Ухвала суду № 1690447, 01.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

                                                                         УХВАЛА

Іменем України

1 квітня 2008 р.                                                                                                 м. Донецьк

справа № 22-а-1335/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого:Ляшенка Д.В.суддівШаптала Н.К., Колеснік Г.А.при секретарі

за участю представників

відповідача Безрукавій В.М.

 Амеліної О.В., Волкової О.Г.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від7.11.2007 рокупо справі№ 2-а-347/07за позовом

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю “Донбастехнологія”

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя

визнання протиправними повідомлень-рішень,-

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2007р. по справі №2-а-347/07– залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

                                                                         УХВАЛА

Іменем України

1 квітня 2008 р.                                                                                                 м. Донецьк

справа № 22-а-1335/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого:Ляшенка Д.В.суддівШаптала Н.К., Колеснік Г.А.при секретарі

за участю представників

відповідача Безрукавій В.М.

 Амеліної О.В., Волкової О.Г.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від7.11.2007 рокупо справі№ 2-а-347/07за позовом

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю “Донбастехнологія”

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя

визнання протиправними повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2007р. ТОВ "Донбастехнологія" звернулося до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №№ 0000372342/0, 0000372342/1, 0000372342/2 повністю, а №№ 0000382342/0, 0000382342/1, 0000382342/2- частково, в частині нарахування основного платежу 70645 гр., штрафних санкцій- 14339 гр.

В обґрунтування позову ТОВ “Донбастехнологія” зазначило, що за результатами перевірки його фінансово - господарської діяльності за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2006 р. відповідачем був складений акт № 260/23-3/32258926 від 19.02.07 р., в якому встановлено, що позивачем допущені порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижений податок на прибуток за 2005 р. в розмірі 3400 гр., за три квартали 2006 р.- на 70148 гр.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижений ПДВ на 56516 гр.; п. п. 2.8, 3.5, 7.24 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті України в частині перевищення встановленого ліміту залишку коштів в касі підприємства в сумі 677,05 гр.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0000372342/0 від 01.03.07 р. та № 0000372342/1 від 27.03.07 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 56516 гр., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 314242,5 гр., всього- 87940,5 гр.; № 0000382342/0 від 01.03.07 р. та № 0000382342/1 від 27.03.07 р. про визначення позивачу суму податкового зобов'язання з в податку на прибуток в сумі 73548 гр., штрафні (фінансові) санкції- 15939,6 гр., всього-89487,6 гр.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями - рішеннями з наступних підстав.

В п. 3.1.2 акту перевірки вказано, що на балансі позивача на 01.01.2006 р. та на 01.08.2006 р. обліковується заборгованість ВАТ "Технологічне та спеціальне обладнання" за договорами поставки № 05/10/03 від 31.10.03 р. та № 01/02/05 від 24.02.05 р.

По даній заборгованості позивачем були пред'явлені судові позови, за якими були затверджені мирові угоди, затверджені ухвалами Господарського суду Донецької області від 19.06.06 р.

Відповідач приймаючи спірні рішення вважав, що за вказаними мировими угодами сторони домовились про повернення боргу тільки грошовими коштами, що виключає отримання від ВАТ "ТИСО" в рахунок раніше здійснених платежів, товарів, які позивач може використати в подальшій господарській діяльності, тому витрати, які понесені позивачем з перерахування грошових коштів не можуть вважатися компенсацією вартості товарів, які придбані платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та підлягають виключенню з валових витрат на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач вважає, що за мировою угодою не передбачається поставка товарів в рахунок погашення боргу. Правом вибору способу виконання ухвали (рішення) суду належить виключно стягувачу. При наявності згоди боржника може бути використана будь-яка форма розрахунків між сторонами в рахунок погашення боргу.

Після перерахунку позивачем грошових коштів за договорами № 05/10/03 від 31.10.03 р., № 01/02/05 від 24.02.05 р. ВАТ "ТИСО" вказані грошові кошти були правомірно ним віднесені до валових витрат на підставі пп. 5.1, 5.2.1 Закону.

Зменшення валових витрат та податкового кредиту здійснено було позивачем у зв'язку з частковим погашенням боргу ВАТ "ТИСО" на суму 38000 гр. Оскільки сума в розмірі 314245,25 гр. була раніше віднесена до складу валових витрат підприємства, то зменшення валових витрат та податкового кредиту буде здійснюватися по мірі надходження грошових коштів або матеріальних засобів від ВАТ "ТИСО". Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена будь-яке коригування валових витрат покупця, які виникли внаслідок здійсненої їм передплати до моменту повернення цієї передплати.

Також позивач не згоден з висновком відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 62849 гр., оскільки коригування податкового кредиту покупця здійснюється виключно на підставі отриманої від поставника коригування його податкових зобов'язань шляхом складання відповідного документу до раніше виданої податкової накладної. Вимоги про зменшення податкового кредиту покупця у разі залишення незмінними податкових зобов'язань продавця не відповідає вимогам податкового законодавства. ВАТ "ТИСО" коригування податкових зобов'язань не здійснювались, тому у позивача відсутні підстави для коригування податкового кредиту.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволений повністю.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у позові.

В судовому засіданні представники відповідачаскаргу підтримали , а представник позивача до суду за викликом не з”явився.

Заслухавши доповідача, доводи представників відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову  суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України  суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову  суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи  та ухвалив  судове рішення  з додержанням  норм матеріального і процесуального  права. 

ТОВ "Донбастехнологія" зареєстровано в якості суб'єкту підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 23), здійснює господарську діяльність на підставі статуту (а.с. 8-21), є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 26), знаходиться на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя.

На балансі позивача станом на 01.01.2006 р. та на 01.08.2006 р. обліковується заборгованість ВАТ "Технологічне та спеціальне обладнання" за договорами поставки № 05/10/03 від 31.10.03 р. та № 01/02/05 від 24.02.05 р.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 19.06.06 р. були затверджені мирові угоди, укладені між ТОВ "Донбастехнологія" та ВАТ "Технологічне і спеціальне обладнання", відповідно до умов яких, ВАТ "ТИСО" визнало борг в розмірі 250000 гр. та 150000 гр., та встановлені строки та об'єми погашення боргу шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача (а.с. 83-85, 86-87).

Господарсько- процесуальним кодексом України не передбачені вимоги щодо способу та порядку виконання сторонами мирових угод,  а тому суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторони в угоді самостійно можуть визначати порядок та спосіб її виконання. При наявності згоди стягувана та боржника може бути використана будь-яка форма розрахунків між сторонами в рахунок погашення боргу і ніяких обмежень відносно цього діюче законодавство не містить. 

Позивач виконавчий лист не отримував і не надавав його для примусового виконання.

У відповідності до п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

До валових витрат пункт 5.1 ст. 5 Закону відносить суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Після перерахунку ТОВ "Донбастехнологія" грошових коштів за договорами № 05/10/03 від 31.10.03 р., № 01/02/05 від 24.02.05 р. ВАТ "ТИСО" вказані грошові кошти були позивачем віднесені до валових витрат на підставі пп. 5.1, 5.2.1 Закону.

Відповідно до п. 4.2.3 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Зменшення валових витрат та податкового кредиту здійснено було позивачем у зв'язку з частковим погашенням боргу ВАТ "ТИСО" в сумі 38000 гр.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена будь-яке коригування валових витрат покупця, які виникли внаслідок здійсненої їм передплати до моменту повернення цієї передплати.

Таким чином, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність висновків відповідача про те, що після затвердження господарським судом досягнутої домовленості щодо погашення боргу, не можуть вважатися компенсацією вартості товарів, які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власні господарській діяльності, та підлягають виключенню зі складу валових витрат є безпідставними.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Пунктом 7.2.3 ст. 7 цього Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно, коригування податкового кредиту покупця здійснюється виключно на підставі отриманої від поставника коригування його податкових зобов'язань шляхом складання відповідного документу до раніше виданої податкової накладної.

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Висновок про заниження податкових зобов'язань покупцем у разі залишення незмінними податкових зобов'язань продавця не відповідає вимогам податкового законодавства. ВАТ "ТИСО" коригування податкових зобов'язань не здійснювалось, тому з позивача відсутні підстави для коригування податкового кредиту.

З огляду на викладене  суд 1 інстанції прийняв правильне рішення і щодо визнання протиправними спірних податкових повідомлень рішень  про по визначення  суми  податкового зобов”язання з ПДВ та штрафних санкцій.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції справу вирішено без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2007р. по справі №2-а-347/07– залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: