Ухвала суду № 16760529, 20.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 р. Справа № 8785/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-9816/10/1370 за позовом приватного підприємства «Сабор», м.Львів, до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

01.11.2010 року позивач приватне підприємство «Сабор», м.Львів, (далі ПП «Сабор») звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м.Львова) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2010 року за № 0000882321/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання за платежем: податок на додану вартість в сумі 784625,00 грн., за № 0000872321/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 921001,00 грн. та прийнятих за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.07.2010 року, за №№ 0000882321/1 та 0000872321/1, від 11.08.2010 року за №№ 0000872321/2 та 0000882321/2, від 27.10.2010 року за №№ 0000872321/3 та 0000882321/3.

При цьому позивач зазначає, що висновки податкового органу є неправомірними, так як до перевірки були надані відповідні документи, які підтверджують факти здійснен-ня робіт, надання послуг та вказують на те, що такі роботи і послуги повязані з власною господарською діяльністю ПП «Сабор». Крім того, обставини на які покликається орган державної податкової служби в акті перевірки, не можуть свідчити про нікчемність правочинів та фіктивність контрагентів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року позов задоволено частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.04.2010 р. за №№ 0000882321/0 та 0000872321/0, які прийняті ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржив відповідач ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, апелянт просив скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПП «Сабор» відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що ПП «Сабор» не надало для пере-вірки первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували фактичне здійснення ПП «Галпостач», ТОВ «Союз плюс сервіс» та ПП «Будагрогурт» робіт та надання послуг, як і те, що такі роботи та послуги повязані з власною господарською діяльністю позивача. Також перевіркою встановлено відсутність у даних субєктів господарської діяльності не-обхідних умов для виконання даних робіт та надання послуг. Тому є підстави вважати, що укладені між ПП «Сабор» та даними юридичними особами угоди є такими, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, так як направлені на ухилення від сплати податків, і в силу ст. 228 ЦК України є нікчемними. А відтак позивачем протиправно сформовано податковий кредит та віднесено до валових витрат витрати за надані послуги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ПП «Сабор» зареєстроване 20.06.2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію за № 14251020000020302; воно перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Галицькому районі м.Львова.

В період з 24.03.2010 року по 07.04.2010 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова була проведена планова виїзна документальна перевірка ПП «Сабор» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період з 23.06.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за той же період, за наслідками якої складений акт від 19.04.2010 року за №1672/23-209/35969146.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Сабор» п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в заниженні податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 653855 грн., в тому числі: за 9 місяців 2008 року на 33750 грн., за 4 квартал 2008 року на 115313 грн., за 1 квартал 2009 року на 84500 грн., за 2 квартал 2009 року на 178125 грн., за 3 квартал 2009 року на 115000 грн., за 4 квартал 2009 року на 124167 грн.; порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження підприємством податку на додану вартість всього на суму 523083,33 грн., в тому числі: за серпень 2008 року в сумі 21583,33 грн., за вересень 2008 року в сумі 5416,67 грн., за жовтень 2008 року в сумі 34416.67 грн., за листопад 2008 року в сумі 26083,33 грн., за грудень 2008 року в сумі 31750 грн., за січень 2009 року в сумі 41000 грн., за лютий 2009 року в сумі 36250 грн., за березень 2009 року в сумі 33083,33 грн., за квітень 2009 року в сумі 44833,33 грн., за травень 2009 року в сумі 30833,33 грн., за червень 2009 року в сумі 26500 грн., за липень 2009 року в сумі 31666,67 грн., за серпень 2009 року в сумі 27833,33 грн., за вересень 2009 року в сумі 32500 грн., за жовтень 2009 року в сумі 33666,67 грн., за листопад 2009 року в сумі 34666,67 грн., за грудень 2009 року в сумі 31000 грн.

На підставі вищевказаного акту та відповідно до зазначених порушень ДПІ у Галицькому районі м.Львова були винесені податкові повідомлення-рішення: від 30.04.2010 року № 0000882321/0, яким позивачу донараховано 784625,00 грн. податку на додану вартість та № 0000872321/0 від того ж числа, яким позивачу донараховано 921001,00 грн. податку на прибуток. Податковими повідомленнями-рішеннями від 19.07.2010 року за №№ 0000882321/1 та 0000872321/1, від 11.08.2010 року за №№ 0000872321/2 та 0000882321/2, від 27.10.2010 року за №№ 0000872321/3 та 0000882321/3, прийнятими за результатами процедури узгодження податкового зобовязання в адміністративному порядку, розмір податкових зобовязань був залишений без змін.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу про те, що господарські операції з ПП «Галпостач», ТОВ «Союз плюс сервіс» та ПП «Будагрогурт» не підтверджені належними первинними документами, підприємством не підтверджено звязок виконаних робіт (наданих послуг) з його господарською діяльністю; також є підстави вважати нікчемними угоди позивача із зазначеними субєктами господарювання.

Також під час розгляду справи податковий орган покликався в обгрунтування своєї позиції на те, що ПП «Галпостач» підпадає під критерії відбору субєктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам, воно задіювало інші підприємства, віднесені до «групи ризику», які не виконували своїх податкових зобовязань. Перевіркою встановлено, що додатки К1/1 до декларацій з податку на прибуток підприємством за 2008 рік не подавались, що свідчить про відсутність основних фондів, товарних запасів, матеріальних та нематеріальних активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу.

Що стосується правовідносин з ТОВ «Союз плюс сервіс», то ПП «Сабор» не надано первинних документів, які б підтвердили фактичне здійснення робіт та, відповідно, встановлення віднесення до господарської діяльності тих робіт, які виконувалися цим субєктом господарювання.

Окрім того, ПП «Будагрогурт» не звітується до податкових органів з квітня 2009 року, на виклики податкових органів не зявляється, за своєю юридичною адресою не знаходиться і місцезнаходження його не встановлене, що унеможливило проведення планової виїзної перевірки даного субєкта господарювання. Зазначене дає підстави вважати, що ПП «Будагрогурт» фактично не займалося фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фанансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Перевіркою ПП «Сабор» також було встановлено, що на балансі підприємства за період, що підлягав перевірці, не рахується жодного приміщення, капітальних інвестицій, виробничих потужностей та навіть основних засобів. Директором ПП «Сабор», який одночасно є і засновником даного підприємства, жодних пояснень щодо відношення понесених витрат до господарської діяльності підприємства не надано.

Приміщення, які були предметом здійснення операцій з вищевказаними субєктами господарювання, передано в суборенду піднаймачам ТОВ «Львівська пивна компанія», ТОВ «Леотекс», ТОВ «Оверко», ТОВ «ТрансГруп Корпорейшин». Договорами суборенди передбачено, що суборендар-піднаймач зобовязаний проводити поточно-відновлюваль-ний ремонт орендованих приміщень, тобто останній здійснює поліпшення орендованих основних засобів. Отже вищезазначені витрати не передбачені умовами цих договорів та не повязані з веденням господарської діяльності ПП «Сабор».

Частково задовольняючи заявлений позов і скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 30.04.2010 р. за №№ 0000882321/0 та 0000872321/0, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне надання послуг контрагентами ПП «Сабор» підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами виконаних робіт, звітами про виконання договорів, які містять повну інформацію щодо обсягу виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними, а згідно наданих платіжних доручень всі виконані роботи (надані послуги) були повністю оплачені позивачем.

Обгрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції також зазначив, що незнахо-дження підприємств-контрагентів за юридичною адресою чи відсутність у них необхідної матеріально-технічної бази не є самостійною правовою підставою для визнання правочи-нів нікчемними, виключення з податкового кредиту сум ПДВ та нарахування податку на прибуток, при тому, що судом встановлено добросовісність позивача при вчиненні господарських операцій з ПП «Галпостач», ТОВ «Союз плюс сервіс», ПП «Будагрогурт». На підтвердження цього позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію платників на додану вартість за №№ 100124417, 100160136, 100101582, витяги з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України щодо згаданих контрагентів, згідно яких згадані свідоцтва анульовано відповідно 25.02.2010 року, 01.11.2010 року, 17.11.2009 року, тобто вже після вчинення господарських операцій з ПП «Сабор». Крім того ПП «Будагрогурт» має ліцензію на будівельну діяльність, а ТОВ «Союз Плюс Сервіс» ліцен-зію на проведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітекту-ри. Таким чином, на час укладення правочинів позивач мав офіційно оприлюднену інфор-мацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинен-ня господарських операцій.

Про нікчемність правочинів також не можуть свідчити й розбіжності між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Сабор» та сумами податкових зобовязань ПП «Галпостач», оскільки сам факт неналежного декларування таких зобовязань, незвітування перед органами державної податкової служби однією із сторін договору не свідчить про наявність мети у згаданого товариства на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави. Крім того, ДПІ в Галицькому районі м. Львова не зверталося до суду з позовами про застосування наслідків нікчемного правочину в порядку ст. 208 ГК України.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законо-давства з наступних причин.

Перелік витрат платника податку, які включаються до складу валових витрат, встановлено статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 даного Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як слідує із матеріалів справи між ПП «Сабор» (Замовник) та ТОВ «Союз плюс сервіс» (Виконавець) було укладено ряд договорів б/н, а саме:

- від 02.02.2009 р. про проведення робіт по обстеженню технічного стану, обміру приміщень, оформлення технічної документації, підготовки документів на засідання виконкому по оформленню права власності на приміщення будинку № 6 по вул. Львівській бічній, 6 в с. Сокільники Пустомитівського району. До перевірки надано акт від 30.04.2009 р. про виконання робіт, податкові накладні № 2260000020 від 26.02.2009 р., № 3200000009 від 20.03.2009 р., № 3200000008 від 20.03.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за № 3-200008 від 20.03.2009 р., за № 3-200007 від 20.03.2009 р. та за № 2-260019 від 26.02.2009 р.;

- від 02.11.2009 р. про здійснення робіт по облаштуванню трансформаторної підстан-ції. До перевірки надано звіт від 15.12.2009 р. про виконання договору від 02.11.2009 р., податкові накладні № 1130000009 від 30.11.2009 р., № 1231000001 від 31.12.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за №11-30006 від 30.11.2009 р. та за № 12-31001 від 31.12.2009 р.;

- від 02.09.2009 р. про здійснення робіт по підготовці до зимового періоду. До перевірки надано звіт від 15.11.2009 р. про виконання договору від 02.09.2009 р., податкові накладні № 1030000008 від 30.10.2009 р., № 9220000010 від 22.09.2009 р., № 9300000032 від 30.09.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за № 9-300033 від 30.09.2009 р. та за №10-30008 від 30.10.2009 р.;

- від 01.07.2009 р. по облаштуванню пожежного водоймища та благоустрою прилег-лої території. До перевірки надано звіт від 15.09.2009 р. про виконання договору від 01.07.2009 р., податкові накладні № 7310000031 від 31.07.2009 р., № 8310000089 від 31.08.2009 р., № 9180000017 від 18.09.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за № 7-310025 від 31.07.2009 р., за № 8-310030 від 31.08.2009 р., за № 9-300034 від 30.09.2009 р.;

- від 12.01.2009 р., предметом якого є роботи по водовідведенню затоплених примі-щень запроектованого колишнього бомбосховища будинку № 17 по вул. Тролейбусній в с. Сокільники Пустомитівського району, яке орендує ПП «Сабор». До перевірки надано звіт від 05.03.2009 р. про виконання договору від 12.01.2009 р., податкові накладні № 2260000021 від 26.02.2009 р., № 1210000003 від 21.01.2009 р., № 3500000006 від 05.03.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за № 3-050006 від 05.03.2009 р., за № 2-260020 від 26.02.2009 р., за № 1-210003 від 21.01.2009 р.;

- від 05.05.2009 р. про здійснення робіт та послуг по облаштуванню прилеглої тери-торії. До перевірки надано звіт від 05.07.2009 р. про виконання договору від 05.5.2009 р., податкові накладні за № 5190000005 від 19.05.2009 р., № 5190000004 від 19.05.2009 р., № 6300000026 від 30.06.2009 р., акти виконаних робіт (наданих послуг) за № 6-300024 від 30.06.2009 р., за № 5-190004 від 19.05.2009 р., за № 5-190003 від 19.05.2009 р.;

- від 01.04.2009 р. про надання послуг по обстеженню приміщень, площадок та про-ведення ремонтних робіт. До перевірки надано акт від 03.05.2009 р. про виконання дого-вору від 01.04.2009 р., податкові накладні № 4300000029 від 03.04.2009 р., № 4200000015 від 29.04.2009 р., № 4230000003 від 23.04.2009 р., акт виконаних робіт (наданих послуг) № 4-290012 від 29.04.2009 р.

Крім того, було укладено ряд договорів між ПП «Сабор» (Замовник) та ПП «Будагрогурт» (Виконавець), зокрема:

- від 29.12.2008 року б/н про надання послуг по обстеженню приміщень та водовід-веденню. До перевірки надано звіт від 29.12.2008 р. про виконання договору, податкова накладна № 1230000026 від 30.12.2008 р., акт здачі-прийняття робіт № 12-30018 від 30.12.2008 р.;

- від 19.08.2008 р. № 5 про надання послуг по обстеженню конструкцій даху. До перевірки надано звіт від 28.08.2008 р. про виконання договору, податкова накладна № 8-290000025 від 29.08.2008 р., акт здачі-прийняття робіт № 8-290026 від 29.08.2008 р.;

- від 01.10.2008 року за № 6 про надання послуг по пошуку орендарів приміщення. До перевірки надано податкові накладні № 1021000007 від 21.10.2008 р., № 1017000023 від 17.10.2008 р., акти здачі-прийняття робіт за № 10-21007 від 21.10.2008 р. та за №10-17015 від 17.10.2008 р.;

- від 03.11.2008 р. № 7 про надання послуг по обстеженню приміщень та виготов-ленню документації. До перевірки надано податкові накладні № 1229000061 від 29.12.2008 р., №1128000137 від 28.11.2008 р., акти здачі-прийняття робіт за № 11-28135 від 28.11.2008 р. та за № 12-29060 від 29.12.2008 р.

Також 02.09.2008 р. між ПП «Сабор» (Замовник) та ПП «Галпостач» (Виконавець) було укладено договір б/н про надання послуг по благоустрою і прибиранню території протягом вересня жовтня 2008 р. До перевірки надано акт про виконання робіт від 01.10.2008 р., рахунки № 10-10-08/01 від 10.10.2008 р. та № 1 від 29.09.2008 р., податкові накладні № 10-10-08/01 від 10.10.2008 р. та № 1 від 29.09.2008 р.

Предметом доказування у даній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення валових витрат, чи мали операції із придбання послуг реальний характер, яким чином надавалися послуги, дійсна можливість здійснення таких операцій і те, що такі роботи та послуги повязані з власною господарською діяльністю позивача.

В аспекті наведеного колегія суддів вважає, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про невідповідність наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украї-ні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинних документів передбачені ст. 9 цього Закону, яка передбачає, що такі документи повинні мати такі обовязкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської опе-рації, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2 ст. 3 цього Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, а податкова звітність повинна ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку.

Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в ст. 9 даного Закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій.

Під час проведення перевірки платником податків на підтвердження фактичного здійснення робіт та надання послуг було надано зазначені вище акти виконаних робіт (на-даних послуг), акти здачі-прийняття робіт та звіти про виконання робіт. Як слідує із змісту даних документів, вони не містять усіх обовязкових реквізитів первинних облікових до-кументів, які визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. № 168/704, та стосуються змісту (виду) та обсягу господарської операції, одиниці виміру та її ціни.

Вищезазначеним Положенням також визначена необхідність підтвердження госпо-дарських операцій первинними документами.

За таких умов надані позивачем документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первин-них бухгалтерських документів, тому не можуть слугувати підтвердженням реальності здійснення вищезазначених господарських операцій та достатньою підставою для відне-сення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами і звітами, до складу валових витрат, оскільки в цих актах і звітах не розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларацій з податку на прибуток підприємства та порядку її скасування» дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Пунктом 3.4 вищезазначеного Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника.

Відсутність належно оформлених документів також унеможливлює встановлення звязку виконаних ПП «Галпостач», ТОВ «Союз плюс сервіс» та ПП «Будагрогурт» робіт (наданих послуг) із господарською діяльністю позивача, при тому, що будь-яких інших доказів цього позивачем як під час проведення перевірки податковим органом так і в судовому засіданні надано не було.

В частині правомірності формування позивачем податкового кредиту колегія суддів також виходить з вимог пп. 7.2.3 та 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на дода-ну вартість», відповідно до яких податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та є підставою для нарахування податкового кредиту, однак наявність у позивача належно оформлених податкових накладних не може бути єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи те, що позивачем включено до складу валових витрат вартість виконаних робіт (наданих послуг), які не підтверджуються належними первинними документами, і ці послуги не є повязаними з веденням господарської діяльності позивача, тому він в порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вищевказаних роботах (наданих послугах).

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими кон-тролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов про скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-9816/10/1370 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову приватного підприємства «Сабор», м.Львів, до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк

Постанова в повному обсязі складена 24 червня 2011 року.