Ухвала суду № 16760350, 09.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р. Справа № 47260/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Олендера І. Я., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання Зубач Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 березня 2009 року, Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00004715/0 від 29 січня 2009 року на суму 49900 грн. 75 коп.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат». За результатами невиїзної документальної перевірки складено акт, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 49900,75 грн. оскільки позивачем не сплачено в десятиденний термін суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 143 252,85 грн. Даний акт перевірки складено з порушенням п. 4.9 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», оскільки директором підприємства акт не підписано та про його існування йому не було відомо. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним з огляду на неузгодженість суми податкового зобов'язання в розмірі 143 252,85 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Зазначену постанову мотивовано тим, що обставини справи свідчать про узгодження донарахованої відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 00018923/1 від 11 лютого 2008 року суми податкового зобовязання по податку на прибуток.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» зазначено, що висновки суду першої інстанції щодо узгодженості податкового зобовязання є передчасними, оскільки постанова господарського суду Волинської області від 24 липня 2008 року не набрала законної сили.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Встановлено, що 25.12.2008 року за № 15825 на адресу позивача направлено письмове повідомлення про запрошення посадових осіб позивача до Ковельської МДПІ на 10 год. 00 хв. 16.01.2009 року з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно до поштового повідомлення № 235/71 дане запрошення отримано посадовою особою ТзОВ «Ковельський ЖБК» Слободян 12.01.2009 року.

Згідно із актом № 2/15-33502868 від 22.01.2009 року посадові особи ТзОВ «Ковельський ЖБК» до Ковельської МДПІ не з'явились.

Із складеного за наслідками невиїзної документальної перевірки акту № 55/15- 33502868 від 22.01.2009 року вбачається, що позивачем допущено несвоєчасну сплату податку на прибуток до бюджету.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, (податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період).

З поданої позивачем декларації № 22491 від 07.08.2008 року за перше півріччя 2008 року вбачається, що встановлена сума податку до сплати становить 1560,00 грн.

Згідно із п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку даний платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Постановою господарського суду Волинської області від 24 липня 2008 року в справі № 6/59-2А за позовом ТзОВ «Ковельський ЖБК» до Ковельської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень встановлено, що позивач відмовився від позовних вимог в частині нарахування податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00018923/1 від 11.02.2008 року в сумі 143252,85 грн. і провадження в справі в цій частині позовних вимог закрито.

Ковельською МДПІ постанова господарського суду Волинської області від 24 липня 2008 року в справі № 6/59-2А в частині позовних вимог провадження в яких закрито не оскаржено, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова господарського суду Волинської області від 24 липня 2008 року в справі № 6/59-2А в цій частині набрала законної сили.

Згідно із п. п. 5.4.1 п. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Таким чином, зазначена сума податку на прибуток в розмірі 143 252,85 грн. є сумою податкового боргу.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 00004715/0 від 29 січня 2009 року.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято згідно із вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року в справі № 2а-17720/09/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. Я. Олендер

Р. М. Шавель

Ухвалу складено в повному обсязі 14 червня 2011 року