Рішення № 16758993, 10.02.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2 - 1128/11 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Соловйова О. Л., при секретарі Чапни Н. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства ”Маріупольтепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію ,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що проживають по АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією за період з серпня 2006 року по лютий 2010 року у розмірі 2477 гривні 23 копійки.

В позові зазначив, що згідно із нормами Житлового Кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, власники квартир зобов'язані щомісячно здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги. Відповідачі в порушення діючого законодавства вносили плату за користування тепловою енергією не в повному обсязі, внаслідок чого у період з серпня 2006 року по лютий 2010 року утворилась вищезазначена заборгованість. 20.08.2008 року ККП «Маріупольтепломережа»була подана заява про видачу судового наказу до Жовтневого районного суду м. Маріуполя, ухвалою суду від 12.12.2008 року № 2-с-465\08 судовий наказ від 21.10.2008 року було скасовано. Відповідно до вищезазначеного просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за користування тепловою енергією в розмірі 2477 грн. 23 коп.

06.08.2010 року до адреси суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач відмовився від позовних вимог по стягненню з ОСОБА_2 заборгованості за користування тепловою енергією та просив виключити її з числа відповідачів. Просив стягнути заборгованість в розмірі 2477 грн. 23 коп. з власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з вищезазначених підстав та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Раніше у судових засіданнях позовні вимоги не визнавав, надав суду наступні пояснення: до середини серпня 2006 року у квартирі № АДРЕСА_1 мешкала подружня пара ОСОБА_5, які були власниками вищезазначеної квартири, були віднесені до категорії інвалідів війни та мали пільги з оплати комунальних послуг в розмірі 100 відсотків. У 2005 року подружжя ОСОБА_5 склали заповіт на користь ОСОБА_4 Після смерті дружини - ОСОБА_3, ОСОБА_4 вступила у право спадкування після її смерті за заповітом та зареєструвалась у вищезазначеній квартирі, почала там проживати разом із своїм чоловіком та ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_4 зареєструвалась у вищезазначеній квартирі на неї почали нараховувати комунальні платежі, в тому числі й платежі за теплову енергію. Комунальні платежі за використання теплової енергії ОСОБА_4 не здійснювала, внаслідок чого почала утворюватись заборгованість. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 порушувала права ОСОБА_5, як власника 1\2 части квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5 анулював свій заповіт на користь ОСОБА_4 та звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 недійсним. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, заповіт, складений 23.06.2005 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 визнано недійсним.

ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_5 у 2007 році, ОСОБА_5 склав на користь ОСОБА_1 заповіт, згідно якого заповідав ОСОБА_1 належачу йому на праві приватної власності 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Відповідач в якості правонаступника ОСОБА_5 підтримував його позовні вимоги про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2008 року було відхилено, вищезазначене рішення було залишено без змін. Вважає вимоги позивача, щодо стягнення з нього заборгованості за користування тепловою енергією необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню. ОСОБА_1 зазначав, що після вступу у права спадкування після смерті ОСОБА_5 він здійснював комунальні платежі за користування тепловою енергією, що підтверджується квитанціями. Вважає, був зобов'язаний сплачувати комунальні платежі з березня 2008 року після смерті ОСОБА_5 - у розмірі 50 відсотків, т.к. він в цей період вступив у право спадкування після смерті ОСОБА_5 та став власником 1\2 частки квартири. До ухвалення судом рішення про визнання заповіту, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 недійсним та вступу вищезазначеного рішення у законну силу вважав недоцільнім здійснювати оплату за користування тепловою енергією у повному обсязі, т.я. він не був власником вищезазначеної квартири, йому належала лише її 1\2 частка.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню . При цьому суд виходить з наступного.

Згідно із довідкою БТІ від 22.06.2010 року ОСОБА_1 на підставі договору довічного утримання від 26.07.2007 року належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.33). Вищезазначена квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло по 1\2 частки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були віднесені до категорії інвалідів війни та користувались пільгами на оплату комунальних послуг у розмірі 100 відсотків.

Згідно із заповітом від 23.06.2005 року ОСОБА_3 заповідала належну їй на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ( а.с. 52)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

21.07.2007 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на 1\2 частку майна померлої (а.с. 53)

ОСОБА_5 звернувся із позовом до ОСОБА_6 про визнання заповіту, який був складений ОСОБА_3 на її користь недійсним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2008 року вищезазначений позов було задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2008 року було відхилено, рішення Жовтневого районного суду від 24.11.2008 року залишено без змін (а.с. 84).

У відповідності зі ст.68 ЖК України відповідачі зобов'язані проводити оплату за користування житловим приміщенням і комунальними послугами щомісяця до 10 числа, однак свої зобов'язання не виконують.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що фактично ОСОБА_1 став власником 3\4 частини квартири АДРЕСА_1 з моменту його вступу у право спадкування після смерті ОСОБА_5, тобто із березня 2008 року. До цього часу 3\4 частина квартири належало ОСОБА_5, який був звільнений від уплати комунальних платежів, 1\4 часина вищезазначеної квартири належала ОСОБА_4 згідно заповіту після смерті ОСОБА_3 Тобто, суд приходить до переконання, що в період часу з березня 2008 року до вересня 2009 року ОСОБА_1 повинен був сплачувати послуги, надані відповідачем в розмірі 3\4 частки від загальної суми нарахованих платежів, оскільки у цей проміжок часу власником 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 Тобто сума заборгованості за період з березня 2008 року по вересень 2009 року тому що саме у вересні 2009 року набрало законної чинності рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2008 року про визнання недійсним заповіту, який ОСОБА_3 склала на користь ОСОБА_4 складає 3\4 частина від загальної суми заборгованості за вказаний період 1280 грн. (з розрахунку 3\4 частина від 1706 грн. 75 коп.)

За період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість з оплати теплової енергії в повному обсязі, оскільки саме в жовтні 2009 року ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1. За вказаний період з відповідача повинна бути стягнута заборгованість у розмірі 239 грн. 30 коп. Загальна сума заборгованості за користування тепловою енергією, яка повинна бути стягнута з відповідача складає 1519 грн. 30 коп. ( з розрахунку 1706 грн. 75 коп. заборгованість за період з березня 2008 року по вересень 2009 року + 239 грн. 30 коп. заборгованість за період з жовтня2009 року по лютий 2010 року)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення, понесені позивачем у справі у розмірі 18 грн. 50 коп., що пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Також суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 31 грн. 29 коп., що пропорційно задоволеним вимогам позивача.

На підставі ст. 68 ЖК України, ст. ст.10, 60, ч. 3 ст. 61, 212, 215, 224 ЦПК України ,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства ”Маріупольтепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального комерційного підприємства ”Маріупольтепломережа” на р/р 26033480234100 ПАТ «Донгорбанк»м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 33760279 заборгованість за теплову енергію за період з 01.03.2008 року по 01.02.2010 рік в сумі 1519 (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 30 копійок, витрати на інформаційне технічне забезпечення у розмірі 18 грн. 40 коп., всього стягнути 1537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 31 грн. 29 коп.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя