредиту згідно рядка 17 декларації складає 1918706.00 грн. Сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 1306728 грн., яка за графою 22.2 декларації зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Рядком 26 декларації визначений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1212986,00 грн.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що різний підхід до визначення суми бюджетного відшкодування у сторін виник внаслідок невідповідності приписів абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» показникам розрахунку суми бюджетного відшкодування визначених рядком 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, що передбачений та затверджений Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції 9 липня 1997 року за № 250/2054), (далі - Порядок).

Як правильно встановив суд першої інстанції, зазначена невідповідність полягає в тому, що наведеним рядком передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачемтоварів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як вищенаведеним абзацом «а» визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Таким чином, якщо законом визначена сума сплаченого податку без прив'язки до податкового кредиту попереднього податкового періоду, то Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме попереднього звітного періоду.

Колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що норми абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування сумою податку фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Також, колегія зазначає, що сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною від'ємного значення, яке склалося у попередньому періоді.

Зазначений порядок відшкодування узгоджується з приписами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За таких обставин колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2007 року що доводить неправомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 8 квітня 2008 року.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДобропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2007 року, якою було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальність «Донкерампромсировина» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області та було визнане недійсним податкове повідомлення-рішення, прийняте Добропільською об»єднанню державною податковою інспекцією Донецької області № 0001132340/0/15521 від 20.07.2007 року, яким позивачу відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 600256,22 грн., а також було зобов’язано Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області у встановлений законом строк надати до Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 600256,22   грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Колегія суддів:                                                                                                       Н.К.Шаптала

                                                                                                                                 Г.А.Колеснік

                                                                                                                                 Д.В.Ляшенко