Ухвала суду № 16760495, 29.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 р. Справа № 38474/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішення,

встановила:

В грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» звернулась до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009652301/0 від 02.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нарахування вищезазначених сум податкових зобов'язань, здійснене органом Державної податкової інспекції у Сокальському районі є безпідставним, з неправильним застосуванням норм податкового законодавства. Реальність господарської операції позивача з контрагентом ТзОВ «Іфорас» по придбанню машини відсаджувальної ОМА-10 підтверджується долученими до справи письмовими доказами, а висновки органу ДПС ґрунтуються на припущеннях. Правочин між сторонами був здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства, що знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 02.11.2010 року № 0009652301/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не було надано. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що проведеною Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області перевіркою встановлена відсутність фактичного придбання машини відсаджувальної ОМА-10 від ТзОВ «Іфорас» без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер понесених витрат призвела до порушення п.п.7.2.3, п.7.2, п.7.4.1, 7.4.4, п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168-97/ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ВАТ «Львівська вугільна компанія» за перевіряє мий період завищено податковий кредит на загальну суму 812500 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 812500 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 17.08.2010 року № 251/23-1, виданого ДПІ у Сокальському районі Львівської області згідно із п.1 ст.11, ч.13 ст.11-1 ЗаконуУкраїни «Про Державну податкову службу в Україні» проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Львівська вугільна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2010 року по 30.06.2010 року. За результатами якої складений Акт №866/2301/35879807 від 22.10.2010 року (а.с. 12-35).

Із Акту перевірки вбачається, що відповідно до поданої позивачем в ДПІ у Сокальському районі декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2010 року, ВАТ «Львівська вугільна компанія» віднесло до складу податкового кредиту суму 812500 грн. за господарською операцією з ТзОВ «Іфорас». З аналізу інформації баз даних ДПС та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» встановлено, що ТзОВ «Іфорас» не подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларації з ПДВ за травень 2010 року, що унеможливлює визначення та підтвердження суми ПДВ від згаданої операції (а.с. 24, 28). Аналізуючи надані до перевірки первинні документи орган ДПС дійшов до висновку про «відсутність фактичного придбання» машини ОМА-10, оскільки мають місце розходження в даті підписання договору зберігання майна та акту його приймання-передачі (а.с. 27-28), тобто на зберігання було передано майно, яке ще не було у власності ВАТ «Львівська вугільна компанія», а належало ТзОВ «Іфорас»; майно приймалося від контрагента без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що ставить під сумнів його одержання. Як наслідок, орган ДПС стверджує, що підприємство порушило пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого завищено податковий кредит за травень 2010 року на 812500 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 22.10.2011 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0009652301/0 від 02.11.2010 року (а.с.11) про визначення ВАТ «Львівська вугільна компанія» податкового зобов'язання з ПДВ, в т.ч. за основним платежем у сумі 812500 грн., а також 406250 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР.

Законом України «Про податок на додану вартість», передбачені умови для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту:

1) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп.7.4.1 Закону про ПДВ);

2) має настати дата виникнення права на податковий кредит (п.7.5 Закону про ПДВ);

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

3) податковий кредит повинен бути підтверджений податковими накладними (пп.7.2.6,7.2.7, та 7.4.5 Закону про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 7.4.1., пп. 7.4.4., пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому такі суми повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, визначеними цим Законом).

Із матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2010 року ТзОВ «Іфорас» та ВАТ «Львівська вугільна компанія» уклали Договір поставки № 017/2010 (а.с.38-39) з додатком №1 (а.с.40). Згідно умов договору ТзОВ «Іфорас» зобов'язалося здійснити поставку ВАТ «Львівська вугільна компанія» товару (машини відсаджувальної ОМА - 10) вартістю 4875000 грн. (в т.ч. 812000 грн. ПДВ).

31 травня 2010 року ВАТ «Львівська вугільна компанія» отримало від ТзОВ «Іфорас» товар, що підтверджується наступними первинними документами: договором поставки №017/2010 від 17 травня 2010 року та Додаток №1 до Договору; актом приймання-передачі товару від 31.05.2010 р., розхідною накладною №ПН-0000002 від 31.05.2010 року; податковою накладною від 31.05.2010 р. (а.с. 38-44).

28 травня 2010 року ТзОВ «ГЗФ «Індустрія» та ВАТ «Львівська вугільна компанія» уклали Договір зберігання №28/05 (а.с. 61), згідно якого ТзОВ «ГЗФ «Індустрія» зобов'язується на визначених договором умовах прийняти на відповідальне зберігання відсаджувальну машину ОМА-10 вартістю 4875000 грн. Машина передана на зберігання 31.05.2010 року, що підтверджується актом приймання - передачі за договором зберігання №28/05 від 28.05.2010 року (а.с. 68). При підписанні акту приймання - передачі ТзОВ «ГЗФ «Індустрія» було допущено помилку в даті підписання акту прийому-передачі, в подальшому виправлену шляхом переписки та укладення додатку №1 до договору №28/05 від 28.05.2010 року (а.с. 65- 68).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що розбіжності у датах заключення Акту приймання-передачі машини відсаджувальної ОМА-10 на зберігання ТзОВ «ГЗФ»Індустрія» та операції купівлі-продажу вказаної машини, про які зазначає інспектор у акті перевірки (а.с.27) та в апеляційній скарзі не можуть братись до уваги, оскільки спростовуються Додатком №1 до договору зберігання від 15.06.2010 року про заміну екземплярів Акту приймання-передачі товару на зберігання у зв'язку з допущенням описки, належним чином укладеним між сторонами. Факт знаходження осаджувальної машини ОМА-10 на зберіганні у ТзОВ «ГЗФ«Індустрія» також підтверджується листом даного товариства від 20.08.2010 року (а.с.70) та іншими первинними бухгалтерськими документами наданими ТзОВ «ГЗФ«Індустрія». Зокрема, ТзОВ «ГЗФ «Індустрія» надало належним чином завірені копії оборотно -сальдових відомостей, в тому числі по рахунку 023 («позабалансовий рахунок») (а.с.131), в якому відображено знаходження на позабалансовому рахунку підприємства машини осаджувальної ОМА-10. Також вказані документи були надані 18.11.2010 року Начальнику відділу ВПМ ДПІ у м. Червонограді (а.с.115).

Як вбачається з пояснень керівників ТзОВ «ГЗФ«Індустрія» (а.с. 59-60) та ВАТ «Львівська вугільна компанія» (а.с. 177), перевезення машини ОМА-10 на територію ТзОВ «ГЗФ«Індустрія» здійснювалося ТзОВ «Іфорас». 31.05.2011 року голова правління ВАТ «Львівська вугільна компанія» ОСОБА_2 особисто прийняв машину ОМА-10 від продавця (по акту приймання-передачі №2) та передав на відповідальне зберігання зберігачу. З цією метою ОСОБА_2 перебував в м. Луганську у відрядженні (наказ № 87 від 28.05.2010 р., а.с. 176).

Судовою колегією не беруться до уваги твердження апелянта, що довіреності на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Іфорас» не видавались, оскільки машина ОМА-10 приймалася від продавця та передавалася зберігачу особисто головою правління ВАТ «Львівська вугільна компанія» ОСОБА_2, тому довіреність на отримання ТМЦ на його ім'я не виписувалась.

Відсаджувальна машина ОМА-10 придбана ВАТ «Львівська вугільна компанія» з метою використання у господарській діяльності підприємства у 2011 році, а саме - для збагачення вугілля (а.с. 71). Як вбачається зі «Отчета об оценке оборудования машина отсадочная ОМА-10 ОАО «Львовская угольная компания», расположенного по адресу: Луганская область, Антрацитовский район, село Кошарьі, ул. Кленовая, 12А» (а.с. 148-175), справедлива вартість машини станом на 31.08.2010 року становить 4512500 грн. (без ПДВ).

Також до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію Податкової декларації ТзОВ «Іфорас» з ПДВ за травень 2010 року (а.с.102) у 5 додатку якої у розділі «податкові зобов'язання» - відображено контрагента ВАТ «Львівська вугільна компанія» (податкова декларація відправлена цінним листом з супровідним листом на ім'я начальника ДПІ про відмову у прийнятті декларації).

Окрім вказаного, в матеріалах справи наявні платіжні доручення (а.с.226-229), які підтверджують, що станом на 06 квітня 2011 року придбаний товар за Договором поставки № 017/2010 від 17 травня 2010 року оплачений повністю згідно платіжних доручень № 4011 від 29/03/2011 р. на суму 52448,00 грн., №4053 від 30/03/2011 на суму 1800000,00 грн., №4078 від 04/04/2011 р. на суму 182084,12 грн., № 4118 від 06/04/2011 року на суму 2840467,88 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів законність своїх дій, доводи апеляційної скарги є безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 2а-11563/10 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено та підписано 01.07.2011 року.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький